1. Поняття інвестиційної д-сті, визначення інвестицій

Інвестиційна діяльність (інвестування) - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Згідно ПКУ:

Інвестиція  — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Згідно закону україни «про інвестиційну д-сть»

Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей що вкладаються в об’єкти підприємницької дяльності.

Згідно ЗУ «про режим іноземного інвестування»

Іноземні інвестиції – це цінності що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної д-сті відповідно до законодавства україни з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

2. Інвестиційний процес, складові інвестиційного рішення.

Інвестування як процес (інвестиційний процес) — це складний комплекс робіт, який включає такі основні фази: визначення об'єкта інвестування, залучення фінансових коштів, здійснення контролю за їх використанням.

Зазвичай, з цим процесом пов'язані три основні чинники: час, ризик і величина очікуваного прибутку. У деяких випадках найважливішим чинником виступає час, наприклад, для державних облігацій. У інших ситуаціях головним є ризик, наприклад, для опціонів на купівлю звичайних акцій. У ряді випадків істотними є обидва ці чинники (наприклад, для купівлі звичайних акцій) або всі три чинники (наприклад, для вкладення капіталу у венчурні підприємства).

Інвестування як довгострокове вкладення капіталу з метою отримання прибутку передбачає складання та оцінку плану розвитку подій за мірою досягнення бажаного результату. Такий план називається інвестиційним проектом і лежить в основі прийняття рішення про інвестиції.

Інвестиційний процес може бути представлений як послідовність п’яти основних етапів:

1. Вибір інвестиційної політики;

2. Аналіз ринку цінних паперів;

3. Формування портфелю цінних паперів;

4. Перегляд портфелю цінних паперів;

5. Оцінка ефективності портфелю цінних паперів.

Інвестиційне рішення (або рішення про планування довгострокових

вкладень) – рішення, пов’язане з придбанням активів з метою виробництва

товарів і надання послуг, що задовольняють потреби споживачів.

3. Основне джерело фінансових інвестицій. Валові і чисті інвестиції.

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансового забезпечення інвестиційної діяльності. Фінансування інвестиційної діяльності здійснюється за рахунок власних і залучених коштів. Структура джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема:

• від оподаткування доходів підприємства;

• темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності;

• структури активів підприємства;

• стану ринку капіталу;

• відсоткової політики комерційних банків;

• рівня управління фінансовими ресурсами підприємства;

• суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування інвестиційної діяльності. Основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз:

◄ можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності;

◄ можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат.

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування інвестиційної діяльності може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Розрізняють інвестиції валові та чисті.

Валові інвестиції — це загальний обсяг інвестування за певний період, що

спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст

товарно-матеріальних засобів.

Чисті інвестиції — це сума валових інвестицій без суми амортизаційних

відрахувань у певному періоді.