Тема № 16 міжнародні валютно – кредитні та фінансові центри

1. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації

2. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.

3. Світова криза заборгованості. Проблеми зовнішньої заборгованості України.

Контрольні запитання.

1. Яка роль міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій в процесах міжнародного кредитування?

2. Що таке зовнішній борг? Якими кількісними і якісними показниками можна оцінити ступінь небезпеки зовнішнього боргу для економіки тієї чи іншої країни?

3. У чому полягає проблема зовнішньої заборгованості? Які можливі шляхи її розв’язання для різних країн?

4. Що являє собою криза зовнішньої заборгованості на рівні національних економік? Які існують механізми реструктуризації зовнішніх боргів країн?

5. Охарактеризуйте діяльність Паризького і Лондонського клубів кредиторів. У чому полягає роль цих неурядових інституцій у вирішенні проблем зовнішньої заборгованості країн?

Завдання для самостійного вивчення та роботи з додатковою літературою.

1. Поняття “Міжнародні економічні організації” (МЕО).

2. Роль МЕО в системі МЕВ.

3. МЕО як проява тенденції багатостороннього економічного співробітництва.

4. Головні функції, принципи і методи діяльності МЕО, механізм управління , фінансові кошти.

5. Участь країн у МЕО як одна з форм реалізації їх суверенітету.

6. Сучасна система МЕО, їх класифікація.

7. Економічна діяльність ООН, її рівні.

8. Система головних органів ООН. Генеральна Асамблея.

9. Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР).

10. Програми ООН.

11. Регіональні комісії ООН з соціальних і економічних питань.

12. МЕО поза системою ООН.

13. рганізація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

14. “Велика сімка”.

15. Група десяти “Паризький клуб.

16. Міждержавні загальноекономічні і політичні організації країн, що розвиваються.

17. Організація американських держав (ОАД).

18. Організація африканської єдності (ОАЄ).

19. Організація ісламська конференція (ОІК).

20. Ліга арабських держав (ЛАД).

21. Міждержавні галузеві організації.

22. Організація держав-експортерів нафти (ОПЕК) та її арабська група (ОАПЕК).

23. Рада з нафти (АСКОПЕ).

24. Асоціація судновласників (ФАСАЗ).

25. Асоціація вантажовідправників. Міждержавні організації в галузі сільського господарства (щодо кофе, какао, бананів, цукру та ін.), в галузі промисловості та будівництва (щодо заліза і сталі, бокситів, олова, міді та ін.).

26. Міжнародні об’єднання підприємців.

27. Україна і міжнародні економічні організації.

28. Міжнародна координація валютних відносин.

29. Сутність міжнародного регулювання та його цілі.

30. Група Світового банку, мета створення, функції, структура.

31. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

32. Міжнародна фінансова корпорація (МФК).

33. Міжнародна асоціація розвитку (МАР).

34. Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство (БАГІ).

35. Міжнародний валютний фонд (МВФ) як одна з головних фінансових: організацій: компетенція, фінансові кошти, організаційна структура, особливості кредитно діяльності.

36. Фонди МВФ.

37. Програми МВФ в Україні.

38. Банк міжнародних розрахунків (БМР) у системі регулювання валютно-кредитних відносин.

39. Група десяти (“Паризький клуб”).

40. Лондонський клуб.

41. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

41. Акціонери банку, цілі, умови надання кредитів, фонди ЄБРР.

42. Головні напрями діяльності ЄБРР в Україні.

43. Європейський Інвестиційний банк (ЄІБ), особливості його діяльності.

44. Регіональні банки реконструкції та розвитку в Африці, Азії, Латинській Америці, їх роль в кредитуванні країн, що розвиваються.

Проблемні питання.

1. У 1970-х роках внутрішній борг деяких країн, що розвиваються, утворився за рахунок втечі капіталу (як легальної, так і нелегальної) внаслідок очікування девальвації національних валют. (Уряди і центральні банки залучали позики в іноземних валютах для підтримки курсів національних валют). Оскільки втеча капіталів призводить до зростання державного боргу, проте при цьому створюються компенсуючі валютні активи для громадян, які залучають кошти з-за кордону, таким чином, консолідований чистий борг країни в цілому залишається незмінним. Чи означає це, що країни, чий державний борг накопичений за рахунок втечі капіталу, не мають проблем з заборгованістю? Відповідь обґрунтуйте.

2. Значна частина запозичень, які здійснили країни, що розвиваються, у 1970-х роках припадало на державні компанії. Пізніше в деяких країнах було розпочато процес приватизації, який передбачав продаж державних підприємств приватним особам. При умові, якби процес приватизації було започатковано раніше, які обсяги зовнішніх кредитних ресурсів вдалося б залучити цим країнам?

3. Якщо американський банк акцептує депозит від одного зі своїх закордонних філіалів, то даний депозит підпадає під дію резервних вимог Федеральної Резервної Системи США. Аналогічно, резервні вимоги застосовуються до будь-якої позики, яка надається резиденту США зарубіжним філіалом американського банку, або будь-яких активів, що купуються філіалом у головного банку. В силу яких обставин, на Ваш погляд, діють подібні процедури?

4. Доведіть, що конкурентна перевага євробанків порівняно з американськими банками зростає по мірі зростання процентної ставки в США.

5. Після боргової кризи в країнах, що розвиваються, органи регулювання банківської системи США ввели жорсткий контроль за кредитною політикою американських банків і їх зарубіжних філіалів. Протягом 1980-х років частка американських банків в операціях лондонського фінансового центру постійно знижувалася. Спробуйте встановити зв’язок між цими двома подіями.

Задачі по даній темі:

Задача 1. Умови здійснення факторної операції наступні: вартість складає 200 тис. дол.; аванс – 90%; комісія фактора – 3%, плюс щомісячний процент за аванс – 2%. Яку суму на рахунок отримає фірма, яка продала фактору рахунки?

Задача 2. Пряма облікова ставка 10% по векселю на 1 млн. дол. складає 100 тис. дол., при цьому облікова сума складає 900 тис. дол. Скільки складатиме дохід форфейтингової компанії (в % річних), якщо вексель буде погашено протягом одного року?

Тести.

1. Всесвітня торговельна організація — це:

а) законодавча та інституційна основа міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього узгодження і регулювання політики країн-членів у галузі торгівлі товарами і послугами, врегулювання торгових суперечок і розробки стандартної зовнішньоторгової документації;

б) консультаційний комітет найбільших приватних банків-кредиторів, що засідає у зв'язку з переговорами між ними та урядами країн-боржників з питань реструктуризації заборгованості, що звичайно ведуться одним із банків від імені й за дорученням інших банків — учасників консультативної ради;

в) створена в рамках Групи Світового банку в 1996 р. автономна організація для врегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами.

2. Національний режим — це:

а) режим, за якого на внутрішньому ринку як національні, так і іноземні товари мають однаково оподатковуватися, до них висуваються однакові технічні, санітарно-гігієнічні та інші вимоги;

б) правило, яке означає зобов'язання поширювати на треті країни всі пільги, які надаються одному з торгових партнерів.

3. Паризький клуб — це:

а) створена в 1956 р. неформальна організація урядів країн-кредиторів, що займається спостереженням за державною заборгованістю і проведенням з країнами-боржниками багатосторонніх переговорів з проблем реструктуризації державних боргів;

б) створене в 1965 р. джерело багатостороннього фінансування технічної допомоги і розвитку;

в) консультаційний комітет найбільших приватних банків-кредиторів, що засідає у зв'язку з переговорами між ними та урядами країн-боржників з питань реструктуризації заборгованості, що звичайно ведуться одним із банків від імені та за дорученням інших банків — учасників консультативної ради.