Курс “Міжнародна економіка”

Тема 2: «Система міжнародних економічних відносин»

План

1. Сутність міжнародних економічних відносин

2. Міжнародні економічні відносини як елемент структури світового господарства

3. Поняття „відкритої економіки”

1. Сутність міжнародних економічних відносин

Міжнародна економіка як наука вивчає рух потоків товарів, послуг та платежів на міжнародному рівні з метою виявлення сталих причинно-наслідкових зв'язків між ними та внутрішньогосподарськими явищами і процесами; економічну політику, яка регламентує вищеназвані потоки та їх вплив на суспільний добробут.

Об'єктами міжнародних економічних відносин є товари, послуги, матеріально-грошові та трудові ресурси, які є предметом міжнародного обміну.

Суб'єкти міжнародних економічних відносин - це учасники міжнародних економічних явищ і процесів, які здатні самостійно та активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів.

Суб'єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:

1) За рівнем розвитку стосунків:

а) мікрорівень - підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи;

б) мезорівень - регіони, галузі економіки;

в) макрорівень - держави, групи держав, міжнародні організації.

2) За правовим статусом:

а) фізичні особи - право- та дієздатні особи, які у міжнародних відносинах виступають як окремі індивідууми, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм (комерсанти-індивідуали, наймані працівники (трудові мігранти), туристи);

б) юридичні особи - це організації, фірми, корпорації, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю й відповідають наступним ознакам: постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть змінюватися; наявність власного майна, відокремленого від майна його учасників; наявність права купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися об'єктами власності; наявність права від свого імені бути позивачем і відповідачем у суді та арбітражі; самостійна майнова відповідальність.

Юридичні особи поділяються також за організаційно-правовим критерієм:

- товариства з необмеженою відповідальністю;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- акціонерні товариства;

- командитні товариства;

- одноосібні підприємства.

Держава - це особливий суб'єкт міжнародних економічних відносин. Відносини і зв'язки між державами знаходяться в основі створення цілісної світогосподарської системи. Більшість міжнародних організацій є міждержавними. Саме держави створюють поле діяльності для суб'єктів мезо- і макрорівня, укладаючи між собою договори про двостороннє га багатостороннє співробітництво.

Залежно від ступеня розвитку стосунків та тривалості дії угод, між суб'єктами світогосподарської взаємодії розрізняють рівні розвитку міжнародних економічних відносин:

1) міжнародні економічні контакти - це найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв'язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Зв'язки даного рівня притаманні юридичним і фізичним особам;

2) міжнародна економічна взаємодія - це добре відпрацьовані, стійкі економічні зв'язки між суб'єктами міжнародних економічних відносин, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, укладених на досить тривалий період часу;

3) міжнародне економічне співробітництво, тобто міцні й тривалі зв'язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені та узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах;

4) міжнародна економічна інтеграція - вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики, як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Відмітимо, що міжнародні економічні відносини виникають і розвиваються в різноманітних конкретних формах, значення і співвідношення яких неоднакове на різних етапах для різних країн та регіонів світу, а саме:

• міжнародні валютні відносини;

• міжнародні фінансово-кредитні відносини;

• міжнародне виробниче співробітництво;

• міжнародне науково-технічне співробітництво;

• міжнародні трудові відносини;

• міжнародна торгівля товарами;

• міжнародна торгівля послугами;

• міжнародні транспортні відносини.

Чітких меж між цими формами провести неможливо, оскільки існує багато субформ, що знаходяться на перетині двох і більше форм, а тому їх можна віднести до тієї чи іншої форми із значною мірою умовності.