Лекція 1.

Тема 1. Теорії інноваційного розвитку

1. Вплив науково-технічних нововведень на розвиток туризму

2. Сутність поняття «інновація»

3. Циклічній розвиток економіки. Дослідження М.Д. Кондратьева

4. Теорія інноваційного розвитку Й. Шумпетера

5. Технологічні устрої розвитку та еволюція інноваційних теорій

6. Теорія кризи. Теорія росту П. Ромера

7. Роль підприємця в інноваційних процесах. Підприємницька діяльність в туризмі та зміна управлінських парадигм в туристичних організаціях

8. Види інновацій в туризмі

9. Життєвий цикл інновацій

Література:

1. Новиков В. С. Инновации в туризме: учеб.: пособие для студ. высш. учеб. заведений /В. С. Новиков. – М.: Издательский центр «Академия», 2007.–208с.

2. Малахова Н. Н., Ушаков Д. С. Инновации в туризме и сервисе / Н. Н. Малахова. – М.: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2008. – 224с.

3. Михно М. А. Роль инновации в туризме: учебник. / М. А. Михно. – М. 2004. – 210 с.

1. Вплив науково-технічних нововведень на розвиток туризму.

У звіті ВТО «Панорама 2020» передбачено середньорічні темпи зростання кількості міжнародних туристів на 4% і до 2020 року планується 1,6 млрд. подорожуючих.

Основними чинниками розвитку туризму будуть:

- науково-технічний прогрес, підвищення якості життя;

- збільшення тривалості вільного часу;

- стан оточуючого середовища.

Історія туризму доводить, що стрімкий розвиток науково-технічного прогресу позначився на розвитку автомобільного транспорту (спричинив автомобільний бум, стрімке збільшення кількості авто, внаслідок зниження їх ціни та безпеки), авіабудування (дав поштовх до вдосконалення повітряного сполучення і зменшення цін на авіаквитки), засобів комунікації, інформаційних технологій, призвів до підвищення безпеки морських перевезень, використання Інтернету та он-лайн бронювання, зменшення кількості та реорганізація мережі роздрібних агентств та ін.

Новими напрямами інноваційної діяльності в туризмі у питаннях використання ІТ є: запровадження мобільного Інтернету, електронних каталогів пропозицій, поширення on-line-бронювання не лише в роботі з роздрібними агентствами, а й безпосередньо з клієнтами, автоматизація і доступність довідкової інформації, розробка нових туристичних маршрутів, програмне забезпечення і програмні рішення.

2. Сутність поняття «інновація»

Інноваційна (англ. innovation — введення новинок, нововведення) діяльність — діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Об'єктом інноваційної діяльності є інновація. Слід розрізняти терміни «новація» («новинка») та «інновація».

Новація (лат. novatio — оновлення, зміна) — продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт. Новаціями є відкриття, винаходи, нові або вдосконалені процеси, структури, методики, стандарти, результати маркетингових досліджень тощо.

Інноваційний лаг — період між появою новації та її впровадженням.

Новація після прийняття до реалізації та розповсюдження набуває нової якості — стає інновацією.

Інновація (нововведення) — кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав утілення у вигляді виведеного на ринок нового чи вдосконаленого продукту, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності, або нового підходу до соціальних послуг.

Американський економіст Б. Твісс зауважує: «Винахід (новація) – формулювання, висування ідеї. Нововведення (інновація) – застосування, тобто процес, в якому винахід або ідея набувають економічного змісту».

У оксфордському тлумачному словнику поняття "інновація" (innovation) роз'яснюється наступним чином: "Будь-який новий підхід до конструювання, виробництва або збуту товару, в результаті чого новатор або його компанія отримують перевагу перед конкурентами".

Поняття «інновація» у Законі України «Про інноваційну діяльність» трактується так: «Це новостворені (застосовані) й (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери».

Суб'єкти інноваційної діяльності — фізичні або юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи позичені кошти в реалізацію інноваційних проектів.

Фактори, що визначають інноваційний розвиток:

- Ринкова кон'юнктура і конкуренція ( на внутрішньому і зовнішніх ринках);

- Середовище (рівень розвитку науки і техніки, законодавча і нормативна база, політична та економічна стабільність);

- Кадри (вчені, фахівці, підприємці, менеджери, політичні діячі, держслужбовці);

- Ресурси (природні, виробничі, фінансові, науково-технічні, технологічні, інфраструктура).

Основні функції інновацій:

- залучення у виробництво нових продуктивних сил, сприяння підвищенню продуктивності праці та ефективності виробництва, скорочення різного роду витрати;

- підвищення рівння життя кожної людини і суспільства в цілому за рахунок різноманітності й якості виробленої продукції і послуг, задоволення потреб населення;

- сприяння підтримці рівноваги між попитом і пропозицією, між виробництвом і споживанням;

- стимулювання подальшого зростання творчої діяльності.