1. На прийом до стоматолога звернувся хворий з гострим зубним болем. Лікар прийняв рішення про видалення зуба. З анамнезу відомо, що хворий страждає на ревматичну хворобу серця, мітральну ваду. Що має зробити лікар?

А. Медикаментозні проби;

Б. Ввести антибіотик;

В. Провести планову санацію;

Г.* Все перелічене;

Д. Нічого з переліченого;

2. Які фактори визначають ризик розвитку інфекційного ендокардиту?

А. Вроджені вади серця;

Б. Набуті вади серця;

В. Протезування клапанів, наявність стентів, водіїв ритму;

Д. *Все перелічене вище;

Г. Нічого з переліченого.

3. На прийом до стоматолога звернулась хвора 34 р. зі скаргами на висипи навколо рота, на щоках. На слизовій оболонці щік геморагії. Зясувалося, що протягом 2 - 3 місяців у хворої піднялась температура тіла до 37,5⁰С, почало випадати волосся, з’явилась задишка, болі в суглобах. В аналізі крові виявлені LE клітини. Визначте попередній діагноз:

А. Системна склеродермія;

Б. *Системний червоний вовчак;

В. Системний васкуліт;

Г. Системне захворювання сполучної тканини;

Д. Нічого з наведеного.

4. Хвора звернулась із скаргами на болі в суглобах (коліна, лікті), які супроводжуються почервонінням шкіри, наявність на гомілках кільцеподібних висипів. При обстеженні: температура 37,6⁰С, межі серця розширені вліво, систолічний шум на аорті. В аналізі крові: лейкоцити – 12,0 х 10⁹/л, ШОЕ – 32 мм/год. Загострення стану хвороби повязує із перенесеною ангіною. Визначте оптимальний план лікування:

А. Нестероїдні протизапальні препарати;

Б. Глюкокортикоїди при лікуванні загострення;

В. Курс противорецидивної антибіотикотерапії;

Г. Курс антибіотиків при загостренні;

Д. *Все перелічене.

5. Хворий А., лікувався у стоматолога з приводу гострого періодонтиту з подальшою екстракцією зуба. Через місяць хворий почав скаржитися на слабкість, озноб, підвищення температури до 39 ˚С, що супроводжується нічним потінням. Із анамнезу відомо, що пацієнт страждає мітральною недостатністю.

Об’єктивно: пульс 82 за хвилину, АТ 125/80 мм рт. ст. При аускультації вислуховується систолічний шум над ділянкою серця. При лабораторному обстеженні: зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, підвищення ШОЕ. Який імовірний діагноз у хворого?

А) хронічна ревматична хвороба серця;

Б) вегето-судинна дистонія;

В)* інфекційний ендокардит;

Г) гостра респіраторна вірусна інфекція;

Д) вроджена вада серця.

6. Хвору Т., 40 років., впродовж останніх років турбують болі у великих суглобах, їхній набряк, почервоніння, підвищення місцевої температури, обмеження рухів. Біль переходить з одних суглобів на інші, «мігрує». Також присутні втомлюваність, задишка, слабкість, ниючий біль в ділянці серця. Об’єктивно: тони серця ослаблені, вислуховується ритм галопу, систолічний шум на верхівці. При лабораторному дослідженні: лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, поява С-реактивного протеїну, підвищення титру АСЛ-о. Найбільш оптимальний лікувальний комплекс?

А) *санація ротової порожнини, антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, антималярійні препарати;

Б) антибіотики, ферменти, глюкокортикоїди;

В) санація ротової порожнини, β-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ;

Г) протизапальні препарати, імуномодулятори, цитостатики;

Д) нестероїдні протизапальні препарати, нітрати, імуномодулятори.

7. При госпіталізації в терапевтичне відділення хвора Л., 28р., скаржиться на безпричинний ниючий біль у ділянці серця, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні. Вище зазначені скарги з’явилися 2 місяці тому після перенесеної ангіни. Із анамнезу відомо, що в дитинстві хвора перенесла атаку ревматизму. Об’єктивно: легкий ціаноз обличчя, губ і язика. Пульс аритмічний, 88 за хвилину, АТ 120/80 мм рт. ст. При аускультації виявлено « ритм перепела»- акцентований перший тон, а після другого тону на верхівці вислуховується додатковий «тон відкриття» мітрального клапану з наступним діастолічним шумом. Які дослідження доцільно провести для уточнення діагнозу?

А) загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові;

Б) ехо-кардіографія;

В) ЕКГ, ФКГ;

Г) *все перелічене вище;

Д) нічого з переліченого.

8. Хворий Т., 68р., скаржиться на задишку, запаморочення та стискаючий біль в ділянці серця при незначному фізичному навантаженні. Два тижні тому переніс ГРВІ. Об’єктивно: Пульс 62 за хвилину, АТ 105/95 мм рт. ст. Визначаються ослаблені тони серця та інтенсивний систолічний шум над аортою, грудниною та в 3 міжребер’ї ліворуч.

Що повинен зробити лікар-стоматолог перед екстракцією ушкодженого зуба такому хворому?

А) за 1 годину до маніпуляції призначити per os пігулку гідазепаму або іншого заспокійливого препарату;

Б) за 0,5 години до маніпуляції призначити per os пігулку нітрогліцерину;

В) *за 1 годину до маніпуляції призначити per os 1гр ампіциліну;

Г) за 0,5 години до маніпуляції призначити д/в 10% розчин хлористого кальцію;

Д) нічого з переліченого.

9. Хвора 35 років скаржиться на задишку інспіраторного характеру, нічне ортопное, періодичне кровохаркання, перебої в роботі серця. В анамнезі ревматизм. При вислуховуванні серця: тони аритмічні, І тон посилений на верхівці, акцент ІІ тону на легеневому стовбурі, в точці Боткіна подвоєння П тону, на верхівці - діастолічний шум.

Яка вада серця найбільш вірогідно сформувалася у хворої?

A.* Мітральний стеноз;

Б. Недостатність клапана аорти;

В. Недостатність мітрального клапану;

Г. Недостатність тристулкового клапану ;

Д. Стеноз гирла аорти.

10. Жінка 45 р., скаржиться на серцебиття, задишку на звичайне фізичне наантаження, ниючий біль в ділянці серця, кашель, слабкість, півищення температури тіла до 37,5⁰ C. Два тижні тому назад перенесла ГРВІ. Об’ективно: пульс – 100 \ хв, АТ– 110/70 мм.рт.ст; тони серця глухі. Аускультація легень - сухі хрипи. Печінка +2 см з під реберної дуги.. Рентгеноскопія органів грудної клітки: тінь серця розширена, пульсація в’яла. ЕКГ: синусова аритмія, RR – 0,55-0,48 сек., PQ – 0,22 сек., вольтаж зубців знижений.

Який діагноз найбільш імовірний?

А*. Екссудативний перикардит;

Б. Ревматизм;

В. Міокардит;

Г. Бронхопневмонія;

Д. Дисгормональна кардіоміопатія.

11. Хворий С., 44р., лікувався у стоматолога з приводу гострого періодонтиту з подальшою екстракцією зуба. Через місяць хворий почав скаржитися на слабкість, озноб, підвищення температури до 39 ˚С, що супроводжується нічним потінням. Із анамнезу відомо, що пацієнт страждає мітральною недостатністю. Об’єктивно:Пульс 82 за хвилину, АТ 125/80 мм рт. ст. При аускультації вислуховується систолічний шум над ділянкою серця. При лабораторному обстеженні: зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, підвищення ШОЕ. Що повинен був зробити лікар-стоматолог перед екстракцією зуба?

А) за 0,5 години до маніпуляції призначити в/в ввести 10% розчин хлористого кальцію;

Б) *за 1 годину до маніпуляції призначити per os 1гр ампіциліну;

В) за 0,5 години до маніпуляції призначити per os 1гр аспірину;

Г) за 1 годину до маніпуляції призначити 30 мг преднізолону;

Д) безпосередньо перед маніпуляцією призначити per os 1гр пеніциліну;

12. Хвора К., 35 років госпіталізована в терапевтичне відділення зі скаргами на безпричинний ниючий біль у ділянці серця, серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні. Вище зазначені скарги з’явилися 2 місяці тому після перенесеної ангіни. Із анамнезу відомо, що в дитинстві хвора перенесла атаку ревматизму. Об’єктивно: легкий ціаноз обличчя, губ і язика. Пульс аритмічний, 88 за хвилину, АТ 120/80 мм рт. ст. При аускультації виявлено « ритм перепела»- акцентований перший тон, а після другого тону на верхівці вислуховується додатковий «тон відкриття» мітрального клапану з наступним діастолічним шумом. Яка вада серця на фоні ревматичної хвороби є у хворої?

А) мітральна недостатність;

Б) аортальний стеноз; В)* мітральний стеноз;

Г) аортальна недостатність;

Д) тетрада Фалло.

13. У хворої М., 19р., через тиждень після сильного переохолодження і перенесеного гострого періодонтиту підвищилася температура тіла до 38,5ºС, з’явилася слабкість, дратівливість, носові кровотечі, різкий біль у лівому плечовому суглобі, його припухлість та гіперемія. Через добу почали боліти колінні суглоби, хвора втратила можливість рухатися з-за інтенсивного болю. Об’єктивно: блідість шкіри та видимих слизових оболонок, наявність на шкірі грудей, живота та верхніх кінцівок блідо-рожевих кільцеподібних утворень. Поверхня уражених суглобів гаряча на дотик. Пульс 84 за хвилину, АТ 100/60 мм рт.ст. Який імовірний діагноз у хворої?

А) ревматоїдний поліартрит;

Б) алергічна реакція;

В) деформуючий остеоартроз;

Г) *гостра ревматична лихоманка;

Д) ГРВЗ.

14. Проводячи санацію порожнини рота, стоматолог звернув увагу на хитання голови у хворого і видимо пульсуючі сонні артерії («танець каротид»). Об’єктивно: Пульс 92 за хвилину, напружений, АТ 140/30 мм рт. ст. Аускультативно вислуховується послаблення 2 тону і виражений за ним діастолічним шум з поступовим затуханням.

Який імовірний діагноз?

А) вегето-судинна дистонія;

Б)* аортальна недостатність;

В) мітральний стеноз;

Г) аортальний стеноз;

Д) розсіяний склероз.

15. Жінка 65 років з діагнозом аортальний стеноз надійшла у відділення під час вашого чергування з задишкою, яка з’явилася в останні 2 години. Фізичні дані : АТ- 92\76 мм рт. ст., ЧСС- 110 у 1 хв, пульс- нерегулярний, частота дихання -22 у 1 хв, темпетарура тіла- 37,7⁰С. Над легенями вислухуються наростаючі знизу вгору хрипи, особливо в сегменті S₃ . На ЕКГ виявляються фібриляція передсердь і гіпертрофія лівого шлуночка. Якими повинні бути найбільш оптимальні дії ?

А. Кисень, внутрішньовенне введення 4 мг морфіну, довенне введення 40 мг фуросеміду;

Б*. Інгаляції кисню зі створенням позитивного тиску на видиху, довенне введення 0.25 мг дигоксіну;

В. Інгаляції кисню довенне введення 0.25 мг дігоксину, довенне введення 40 мг фуросеміду;

Г. Інгаляції кисню, седативні засоби, синхронізована кардіоверсія (ел. дефібриляція);

Д. Киснева терапія, негайна не синхронізована кардіоверсія.

16. Жінка 43 р., у якої ревматична хвороба серця, мітральний стеноз, скаржиться на втомлюваність, яка помірно прогресує. Зараз не може виконувати навіть легку домашню робту. Які заходи показані хворій?

А. Біцилінопрофілактика;

Б. Антикоагулянти;

В. Дигоксин;

Г. *Мітральна комісуротомія.;

Д. Імплантування штучного клапану .

17. На прийом прийшла жінка 40 р., у якої мітральний стеноз, зі скаргами на задишку втомлюваність, біль в зубах нижньої щелепи. При огляді стоматолог вирішив провести депульпацію ∟6 справа, необхідний комплекс стоматологічних втручань. Яка тактика стоматолога є правильною?

А. Зразу провести анестезію і стоматологічні втручання;

Б. Спочатку проконсультувати хвору у ревматолога;

В. *Провести спочатку психотерапевтичну бесіду, дати внутрішньо 1,0 амоксиклаву, або ввести дом’язово 1,0 ретарпену і через 30 хв. провести стомат. втручання;

Г. Виконати стоматологічні втручання під довенним рауш-наркозом ( кетамін, Каліпсол);

Д. Направити хвору у щелепно-лицеве відділення стаціонару.

18. Якщо у хворого 45 р., мітральний стеноз, в стадії прогресування і хворий не може виконувати легку домашню роботу, то що потрібно з перерахованого рекомендувати?

А. Масивну профілактику біциліном, ретарпеном;

Б.Антикоагулянт – варфарин;

В. Постійний прийом кардіопротекторів та препаратів дігиталісу;

Г. *Направити до кардіохірургічної клініки для рішення питання про можливість мітральної комісуротомії;

Д. Рекомендувати імплантування штучного клапану.

18. Пацієнт 69 р., вперше звернувся до лікарні в зв’язку з типовими нападами стенокардії напруги. Біля 10 років тому спостерігався в поліклініці за місцем роботи у зв’язку з ІХС. Об’єктивно: грубий систолічний шум у ІІ міжребер’ї справа від грудини та над сонною артерією, без пальпаторної ознаки тримтіння. Пульс 67 в 1 хв, ритмічний. АТ 200\90 мм рт. ст., ознак серцевої недостатності немає. ЕхоКС виявило незначну гіпертрофію стінок лівого шлуночка, неповне розкриття аортального клапану, кальцифікати у ньому.

Який висновок найбільш правильний?

А. Виражена аортальна недостатність;

Б. Помірна аортальна недостатність;

В.* Виражений аортальний стеноз;

Г. Помірний аортальний стеноз;

Д. Даних, що маємо недостатньо для точного висновку про аортальну ваду серця.

19. Хворий 24 років викликав лікаря додому в зв’язку з тим, що виник виражений нападоподібний біль в лівій поперековій ділянці. В анамнезі ревматизм. Вже місяць як відчуває слабкість, пітливість, підвищену температуру, подекуди вона сягає до 39,4⁰С, з лихоманкою. Об’єктивно: шкіра бліда з помірним жовтушним відтінком, є синці, тахікардія, над аортою систолічний і діастолічний шуми, які змінюють свою інтенсивність. Збільшена печінка і селезінка. Який попередній діагноз?

A. *Інфекційний ендокардит;

Б. Лівобічна нижньодольова пневмонія;

В. Абсцес нирки;

Г. Рецидив ревматичної хвороби серця;

Д. Інфаркт селезінки.

20. Хвора 53-х років скаржиться на відчуття стягнутості слизової оболонки, червоної кайми та шкіри обличчя, шершавість. Об`єктивно: шкіра обличчя уражена в вигляді метелика, червона кайма інфільтрована, темно-червоного кольору, щільно виповнена гіперкератозними лусочками. При спробі їх зняти виникають біль та кровотеча.

Для якого захворювання характерна така клінічна картина?

А.*Червоний вовчак;

Б. Хронічний гіперпластичний кандидоз.

В. Туберкульозний вовчак.

Г. Червоний плескатий лишай.

Д. Вторинний сифіліс.

21. Хворий 47 р., скаржиться на зубний біль, рухливість зубів, кров на зубній нитці при чистці зубів вранці. В анамнезі: ревматична хвороба серця 10 років. Останні 6 років загострень не було, але восени минулого року відмітив погіршення загального стану: болі в суглобах кінцівок, скронево-щелепному суглобі праворуч, скронях, біль в серці при навіть звичайному фізичному навантажені. Сімейний лікар відзначає сформовану мі тральну ваду. Стоматолог при огляді встановив , що у пацієнта генералізований парадонтит, карієс ∟6 зліва і 4 ךּ праворуч, які потребують невідкладної санації.

Вирішено провести стоматологічні втручання за один-два прийоми. Яка повинна бути тактика стоматолога?

А. Виконати стоматологічні маніпуляції та операції зразу без попередньої підготовки.

Б. Направити хворого до сімейного лікаря за консультативний заключенням щодо можливості стоматологічних втручань;

В. Направити пацієнта у стаціонар клініки з рекомендаціями щодо стоматологічних проблем;

Г.* Спочатку провести премедікаційну підготовку пацієнта: психосоматична бесіда , введення дом’язово ретарпену (біциліну -5) в профілактичній дозі і через 30 хв. виконати планові стоматологічні втручання;

Д.Дати поради пацієнту щодо його лікування. Виконати намічені маніпуляції у мінімальному обсязі і призначити черговий візит.

22. До лікаря – стоматолога звернулась хвора Д., 56 років з приводу зубного болю, болючості в нижній щелепі зліва. Після огляду стоматолог запропонував хворій видалити зуб. З анамнезу лікар з’ясував, що пацієнтка хворіє на ревматизм, має ревматичну ваду серця. В теперішній час болі в ділянці серця турбують періодично, відзначає помірну задишку при швидкій ході, набряки ніг ввечері; постійно вживає лікувальні препарати за призначенням терапевта. Чи повинен стоматолог призначити профілактичне лікування хворій, чому?

А. *Повинен, тому що хвора відноситься до групи ризику;

Б. Не повинен, стоматолог не приймає участь в профілактиці соматичних захворювань;

В. Повинен, тому що хвора постійно вживає лікувальні препарати за призначенням терапевта;

Г. Не повинен, профілактика та лікування ревматичної хвороби це задача терапевта;

23. Хворий М., 29 років, госпіталізований в терапевтичне відділення зі скаргами на підвищення температури тіла до 39 градусів, озноби, нічне потіння, загальну слабкість, серцебиття, задишку при ході, набряки на гомілках, висипи на шкірі рук, ніг. Вважає себе хворим впродовж тижня. При вивченні анамнезу лікар дізнався, що три тижні тому хворому видалили зуб (8), профілактичне лікування не призначали. Алергічний анамнез та спадковість не обтяжені. Палить. Часто хворіє ГРВЗ. При огляді – загальний стан важкий, шкіра бліда, жовтуватого кольору, на шкірі рук, ніг петехіальні висипи. Набряки на ногах. Пульс 95 за 1 хв., ритмічний. Тони серця різко ослаблені, діастолічний шум в 2 межребер’і справа від грудини, проводиться за грудину. Дихальна та травна системи – результати обстеження без суттєвих патологічних змін. При пальпації живота – пальпується збільшена селезінка, край печінки +1,5 см з-під реберної дуги, безболісна. Симптом постукування негативний, нирки не пальпуються. Сечовипускання, випорожнення – без патології. При огляді порожнини рота - слизова оболонка рожева, набрякла, має „бугристий” вигляд, легко кровоточить, петехіальні висипи на піднебінні, щічних поверхнях. Спостерігається множинний карієс, відсутні 18, 25, 38 зуби. У хворого:

А. Інфекційний ендокардит, вторинний, стеноз аортального отвору, НК – І;

Б. Поза лікарняна пневмонія, ДН ІІ;

В. Гостра респіраторна інфекція;

Г.* Інфекційний ендокардит, первинний, недостатність аортального клапану, НКІІА;

Д. Гострий вірусний гепатит.

24. Хвора М., 21 рік, звернулась до лікаря - терапевта в поліклініку зі скаргами на ниючі, летючі, мігруючі болі в колінних та ліктьових суглобах, загальну слабкість, температуру тіла ввечері (до 37,3⁰), задишку при швидкій ході, ниючий біль та важкість в ділянці серця. Вважає себе хворою біля двох тижнів. Причину захворювання вказати не може. При зборі анамнезу лікар з’ясував, що місяць тому хвора перенесла ангіну. Відзначає часті захворювання на ангіну, простудні захворювання. Мати пацієнтки хворіє на ревматизм, має ваду серця. При огляді лікар відзначив припухлість та почервоніння колінних суглобів. Пульс 98 за хвилину, ритмічний. Ліва границя відносної тупості серця зміщена вліво на 1 см. Тони серця глухі, шуми не вислуховуються. Пастозність гомілок.

При огляді порожнини рота – помірний набряк мигдаликів, слизова оболонка рота рожева, блискуча, зуби здорові. Язик вологий, чистий, сосочки виражені, не змінені. У хворої:

А. Хронічна ревматична хвороба;

Б. Інфекційний ендокардит;

В. Ревматоїдний артрит;

Г. Гострий вірусний міокардит;

Д. *Гостра ревматична гарячка.