Тема 4. Західноєвропейська філософія хvіі – хvііі ст..

1. Західноєвропейська філософія ХVІІ ст..

2. Західноєвропейська філософія ХVІІІ ст..

Соціально-економічні підстави нового типу філософствування. Питання методології та теорії пізнання у центрі уваги філософії. Емпіризм, раціоналізм.

Френсіс Бекон – родоначальник методології науки. Ідея великого відновлення наук: розробка індуктивного методу дослідження.

Рене Декарт про предмет філософії. Декартівський принцип сумніву – спроба обгрунтування і організації знання. Учення Декарта про метод: правила філософського методу дослідження.

Людина – центральне поняття філософії Томаса Гоббса. Зміщення проблематики у бік гносеології – головна своєрідність філософії Дж.Локка.

Раціоналістична традиція у філософії Нового часу: Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

Система суб’єктивного ідеалізму: Дж.Берклі, Д.Юм.

Філософія Просвітництва: Монтеск’є, Вольтер, Кондільяк, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Дідро, Гельвецій.

Змістовий модуль 3.

Класична і посткласична європейська філософія ХІХ – ХХ ст..

Тема 5. Німецька класична філософія.

1. Коперніканський переворот І.Канта у філософії.

2. Діалектичний ідеалізм І.Фіхте.

3. Концепція абсолютного духу Г.Гегеля.

4. Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха.

Місце німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.

І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Особливості докритичного та критичного станів еволюції філософської творчості Канта. Людина як “громадянин двох світів”: природа і свобода. Категоричний моральний імператив. Теоретичний і практичний розум.

Діяльно-творча основа у філософії Г.Фіхте. Суб’єктивна діалектика.

Філософія тотожності Ф.В.Шеллінга.

Філософська система і метод Г.Гегеля. Людина як суб’єкт духовної діяльності. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

Тема 6. Посткласична філософія.

6. Філософія К.Маркса.

   1. Ірраціоналізм у філософії як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

   2. Психоаналіз З.Фрейда. Інтуїтивізм А.Бергсона.

   3. Концепція істини у філософії прагматизму: Г.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї.

   4. Сутність і методи філософської герменевтики: Д.Шлейєрмахер, Г.Гадамер, П.Рікьор.

   5. Особливості сучасного екзистенціалізму: К’єркегор, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю.

   6. Феноменологічна філософія Е.Гуссерля.

   7. Аналітична філософія.

Основні риси посткласичної філософії. Основні ідеї філософії марксизму.

Антираціоналістична установка філософії життя. Людина як суб’єкт ведіння, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф.Ніцше.

Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей). Концепція еволюції органічного світу А.Бергсона..

Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Феноменологія несвідомого. Неофрейдизм. Структура і архетипи колективного несвідомого у філософії Е.Фромма.

Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї. Учення прагматистів про істину.

Герменевика як теорія і практика тлумачення текстів.Сутність герменевтичної методології, умови трансформації її в онтологію, сутність “герменевтичного” кола (Гадамер).

Абсолютна ідея і людина у філософії С.К’єркегора. Німецький екзистенціалізм (М.Гайдеггер, К.Ясперс), французький екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А.Камю). Людина в структурі буття, сенс існування, свобода.

Феноменологія Е.Гуссерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Антропологічна філософія М.Шелера про природу та її місце у Всесвіті.

Неопозитивізм. Умови та джерела виникнення аналітичної філософії; підстави класифікації аналітичних концепцій та її основні характеристики: редукціоністські, фундаменталістські, контекстуальні. Головні ідеї Віденського гуртка (М.Шлік, Р.Карнап, О.Нейрат).

Постпозитивізм: К.Поппер,Т.Кун,П.Фейєрабенд, І.Лакатос. Принцип фальсифікації К.Поппера.