Пабло пікассо

ПАБЛО ПІКАССО (1881-1973)- франц. художник, за походженням іспанець. Навчався в Мадридській академії «Сан Фернандо». В 1900 р. їде до Парижу, а з 1904 р. живе там постійно. Творчий шлях свідчить про постійні пошуки художника. Перша персональна виставка (1901 р.) проходить у паризькій галереї колекціонера і прихильника сучасного мистецтва Амбруаза Воллара. Роботи представляли т.з. “голубий” період творчості (1901-1904 рр.). Тема самотності, смутку, приреченості людини. Образи злидарів, нещасних, бродячих, сліпих, соціально незахищених людей. Х-но: витягнуті пропорції фігур, похмура сіро-блакитна гама. Роботи: “Жебрак з хлопчиком”, “Зустріч сестер”, “Портрет молодої жінки”. На зміну “голубому” прийшов “рожевий” період творчості (1905-1906). Рисунок стає плавним, контури пом’якшуються. Відмова від трагізму. Світ, де мешкають люди, для Пікассо тепер сіро-рожева пустеля наповнена бродячими акторами, акробатами, для яких життя – це їхнє мистецтво. Роботи: “Іспанка з острова Майорка”, “Дівчина на кулі” (співставлення сили з тендітністю). Створення картини “Авіньйонські дівчата” (1907 р.) вважається початком кубізму, де природні форми зазнали геометризовану деформацію і руйнацію композиції. Роботи: “Стіл в кафе або пляшка Перно”, “Жінка з віялом”, “Портрет А.Воллара”.

Творчість о. Архипенка і а. Лентулова

Олександр Архипенко (1887-1964) – український скульптор та живописець. Народився в Києві. Навчався в Київському університеті, Московському художньому училищі та в Паризькій школі мистецтв. З 1908 р. працював у Франції, Німеччині, США. В 1923 р. оселився в США. Один із засновників кубізму в скульптурі (розкладання форми на геометричні об’єми). Творчість Архипенка мала значний вплив на розвиток сучасного мистецтва в Зх. Європі та США. Роботи: «Голуба танцівниця», «Гондольєр».

Аристарх Лентулов (1882-1943) – російський живописець. Один із засновників московського товариства “Бубновий валет” (1910-1916). Художники розробили власну живописну систему, в якій поєднались творчість Сезанна, фовістів, кубістів з східною орнаментикою, мотивами народної творчості. Згодом художники т-ва “Бубновий валет” взагалі відмовились від перспективи і звернулися до іконописної традиції. А. Лентулов в своїх живописних кубістичних полотнах передавав погляд сучасної людини на древню архітектуру Русі. Намагався надати кубізму національний характер. Роботи: “Василій Блаженний”, “Загорськ”.

Абстракціонізм. В. Кандінський

Абстракціонізм (лат. відокремлення, відхилення ) – безпредметне, нефігуративне мистецтво. Течія в авангардному мистецтві поч. XX ст. Засновником вважають рос. графіка і живописця Василя Кандінського (1866-1944). Народився в Москві у сім’ї купців. В 1871 р. родина осіла в Одесі, де Кандінський закінчив гімназію. Закінчив юридичний факультет Московського університету. З 1895 р. присвячує своє життя мистецтву. Навчався в Королівській Академії мистецтв у Мюнхені, де і оселився. В 1910 р. створив першу абстрактну роботу і написав трактат “Про духовне в мистецтві”. Абстрактні полотна групувалися художником на три цикли: “Імпресії” (безпосереднє враження від природи), “Імпровізації” (загальне враження внутрішнього світу), “Композиції” (ускладнені свідомості враження внутрішнього світу).

Кандінський – автор експресивних, динамічних композицій, побудованих на співвідношенні кольорових плям і ламаних ліній (“Декоративний масив”, “Композиція № 3”).

Основа абстракціонізму – сила емоційного впливу кольору на людину.

Перебільшуючи самостійну силу кольору, абстракціоністи з часом дійшли до крайності, позбавивши картин змісту, життя.