Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
розрахункова.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
1.33 Mб
Скачать

3 Організація технологічних процесів

3.1 Технологія збору, обробки й доставки письмової кореспонденції

В ідправниками письмової кореспонденції є організації, підприємства, установи й населення. Приймання листів від клієнтури в основному здійснюється трьома способами (мал. 3.1):

Малюнок 3.1 – Загальна схема виробничого процесу збору, обробки й доставки листів

 організація автомобільних маршрутів по вийманню листів із зовнішніх поштових скриньок;

 міська службова пошта (МСП);

 безпосередньо у відділеннях зв'язку.

Потоки вихідної письмової кореспонденції направляються у вузол зв'язку (поштамт), де здійснюється попередня обробка й сортування листів. Після чого листи передаються підприємству магістрального перевезення пошти (ПМПП). Якщо вузол зв'язку має великі ПМПП то ,як правило, йому поручаються операції сортування як транзитної, так і вихідної кореспонденції. Доставлена по магістралях країни письмова кореспонденція прибуває у вузлову установу зв'язку, де проводиться її сортування по доставковим відділенням зв'язку. Сюди ж надходить місцева кореспонденція. Листи, доставлені у відділення зв'язки, підлягають сортуванню по доставковим ділянкам і адресатам. Вручення листів клієнтурі здійснюється листоношами, операторами МСП або безпосередньо в відділеннях зв'язку.

Збір і попередня обробка письмової кореспонденції є важливою ланкою технологічного процесу обробки листів.Працівники поштових підприємств повинні забезпечити своєчасний і правильне приймання листів при повній їхній схоронності. Збір листів здійснюється декількома способами (мал. 3.2):

 через зовнішні поштові скриньки;

 через поштові скриньки, розміщені в приміщенні відділення зв'язки;

 через операційні вікна усередині ВЗ;,

 операторами МСП на підприємствах, організаціях і установах;

 листоношами.

Найбільш зручним для клієнтури є спосіб відправлення незареєстрованої кореспонденції (прості листи й поштові картки) за допомогою поштових скриньок. Однак даний спосіб має ряд якісних і технологічних недоліків:

 негативний вплив підвищеної вологості повітря й різкого перепаду температур на стан конверта й письмового вкладення;

 деформація листів при вивантаженні з ящика в мішок (сумку);

 деформація листів у мішку в процесі перевантажень ( до трьох перевантажень).

Витягнуті з поштових скриньок листи можуть мати численні дефекти, що значно ускладнює наступні операції попередньоїобробки й сортування й приводить до зниження експлуатаційної продуктивності поштооброблюючого устаткування. Усе це стимулює пошук більш досконалих конструкцій поштової скриньки й способів вивантаження з нього листів . У цей час розроблено два типи поштових скриньок:

 з упорядкованим укладанням листів без механізованого приводу укладання;

 з механізованим упорядкованим укладанням листів у пачку.

Поштова скринька з механізованим упорядкованим укладанням листів має перевага як укладання листів, що дозволяє знизити витрати на наступних етапах обробки у вузловому підприємстві. Однак витрати на його виготовлення й наступне технічне обслуговування досить великі. Тому перевага може бути віддана такої конструкції, вартість якої ненабагато перевищує вартість існуючих поштових скриньок типу ЯПМК і ЯПР, тобто поштовим скринькам, у яких відсутній механізований привід, однак є конструкція, що дозволяє упорядкувати укладання пачки листів.

Процес заміни існуючих поштових скриньок на ящики з упорядкованим укладанням листів вимагає значних капітальних вкладень і впровадження нової технології приймання кореспонденції. Тому можлива лише їхня поступова заміна, починаючи у великих міських вузлах.

У вузлах зв'язку листи, витягнуті з поштових скриньок і покладені в мішки, сумки або ящики, доставляються спеціальним автомобільним і мототранспортом на сортувальні підприємства. Для забезпечення контрольних строків приймання письмової кореспонденції вузлове підприємство організує маршрути машинізованого збору листів(див. мал. 3.2). Найбільш економічної є організація кільцевих маршрутів, на яких досягається найменша витрата пально-мастильних матеріалів і прискорюється збір письмової кореспонденції. У великих містах створюються автомобільні маршрути МСП.

Письмова кореспонденція, здана відправниками безпосередньо або через листоношу у відділення зв'язку, зазнає попередньої обробці: розбирається по категоріях і габаритам; лицується й укладається в ящики або зашпаровується в постпакети після штемпелювання; виділяється ушкоджена кореспонденція, без знаків оплати. Після складання супровідної документації мішки з постпакетами і ящики з отлицьованими листами автотранспортом доставляються в сортувальний вузол зв'язку.

У центрах обробки й сортування (МСПП) (мал. 3.3) мішки з вихідною письмовою кореспонденцією переміщаються конвеєрами або внутрівиробничим транспортом до робочих місць розкриття. Тут листи розділяються на кілька потоків залежно від ступеня їх обробки на попередніх етапах приймання, тобто виділяється нестандартна кореспонденція: великогабаритні листи, нестандартні пакети й дрібні бандеролі, які складаються в ящики й по конвеєру передаються до місцям ручної обробки. Стандартна кореспонденція може надходити розсипом або розібрана в пачки. Розсип зазнає попередньої обробки на машинах розбирання листів або вручну. У результаті пачки листів направляються на лицювання й штемпелювання.

Лицювання й штемпелювання листів, як правило, здійснюються за допомогою лицево-штемпелювальних машин. У сортувальних підприємствах з відносно невеликими обсягами вихідної письмової кореспонденції лицювання листів проводиться вручну. Ручне лицювання частини кореспонденції організує також на великих поштамтах у періоди різкого росту навантаження. У двох останніх випадках передбачається використання штемпелювальних машин і обладнань для прискорення процесу нанесення календарного штемпеля. Листа, на яких відсутні лицювальні реквізити (кодовий штамп або марка), направляються на ручну обробку. На етапі лицювання доцільно виділяти листа без поштового індексу, що значно підвищує ефективність машинного сортування. Листи, що зробили на підприємство в ящиках, минуть операцію попередньої обробки й безпосередньо в ящиках доставляються на етап лицювання й штемпелювання. Підібрані під адресу пачки листів направляються насортування.

Вихідна письмова кореспонденція сортується у два етапи,які одержали найменування загального й детального сортування. Загальна сортування здійснюється по областях, обласних центрах і великим містам. Ця значна частина ( до 60%) кореспонденції наступної сортуванню не підлягає, і тому відсортовані пачки листів зашпаровуються в постпакети для подальшого відправлення по призначенню.

Постпакет являє собою пачку листів (не більш восьми), обв'язану шпагатом або іншим пакувальним матеріалом. На кожний постпакет оформляється супровідний ярлик, що розміщається на лицьовій стороні постпакета під пакувальною ниткою.

Постпакети надходять на ділянку сортування. Сортування постпакетів проводиться в мішки, у кожний з яких попадають пачки листів, наступних по одному з обраних маршрутів наземного транспорту, при умові дотримання контрольних строків обробки пошти. Мішки зашпаровуються ( при масі рівної або більш 5 кг), передаються в пункт обміну з зовнішнім транспортом. Одночасно оформляються супровідні накладні.

Оброблена в сортувальному вузлі вхідна письмова кореспонденція засобами автотранспорту розвозить по доставковим підприємствам зв'язку (мал. 3.4). Після розкриття мішків (ящиків) і звірення з супровідними документами листа надходять на сортування. Сюди ж направляється місцева кореспонденція, зібрана на території даного підприємства, що і доставляється адресатам, що перебувають у зоні обслуговування того підприємства. Сортування вхідної кореспонденції здійснюється: по доставковим ділянкам; опорним пунктам МСП; абонементним шафам; по робочим шафам операторів, що роблять видачу кореспонденції адресатам.

Основна маса листів доставляється адресатам листоношами через особисті абонентські ящики, що перебувають за місцем проживання адресата, або через пункти обміну кореспонденції (експедиції, канцелярії) на підприємствах, організаціях, установах. Для зручності одержувачів на доставковому підприємстві зв'язку є абонементні ящики, обладнані індивідуальними внутрішніми знаками. Вони орендуються на певний час клієнтом для одержання поступаючих на його ім'я поштових відправлень. Через операційні вікна видаються: кореспонденція “ До запитання”, великогабаритні листи й пакети, рекомендовані листи й бандеролі. На кореспонденцію, що вручається адресатові в доставковому підприємстві, оформляється й доставляється адресатові повідомлення про одержання поштового відправлення.