Введення

Основною метою навчальної дисципліни “Організація виробництва: поштовий зв'язок” є формування комплексу знань про операційні процеси і системи поштового зв'язку, освоєння основ організації технологічних процесів прийому, просування і доставки поштових відправлень, методів організації виробничих процесів в мережах поштового зв'язку, незалежно від форм власності. Спеціальні знання про організації робочих місць на різних етапах проходження повідомлень і обробки поштових відправлень, методи вибору оптимальних варіантів їх проектування з використанням сучасної методики оцінки економічної ефективності, дають можливість приймати ефективні управлінські рішення при створенні і реорганізації виробничих систем.

Предметом дисципліни є вивчення існуючих способів і закономірностей взаємодії і взаємозалежності між попитом споживачів на послуги поштового зв'язку та пропозицією операторів поштового зв'язку, що надають ці послуги. Відповідно до цих відносин вивчаються способи раціонального використання коштово операційної діяльності, робочої сили, транспорту та інформаційних систем, які забезпечують проходження поштових відправлень від відправника до адресата.

На початок третього тисячоліття поштова мережа України налічує понад 15 тисяч відділень зв'язку, понад 100 тисяч працівників, близько 5000 автомобілів і близько 38 поштових вагонів. Поштовий зв'язок готова надати споживачеві понад 70 найменувань послуг.Мережа поштового зв'язку Україна заснована на операційній діяльності 24-х поштамтів, кількох сотень вузлів поштового зв'язку, 15-ти центрів оброблення та перевезення пошти, 4-х центрів перевезення пошти, 5-ти зональних центрів обробки пошти, сотень пересувних відділень поштового зв'язку та пунктів зв'язку. В Україні організовані і діють 4 пункти міжнародного обміну пошти на базі структурних підрозділів Києва, Одеси, Львова і Чопа (Закарпатська область).

Поштова мережа Україні, завдяки своєму географічному розташуванню, дає можливість використовувати територію держави для перевезення транзитної пошти з 28 країн світу в 42 країни наземним транспортом, а авіалініями з 10 країн в 10 країн.

Україна як морська держава забезпечує перевезення пошти морським рейсами в Австралію, Аргентину, Болівію, Бразилію, Канаду, Колумбію Кубу, Норвегію, Перу, США, Швецію, Зімбабве, Танзанії, Ефіопії Ізраїль.

Надання послуг поштового зв'язку характеризується високим ступенем взаємодії зі споживачем, необхідністю індивідуалізувати практично кожну послугу і великою трудомісткістю. Поштовий зв'язок виконує операціїз обслуговування клієнтів на основі соціальної потреби і необхідності. Соціотехнічних і соціоекономічний підхід до розробки виробничих завдань і операцій передбачає облік взаємозв'язку між технічною системою, що вимагається для виконання роботи, і соціальною системою, в якій ця робота виконується.

Поштовий зв'язок здійснює безперервний процес виробництва послуг. Ефективна організація цього процесу може бути виконана на основі вивчення організації праці, використання технічних засобів і транспортних засобів.Досліджувана дисципліна необхідна для формування знань фахівців - економістів та менеджерів, підготовки їх до вивчення методів економічного аналізу та проектування мереж та систем поштового зв'язку.

У посібнику розглянуто такі важливі теми дисципліни:

1.Визначення та призначення системи поштового зв'язку. Зміст цілей і функцій поштової галузі, способи досягнення цілей і характеристика особливостей послуг поштового зв'язку.

2.Основні характеристики поштових потоків в системі поштового зв'язку.Загальні питання організації прийому, вручення і доставки поштових відправлень.

3.Організація технологічних процесів у загальному вигляді. Технологія збору, обробки і доставки письмової кореспонденції, посилок, операції з грошовими переказами, бандеролями та періодичною пресою.

4. Форми організації операційного процесу.

5.Організація магістральної мережі поштового зв'язку України.

6.Оптимальна організація робочих місць в операційних залах поштамту.

При роботі над навчальним посібником авторами були використані численні сучасні джерела, результати науково-дослідних робіт, а також підручник [2].Навчальний посібник розроблений на кафедрі управління підприємствами зв'язку Одеської національної академії зв'язку ім. А. С. Попова.Розділи1, 4, 5 написані канд. екон. наук, доцентом кафедри С.Б. Го-релкіной, спільно з канд. екон. наук, доцентом Н. С. Бобровнічей; розділи2, 3, 6 написані профессором кафедри Є. Н.Стрільчуком спільно з аспіранткою кафедри А. Ю. Щуровський.

1 Визначення і призначення системи поштового зв'язку

1,1Цілі створення та функціонування поштового зв'язку

Система поштового зв'язку є складовою частиною системи зв'язку, але історично система поштового зв'язку була родоначальником зв'язку.Системи електрозв'язку виникли недавно, але стали головними конкурентами системи поштового зв'язку.В системі поштового зв'язку головними елементами і головними ресурсами виступають персонал і транспортні засоби. Це кваліфіковані працівники, які виконують складні чи прості операції з надання послуг поштового зв'язку, і транспорт, за допомогою якого виробляють переміщення поштових відправлень в просторі.В системі електрозв'язку, яка виникла і створена на підставі технічних систем, головні елементи - технічні засоби, які забезпечують велику економію часу при передачі повідомлень по мережах електрозв'язку. Сучасний досвід багатьох країн показує, що системи поштового зв'язку займають своє, особливе місце на ринку послуг зв'язку.На рис.1,1 зображена модель системи поштового зв'язку, компоненти якої можна і необхідно розглядати як незалежно один від одного, так і у взаємозв'язку.

Виникає питання: для чого створювати таку складну і, як наслідок, дорогу систему? Відповідь проста. Отже, це комусь потрібно.Виявити зацікавлених суб'єктів у створенні і функціонуванні системи поштового зв'язку нескладно. Для цього необхідно визначити:

По-перше, хто користується послугами цієї системи? Очевидно – це люди (Населення) та домогосподарства (сім'ї), виробничі підприємства, сфери діяльності, які обслуговують виробництво (інфраструктура); право-урядові установи (органи управління).Кожна группа споживачів за допомогою послуг поштового зв'язку реалізують свої цілі. Вимоги, які споживачі ставлять при цьому до системи поштового зв'язку, і є стимулом для її розвитку. Процес цей безмежний, тому що з ростом потреб людей удосконалюються і способи їх задоволення.Ця группа зацікавлених суб'єктів і є покупцями послуг зв'язку, назвемо цю группу клієнтами поштового зв'язку, тобто споживачами послуг поштового зв'язку.

По-друге, хто створює систему і забезпечує її функціонування? До цієї групи зацікавлених у вдосконаленні та розвитку поштового зв’язку суб'єктів відносяться науково-дослідні, конструкторські та проектні організації, заводи з виробництва обладнання та транспортних засобів поштового зв'язку,сервісні і експлуатаційні підприємства з обробки та транспортуванні поштових відправлень; організаційні системи управління зв'язком.Назвемо цю сукупність суб'єктів сферою поштового зв'язку, а зацікавлених в її операційної діяльності - виробниками засобів, інформаційних систем для створення послуг поштового зв'язку та поштові підприємства. Цілі щодо системи поштового зв'язку всіх зацікавлених клієнтів і виробників у її функціонуванні

Рисунок1.1 – Модель системи поштового зв'язку

Для кожної групи зацікавлених суб'єктів сукупність цілей має ієрархічну структуру, яку називають "деревом цілей"."Коріння" у "дерев" всіх груп користувачів системи поштового зв'язку (покупців послуг) однакові, це головна мета: задоволення потреб в передачі поштових відправлень. Однаковими є і явні цілі, які переслідують всі групи споживачів послуг поштового зв'язку: відправлення та отримання поштових відправлень - листів, посилок, друкованої продукції, грошових переказів, пенсій. При складанні детальних "дерев" цієї мети їх треба конкретизувати. Наприклад, вказати вид письмових корреспонденцій та форму подання, вага, відстань для міжнародних відправлень та інше. Для кожної групи споживачів конкретні цілі можуть відрізнятися, але по суті вони можуть бути зведені до двох: явних і неявних.Ці цілі можуть бути явними, так як споживач приймає призначення системи поштового зв'язку через отримання (передачу) поштових відправлень.Неявні цілі таких споживачів, як виробничі підприємства, ускладнюють проблему встановлення тарифів на послуги зв'язку.

З одного боку, всі покупці придбають послугу зв'язку з однаковими властивостями і тому її ціна (тариф) для всіх категорій покупців повинна бути однаковою. Але, з іншого боку, якщо явні цілі досягаються, то, як належить, виконується і наступний ярус цілей, вже неявних. Кількісна залежність між цими ярусами існує. І, як наслідок, зв'язок стає як би частиною технологічного процессу на підприємствах інших галузей виробництва, інфраструктури, органів управління. Якщо результати діяльності цих підприємств оцінюються в грошовому вираженні, то, зв'язок, як учасник процесу виробництва в інших галузях, теж може претендувати на свою частину доходу в цьому виробництві. Відокремити цю частину дуже складно, але вона, можливо, повинна найти відображення у тарифі на послуги зв'язку для цих галузей діяльності.Складність полягає в тому, що поліпшення характеристик цілей, які на рис. 1.2 названі неявними, споживач рідко пов'язує з функціонуванням поштового зв'язку.