- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 вивчення оптичних перетворювачів та можливостей використання їх для вимірювання параметрів обертального руху.
- •Опис установки для визначення параметрів обертального руху
- •Лабораторна робота №2 вивчення індукційних перетворювачів та можливостей використання їх для вимірювання параметрів обертального руху.
- •Лабораторна робота №3 визначення лінійної швидкості точок та кінетичної енергії обертових частин установки.
- •Лабораторна робота №4 визначення величини кутового прискорення, обертального та гальмівного моментів під час пуску та зупинки частини установки, що знаходиться в обертальному русі
- •Лабораторна робота № 5 вивчення термоелектричних перетворювачів
- •Додаток а Тестові питання для захисту лабораторних робіт
Додаток а Тестові питання для захисту лабораторних робіт
Студента____________________________ ____групи___________
Зауваження: запропоновані тести містять питання що має чотири відповіді, серед яких тільки одна правильна.
1. Вимірювальний перетворювач – це засіб вимірювання, призначений для перетворення:
А. Вихідного вимірюваного сигналу в функціонально зв’язаний з ним вхідний ;
Б. Вихідного вимірюваного сигналу в нормований;
В. Вхідного вимірюваного сигналу в вихідний;
Г. Нормованого сигналу в вихідний, зручний для відпрацювання.
2. Датчик (сенсор) – засіб вимірювань, який розміщується:
А. На клавіатурі ПЕОМ;
Б. Зовні зони об’єкта, що досліджується та виконує функції вимірювального перетворювача;
В. Останнім в низці вимірювальних перетворювачів вимірювального кола;
Г. В зоні об’єкта, що досліджується.
3. Номінальна функція перетворення (градуювальна характеристика) – це:
А. Залежність вихідної величини від вхідної;
Б. Усереднена функція перетворення групи однотипних перетворювачів;
В. Залежність вхідної величини від вихідної;
Г. Графічна залежність вихідної величини від вхідної.
4. Основними елементами фотоелектричних перетворювачів є:
А. Джерело випромінювання, оптичний канал, приймач випромінювання;
Б. Джерело випромінювання,ПЕОМ, приймач випромінювання;
В. Фотодіод, оптичний канал, діод;
Г. Світлодіод, тунельний діод, фотодіод.
5. Принцип дії фоторезистора ґрунтується на явищі:
А. Зеебека;
Б. Електростатичної індукції;
В. Внутрішнього фотоефекту;
Г. Зовнішнього фотоефекту.
6. Основним недоліком фоторезисторів є:
А. Низька чутливість;
Б. Низький рівень селективності;
В. Великі габарити;
Г. Висока робоча температура.
7. Принцип дії фотодіода ґрунтується на явищі:
А. Зовнішнього фотоефекту;
Б. Електромагнітної індукції;
В. Електростатичної індукції;
Г. Внутрішнього фотоефекту.
8. Основним недоліком фотодіодів є:
А. Висока чутливість;
Б. Низька чутливість;
В. Малі габарити;
Г. Низька робоча температура.
9. Електрорушійна сила фотодіода генерується в:
А. Провідниках електричного кола;
Б. В складовій р-типу напівпровідникової структури фотодіода;
В.В складовій n–типу напівпровідникової структури фотодіода;
Г. В р-n–переході напівпровідникової структури фотодіода.
11. Основною перевагою імпульсного оптичного перетворювача є:
А. Низька вартість;
Б. Висока вартість;
В. Можливість роботи в агресивних середовищах;
Г. Висока точність вимірювання.
12. Термоелектричний перетворювач – це:
А. Терморезистор;
Б. Тензорезистор;
В. Позистор;
Г. Термопара.
13. Принцип дії термоопорів ґрунтується на:
А. Залежності опору металу від температури;
Б. Лінійній залежності опору металу від температури;
В. Квадратичній залежності опору від температури;
Г. Експоненціальній залежності опору від температури.
. 14. Фотоелектричний перетворювач на принциповій електричній схемі лабораторної установки (Рис. 7) має позначення:
А. VD-6.
Б. VТ-1.
В. VD-5.
Г.VD -11.
15. Основними елементами схеми імпульсного фотоелектричного перетворювача (Рис.7) є:
А. Фотодіод, транзистор, резистор;
Б. Електродвигун, транзистор, осцилограф;
В. Індукційний сенсор, електромагніт, електродвигун;
Г. Джерело світла, періодичний переривач світлового потоку, фотодіод.
16. В основі принципу дії індукційного перетворювача кутової швидкості лежить закон:
А. Ампера для значення напруженості магнітного поля;
Б. Електромагнітної індукції;
В. II закон Фарадея;
Г. Основний закон Тесли.
17. Основним елементом схеми імпульсного індукційного перетворювача (Рис.7) є:
А. Фотодіод;
Б. Електродвигун;
В. Індукційний сенсор;
Г. Генератор імпульсів.
18. Індукційний сенсор на принциповій електричній схемі лабораторної установки має позначення:
А. HL‒2;
Б. VТ-2;
В. HL‒11;
Г. VT‒2.
19. Обертальний рух якоря електродвигуна описується:
А. Рівняннями Максвелла;
Б. Основним рівнянням динаміки обертального руху;
В. Законом збереження моменту кількості руху;
Г. Законом Ампера.
20.Основними механічними характеристиками електродвигуна є:
А. Габаритні розміри;
Б. Потужність, пусковий момент, момент інерції якоря;
В. Гальмівний момент, габаритні розміри;
Г. Кутове прискорення, лінійна швидкість, робоча температура.
21. Вимірювальний підсилювач є:
А. Основним елементом вимірювальної схеми або перетворювача;
Б. Першим елементом вимірювальної схеми або перетворювальної системи;
В. Останнім елементом у вимірювальному колі;
Г. Останнім елементом у перетворювальному колі.
Додаток Б
Таблиця 1. Характеристика термопар.
Тип термопари |
Буквенні позначення НСХ* |
Матеріал термоелектронів |
Коефіцієнт термо-ЕДС, мкв/°С (у діапазоні температур, °С) |
Діапазон робочих температур, °С |
Гранична температура при короткочасному використанні, °С |
|
Позитивного |
Негативного |
|||||
ТЖК |
J |
Залізо (Fe) |
Сплав константен (45% Cu + 45% Ni, Mn,Fe) |
50-64 (0-800) |
Від -200 до +750 |
900 |
ТХА |
K |
Сплав хром ель (90,5% Ni + 9,5% Cr) |
Сплав алюмель (94,5 Ni + 5,5% Al, Si, Mn, Co) |
35-42 (0-1300) |
Від -200 до +1200 |
1300 |
ТМК |
T |
Мідь (Cu) |
Сплав константан (55% Cu +45% Ni, Mn, Fe) |
40-60 (0-400) |
Від -200 до +350 |
400 |
ТХКн |
E |
Сплав хромель (90,5 Ni + 9,5% Cr) |
Сплав константан (55% Cu +45% Ni, Mn, Fe) |
59-81 (0-600) |
Від -200 до +700 |
900 |
ТХК |
L |
Сплав хромeль (90,5 Ni + 9,5% Cr) |
Сплав копель (56% Cu + 44% Ni) |
64-88 (0-600) |
Від -200 до +600 |
800 |
ТНН |
N |
Сплав нікросіл (83,49 Ni + 13,7 % Cr + 1,2% Si + 0,15% Fe + 0,05 % 3 + 0,01% Mg) |
Сплав нісил (94,98% Ni + 0,02% Cr + 4,2% Si + 0,15% Fe + 0,05% 3 +0,05% Mg) |
26-36 (0-1300) |
Від -270 до +1300 |
1300 |
ТПП13 |
R |
Сплав платина-родій (87% Pt + 13% Rh) |
Платина (Pt) |
10-14 (600-1600) |
Від 0 до +1300 |
1600 |
ТПП10 |
S |
Сплав платина-родій (87% Pt - 13% Rh) |
Платина (Pt) |
10-14 (600-1600) |
Від 0 до +1300 |
1600 |
ТПР |
B |
Сплав платина-родій(87% Pt - 13% Rh) |
Сплав платина-родій (94% Pt – 6% Rh) |
10-14 (1000-1800) |
Від 600 до +1700 |
1800 |
ТВР |
A-1 A-2 A-3 |
Сплав вольфрам-реній (95% W – 5% Re) |
Сплав вольфрам-реній (80% W – 20% Re) |
14-7 (1300-2500) |
Від 0 до +2200 Від 0 до +1800 Від 0 до +1800 |
2500 |
ТСС |
I |
Сплав сильд |
Сплав селин |
|
Від 0 до +800 |
900 |
Таблиця 2. Особливості термопар та галузі їх застосування.
Тип термопари |
Особливості застосування |
ТХА |
Володіють: - найбільш близькою до прямої характеристикою. Призначені для роботи в окисних й інертних середовищах |
ТХК |
Володіють: - найбільшою чутливістю; - високою термоелектричною стабільністю при температурах до 600°С. Призначені для роботи в окисних й інертних середовищах. Недолік: висока чутливість до деформації |
ТПП |
Володіють:
Призначені для тривалої експлуатації в окисних середовищах. Недолік: висока чутливість термоелектродів до будь-яких забруднень,що появились при виготовленні, монтажі або експлуатації термопар |
ТВР |
Володіють:
Термопари з термоелектронами зі сплаву платини з 10% родію щодо електрода із чистої платини можуть використатися як стандартні для встановлення номінальних статичних характеристик термопар методом порівняння. Недолік – погана відтворюваність термо-ЕДС, що змушує групувати термоелектродні пари по групах з номінальними статичними характеристиками А-1, А-2, А-3. |
ТНН |
Володіють:
Призначені як універсальний засіб виміру температур у діапазоні температур 0 – 1230°С |