Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторна робота №1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
746.5 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут інженерної механіки та транспорту Кафедра “Транспортні технології”

ЗВІТ

до ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1

з дисципліни “Інформаційне забезпечення учасників дорожнього руху”

на тему: Вплив психофізіологічних особливостей водія на час його реакції в лабораторних умовах

Дата захисту

“1”березня 2012р.

Оцінка захисту

_____ балів (-и)

Виконав:

студент групи ТТ-11

інституту інженерної механіки та транспорту

Мищишин Роман

Прийняв:

асистент

кафедри «Транспортні технології»

В.В. Ковалишин/

Львів 2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема: Вплив психофізіологічних особливостей водія на час його реакції в лабораторних умовах.

Мета: Дослідити час реакції водія в лабораторних умовах, враховуючи психофізіологічні особливості водія.

  1. Теоретичні відомості

    1. Час реакції водія.

Окремі періоди роботи водія, наприклад, при русі автомобіля на великій швидкості, потребують максимальної концентрації та швидкої реакції. Якість роботи водія в цих випадках залежить від швидкості та точності його відповідних реакцій на подразники (натискання на педаль гальм, поворот керма, переключення передачі). Така відповідь на подразники називається психомоторною реакцією.

Поняття «психомоторна реакція», або «час реакції» трактується по-різному. Згідно А.Н. Романова, психомоторика – це рухи людини, включені в його психічну діяльність. Таким чином, будь-яке сприйняття, мислення та емоції знаходять своє вираження в русі. Рухи, що виконуються в процесі праці, завжди спрямовані на досягнення певної мети і представляють собою елементи психомоторної діяльності.

Найчастіше під часом реакції розуміється період часу, що включає в себе час виявлення подразника, впізнання, прийняття рішення та відповідну дію (рис. 1).

Рис. 1. Складові часу реакції людини на подразник

Важливе значення в діяльності водія має координація рухів, яка виражається в узгодженості одних дій з іншими, що здійснюються одночасно, для досягнення мети. Швидкі і правильні реакції, хороша координація економних, точних і розмірних дій, що виявляються систематично в небезпечних дорожніх ситуаціях, характеризують спритність водія, що значною мірою визначає його надійність. Найбільш складною і типовою для діяльності водія являється сенсомоторна координація (в перекладі з лат. Sensus – почуття, відчуття; motor – рухає), при якій враховуються динамічні дії самого водія. Кожна його керуюча дія - це не просто ланцюг окремих реакцій. Вони пов'язані між собою сенсомоторною координацією, при якій рух регулюється сприйняттям, а воно, у свою чергу, змінюється в результаті зробленого руху.

Реакції в загальній її класифікації поділяють на два види: прості та складні.

Проста реакція – це найбільш швидка, заздалегідь відома одиночна дія на попередньо відомий одиночний сигнал. Прикладом простої реакції являється натискання на кнопку при спалахуванні лампочки або подачі звукового сигналу. Проста реакція не так часто зустрічається у діяльності водія, так як самі елементарні форми його реагування на зміну дорожньої ситуації пов'язані з урахуванням значення інформації, що поступає і диференціюванням відповідей. Прості реакції можуть бути сенсорними і моторними. При сенсорних реакціях увага спрямована на сприйняття сигналу, при моторних – на наступні рухи.

Складна реакція завжди пов'язана з вибором потрібної дії з ряду можливих, наприклад натискання на педаль гальма при появі пішохода після вибору цієї дії як найбільш раціональної серед інших можливих дій (поворот керма, зміна швидкості руху, подача звукового сигналу).

У кожній реакції розрізняють прихований, латентний і моторний періоди.

Латентний період (від лат. atens - прихований, невидимий) – це час від моменту появи подразника до початку руху. Латентний період реакції залежить від швидкості та інтенсивності руху. Чим більша швидкість та інтенсивність руху, тим більша кількість інформації переробляється водієм в одиницю часу і тим більшим буде час латентного періоду і реакції в цілому.

Моторний період – це час виконання рухового акту.

Середній час латентного періоду простої реакції на світловий сигнал становить приблизно 0,20с, на звуковий – 0,14с. Латентний період складної реакції коливається в широких межах і залежить від дорожньої ситуації і, отже, від складності вибору при ухваленні рішення, а також від індивідуальних психофізіологічних особливостей, досвіду та стану водія. Час моторного періоду залежить від складності виконуваних дій у відповідь. Ці дії в складній реакції можуть поєднуватися в різних поєднаннях.

Швидкість реакцій водія в значній мірі визначає його надійність. В часто виникаючих небезпечних дорожніх ситуаціях нерідко тільки швидкі дії водія можуть запобігати трагічному результату. Так, встановлено, що в більшості наїздів на пішоходів автомобілю до повної зупинки не вистачає 1 – 2м. Якби час реакції водіїв був на десяту частку секунди коротший, то ДТП можна було б уникнути.

Час реакції водія характеризується також її правильністю, точністю та своєчасністю.

Велике значення для безпеки дорожнього руху має уміння водія при зміні ситуації досить швидко загальмувати розпочату дію і виконати іншу, іноді зворотну за напрямком.

Характерними для діяльності водія є його реакції на рухомі об'єкти, за допомогою яких він повинен здійснити керуючі дії в певний момент в залежності від швидкості і напряму руху інших транспортних засобів, а також пішоходів, що часом важко передбачити.