2. Програма з визначення часу реакції.

Для визначення часу реакції водія була розроблена комп’ютерна програма, яка включає в себе два тести. За допомогою цієї програми можна досліджувати реакцію водія у складних та простих ситуаціях.

Головне вікно програми зображено на рисунку 2.

Рис. 2. Головне вікно програми тесту з визначення часу реакції людини: 1, 2, 3 – блоки програми

Головне вікно програми поділено на 3 умовних блоки:

1 – у цьому блоці наведено основні умови, за якими повинен слідувати експериментатор, описано суть двох тестів;

2 – реєстрація експериментатора;

3 – обрання одного із двох тестів.

Перший тест даної програми був побудований на основі небезпечних ситуацій, які трапляються з водіями під час руху. Основна мета – розпізнати небезпечну ситуацію на картинці, що появляється серед інших, та відреагувати на неї (рис. 3).

Рис. 3. Перший тест програми з визначення реакції людини: А – небезпечна ситуація на яку потрібно відреагувати, Б – безпечна ситуація, яку потрібно проігнорувати

У другому тесті потрібно на кожен сигнал, який подається на екран, реагувати відповідною дією. Таким способом ми отримуємо складну реакцію водія на подразники (рис. 4).

Рис. 4. Сигнали та відповідні дії, на які експериментатор повинен реагувати в другому досліді

Після завершення тестів на екран виводиться наступна інформація:

• середній час реакції при проходженні тесту;

• кількість правильних реакцій.

Після проходження даного тесту дані заносяться у таблицю 1.

Таблиця 1

Результати досліджень

Вид темпераменту
№ п\п	Тест 1		Тест 2
	Середній час реакції, мс	Кількість правильних відповідей, %	Середній час реакції, мс	Кількість правильних відповідей, %
1	752	96,70	605	90
2	784	96,70	605	86,70
3	691	93,3	788	90
4	760	76,70	860	100
5	720	96,70	657	100
6	630	63,30	678	96,70
7	618	96,70	782	100
8	573	96,70	727	100
9	532	96,70	793	103
10	598	96,70	732	100
Середнє	665,8	91,02	722,7	96,64

3. Темперамент.

Темперамент – індивідуальна особливість психіки людини, в основу якої покладено відповідний тип нервової системи. Виявляється в силі, швидкості, напруженості й урівноваженості перебігу психічних процесів індивіда, в яскравості та стійкості його емоцій і настроїв. Усю різноманітність індивідуальних особливостей зведено до декількох груп психотипів особистості.

Сангвінік добре себе проявляє в умовах насиченого дорожнього руху, але недостатньо стійкий до монотонних подразників. У результаті існує небезпека, що при монотонному русі на довгих прямих ділянках дороги при одноманітному ландшафті він може заснути. Тому водії, які є сангвініками, надійні в роботі водіїв таксі і менш надійні на далеких перевезеннях.

Найбільший відсоток, серед «водіїв-лихачів», які мають схильність до перевищення швидкості, складають холерики. Холерик може бути добрим водієм, але потребує постійного контролю і самоконтролю. Встановлено, що водії з дуже збудженою нервовою системою при їзді по місту значно збільшують витрати бензину – до 25% від норми.

Врівноваженість і спокій флегматика, його висока стійкість до монотонних подразників робить його дуже витривалим у дальніх рейсах, але рішення флегматика звичайно загальмовані, що затримує його дії в аварійних ситуаціях, які відбуваються в умовах дефіциту часу.

Меланхолік найменш придатний для діяльності водія, адже йому часто властиві розгубленість, коливання, страх, що може бути причиною помилок і ДТП.

Висновок:

Поняття «психомоторна реакція», або «час реакції» трактується по-різному. Найчастіше під часом реакції розуміється період часу, що включає в себе час виявлення подразника, впізнання, прийняття рішення та відповідну дію. Проста реакція – це найбільш швидка, заздалегідь відома одиночна дія на попередньо відомий одиночний сигнал. Прикладом простої реакції являється натискання на кнопку при спалахуванні лампочки або подачі звукового сигналу. Складна реакція завжди пов'язана з вибором потрібної дії з ряду можливих, наприклад натискання на педаль гальма при появі пішохода після вибору цієї дії як найбільш раціональної серед інших можливих дій (поворот керма, зміна швидкості руху, подача звукового сигналу).

На цій лабораторній роботі я визначив свій час реакції в лабораторних умовах, на основі: програми яка включає в себе, рисунки небезпечних ситуацій, які трапляються з водіями під час руху, а також тесту складної реакції водія на подразники. Під час проходження перших трьох спроб першого тесту мій час реакції був помірно високим, але пройшовши всі десять спроб, час стабілізувався і його середнє значення склало 665,8 мс. У другому тесті мій час реакції був стабільним і його середнє значення склало 722,7 мс.