- •Основні правила охорони праці
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Список рекомендованих джерел:
Теоретична частина
Мінеральні елементи, що містяться в організмі людини, поділяються на мікроелементи – їх кількість становить декілька грамів (натрій, калій, кальцій, магній, хлор, фосфор, сульфур) та мікроелементи, що визначаються в кількості декілька міліграмів (ферум, купрум, цинк, манган, селен, молібден, йод, кобальт, флуор, силіцій). Макро- та мікроелементи виконують важливі структурні, каталітичні та регуляторні функції.
М’язи людини складаються з води (72-80 %) та сухого залишку (20-28 %). Сухий залишок складається з білків, нітрогеновмісних та безнітрогенових екстрактивних речовин, мінеральних речовин.
Мінеральні речовини складають 1-1,5 % від загальної маси м’язів. Склад їх різноманітний. Основні катіони – це Na+, K+, Mg2+, Ca2+. Йони K+ містяться у м’язових волокнах, а Na+ – у міжклітинній рідині. Катіони приймають участь у процесах збудження і скорочення м’язів.
Основні аніони – це Cl-, H2PO4-, HPO42-, SO42-, HCO3-. Аніони входять до складу буферних систем організму.
У м’язах містяться мікроелементи: кобальт, ферум, нікол, бор, цинк тощо. Вони або є структурними компонентами білкових молекул або активаторами ферментів.
Для виявлення мінеральних речовин досліджувану тканину мінералізують до повного озолення і проводять якісні реакції.
Експериментальна частина
№ п/п |
Хід роботи |
Спостереження |
Висновки |
1. |
Приготування екстракту. М’язову тканину масою 5 г (або кров) нагріти у тиглі на полум’ї (або в муфельній печі) до утворення вуглеподібної маси і припинення виділення диму. Після охолодження тигля, утворену масу кілька разів екстрагувати невеликими порціями гарячої води. Водні витяжки профільтрувати через фільтрувальний папір. Фільтрат використовувати для наступних якісних реакцій. |
|
|
2. |
Виявлення іонів К+. KCl + C4H6O6 → C4O6H5K + HCl До фільтрату об’ємом 0,5 см3 додати кілька краплин розчину винної кислоти. Випадає білий осад калій гідротартрату. |
|
|
3 |
Виявлення іонів Cl-. HCl + AgNO3 = AgCl + HNO3 До фільтрату об’ємом 0,5 см3 додати декілька крапель нітратної кислоти і аргентум нітрату. Утворюється аргентум хлорид (білий осад). |
|
|
4. |
Виявлення іонів SO42-. Na2SO4 + BaCl2 = BaSO4 + 2NaCl До фільтрату додати кілька краплин розчину барій хлориду. Випадає осад барій сульфату. |
|
|
5. |
Виявлення іонів Fe3+. Немінералізовану тканину, що залишилась на фільтрі після екстрагування водою, висушити і прожарити у тиглі до повного озолення. Золу розчинити у розчині хлоридної кислоти (w = 0,5 %) об’ємом 5 см3 і розчин профільтрувати. На фільтрі виявити солі феруму(ІІІ). FeCl3 + 3KNCS = Fe(NCS)3 + 3KCl a) До фільтрату об’ємом 0,5 см3 додати кілька краплин розчину калій тіоціанату. Утворюється ферум тіоціанат (червоне забарвлення). 4FeCl3 + 3K4[Fe(CN)6] → Fe4[Fe(CN)6]3 + 12KCl б) До фільтрату об’ємом 0,5 см3 додати кілька краплин розчину калій гексаціанідоферату(ІІ). Утворюється ферум(ІІІ) гексаціанідоферат(ІІ) (синє забарвлення). |
|
|
Загальний висновок: _________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________