2. Додаткова література:

1. Турен А. Процесс демократизации в Восточно-Европейских странах// МЗ и МО. -1991; №4

2. Дахно П. Історія держави і права. Навч. посіб. – Довідник. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 233 с.

3. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Істина, 2009. – 768 с.

4. Історія держави і права зарубіжних країн / за ред. Джужи О.М. – К.: Атіка, 2006. – 256 с.

5. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Львів: Новий світ, 2004. – 480 с.

6. Юридична енциклопедія в 6 т. / За ред. Ю.С. Шемчушенко. – К.: «Укр. енцикл.». – 1998.

3. Електронні ресурси:

1. www.studrada.com.ua.

2. www.apelyacia.org.ua.

3. www.ukrkniga.org.ua.

4. www.pravo.biz.ua.

5. www.pravnyk.info.

6. www.chitalka.info.

7. www.the-law.at.ua.

Методика проведення індивідуальної роботи Загальні положення

Індивідуальна робота – це вид поза аудиторної роботи студента навчально-дослідницького характеру, яка використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом із складанням підсумкового іспиту чи заліку із даної навчальної дисципліни.

Метою індивідуальної роботи є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань, студента з навчального курсу та розвиток навичок. З курсу державного права зарубіжних країн обов’язковим видом індивідуальної роботи студента є виконання ним реферату.

Методичні рекомендації по написанню рефератів

Реферат – це один із видів індивідуальної роботи студента, зміст якої полягає у ґрунтовному викладі суті якого-небудь окремого твору або певної проблеми на основі узагальнення різноманітних джерел інформації (літератури, передового досвіду, власних пошуків тощо).

Підготовка до написання реферату вимагає глибокого усвідомлення теми, уміння самостійно аналізувати літературу і педагогічну практику. У процесі цієї роботи можна виділити кілька етапів:

• вибір актуальної теми;

• складання плану;

• підбір і опрацювання літератури;

• укладання і літературне оформлення реферату;

• складання списку використаної літератури.

Характерною особливістю рефератів є те, що вони містять не тільки інформацію з різних першоджерел, але й критичний аналіз, систематизують і узагальнюють найновіші досягнення науки і передової практики, містять думки самого автора реферату, які відображають його ставлення до досліджуваної проблеми. У рефераті бажано з’ясувати такі питання:

• чи є достатньо літературних джерел з проблеми дослідження;

• які сторони проблеми в літературі висвітлені і як трактуються;

• що позитивного є в дослідженнях і в чому полягають їх недоліки. Важливим є вивчення питання про виникнення проблеми, історії її досліджень і вирішення в різні часи, в різних умовах.

На основі аналізу зібраного матеріалу здійснюється порівняння наукових думок, течій, концепцій, знаходження спільного і відмінного в них, виділення головного, істотного, узагальнення і обґрунтування власного розуміння досліджуваних явищ чи процесів.

Аналіз реферативних робіт показує, що студенти не завжди дотримуються зазначених вимог. Реферати часто містять лише фрагменти переписаних літературних джерел без посилання на авторів, без критичного аналізу, висловлювання своїх думок тощо. Це значно знижує пізнавальний і науково-дослідницький рівень виконуваної роботи.

Виклад змісту реферату виконується від руки або ж друкарським способом на стандартних листах з однієї сторони. Обсяг реферату не повинен перевищувати 20-25 форматних (А 4) сторінок. Сторінки нумеруються. На титульному листі вказують назву установи, кафедри, теми реферату, прізвище та ініціали виконавця, дату виконання.

Працюючи над рефератом, студенти вперше зустрічаються з необхідністю систематизації опрацьованої літератури, складання списку використаних першоджерел.