Практичне заняття №3

Тема: Граматика сучасної української мови

Мета: повторити й закріпити основні відомості про граматику як учення про граматичну будову мови, з’ясувати її структурні підрозділи, уточнити такі центральні для граматики поняття, як “граматичне значення”, “граматична форма”, “граматична категорія”, “парадигма” тощо, схарактеризувати засоби вираження граматичного значення в українській мові, їхню специфіку, типи граматичних форм

Студенти повинні знати загальні відомості про граматику як учення про морфологію та синтаксис, визначення таких понять, як “граматичне значення”, “граматична форма”, “граматична категорія”, “парадигма”, основні способи реалізації граматичного значення в сучасній українській мові, їхні особливості, принципи структурування парадигми форм слова

Студенти повинні вміти розмежовувати засоби вираження граматичного значення, указувати на їхню специфіку, давати визначення центральних понять граматики та їхніх релевантних ознак

Основні поняття теми: граматична категорія, граматичне значення, граматична форма, парадигма, граматика, морфологія, синтаксис

План:

1. Поняття про граматику як учення про морфологію та синтаксис. Предмет і об’єкт граматики.

2. Граматичне значення слова. Засоби реалізації граматичного значення в сучасній українській мові.

3. Граматична форма слова. Типи граматичних форм.

4. Граматична категорія, її особливості.

Література:

Основна

1. Докулил М. К вопросу о морфологической категории / М. Докулил // Вопросы языкознания. – 1967. – №6. – С. 3-16.

2. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія [Текст] / М. В. Леонова ; [ред. Н. А. Симоненко ; худ. ред. Г. Т. Конєв ; кор. В. П. Нікітіна]. – К : Вища шк., 1983. – 263 с. – С. 3-19.

3. Сучасна українська мова [Текст] : підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; [за ред. О. Д. Пономарева]. – К. : Либідь, 1997. – 400 с. – С. 111-114.

4. Сучасна українська мова [Текст] : підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; [за ред. А. П. Грищенка]. – К. : Вища шк., 1993. – 366 с. – С. 229-237.

5. Сучасна українська мова [Текст] : підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін. ; [за ред. М. Я. Плющ]. – К. : Вища шк., 1994. – 414 с. – С. 188-193.

Додаткова

1. Вихованець І. Р. Морфологічні і семантичні відмінки / І. Р. Вихованець // Функціонально-когнітивні вияви граматичних структур : Зб. наук. праць. – К., 1998. – С. 13-17.

2. Безпояско О. К. Формально-семантична кореляція у системі іменних граматичних категорій / О. К. Безпояско // Мовознавство. – 1992. – №1. – С. 33-38.

3. Безпояско О. К. Семантичний і граматичний компонент у категорії іменника / О. К. Безпояско // Сучасні аспекти дослідження граматики української мови : Тези наук.-практ. конф. – Полтава, 1992.

4. Ющук І. П. Українська мова [Текст] / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004. – 640 с. – С. 299-335.

Методичні рекомендації

Робота за планом практичного заняття вимагає особливої уваги. Насамперед, студентам необхідно чітко засвоїти такі теоретичні поняття, як “граматична категорія”, “граматична форма”, “граматичне значення”, “парадигма”, законспектувати засоби вираження граматичного значення, дібрати по 3-5 практичних зразків. Визначення граматичної форми слів в українській мові має на меті сприяти усталенню їхніх типів, структурування конкретних парадигм словоформ. Необхідний практичний матеріал слід дібрати зі зразків художньої літератури.

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте текст за віднесеністю слів до частин мови: за загальним значенням (частиномовним), морфологічними ознаками й морфемною будовою, за синтаксичною роллю в реченні:

І. Сонце низько стоїть на заході між білими й сизими хмарками, червоне, як жар, мов розпечене в жару залізо, без проміння, тільки ніби в сяєві од жару. Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зелене, лисніюче й прозоре, неначе помальоване скло. Над оболонню висять низько білі, тонкі, аж прозорі хмарки.

Хмарки жовті, неначе із жовтого скла. Чудовий жовтий колір подекуди на кінцях хмарок лиснить то жовтогарячим світом, то рожевим. Сонце без проміння, червоне, неначе з жару, але жовтий світ од хмар одбиває й кидає ясний світ на широку картину. За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, але з жовтим сутінком імла. А за нею, за Дніпром, над борами і далеко за Десною стоять хмари внизу, над самими борами, неначе високі й важкі чорні гребені Альп. Рівнина там одразу, неначе чудом, стала горяна, неначе в Швейцарії коло Люцерна. А на горах вершки наче куряться димом та парою, розбились нарізно й понахиляли вершечки на один бік вперед, неначе голови, на схід сонця.

І. Нечуй-Левицький

І. Роксолани. Слово, яке для Європи ще вчора нічого не значило. Якийсь народ, народець, плем’я? Десь на Сході? Загублені в безмежних степах. Колись там були скіфи, сармати, кіммерійці, алани.

Візантійці писали про тавроскіфів. Тоді прогриміли над світом слова “Київ” і “Русь”. Але роксолани, українці?

Кинуте знічев’я два роки тому на Бедестані Луїджі Гріті слово “Роксолана” майже забулося, зникло разом із маленькою золотокосою дівчинкою. Та ось вона з’явилася світові новою султаншею, з’явилася зненацька, у владі чи й чуваній будь-коли, і світ хотів знати, хто вона і звідки.

П. Загребельний

(впр. 189 на с. 68-69 пос. Плющ М. Я. та ін. Сучасна українська літературна мова : зб. вправ [Текст] : навч. посіб. / М. Я. Плющ, О. І. Леута, Н. П. Гальона. – К. : Вища шк., 1995. – 284 с.).

2. З’ясуйте, до яких частин мови належать слова спільного кореня:

Один, одинокий, одиниця, одинак; два, двійка, двоє, двоїтися, подвійний; сам, самотній, самотність; свіжий, свіжо, свіжість, свіжина; викликати, виклик; чабан, чабанський, чабанувати; ой, ойкати, ойкання; нікуди, нікудишній, нікудишньо; хай, хаяти, охайний

(впр. 190 на с. 69 пос. Плющ М. Я. та ін. Сучасна українська літературна мова : зб. вправ [Текст] : навч. посіб. / М. Я. Плющ, О. І. Леута, Н. П. Гальона. – К. : Вища шк., 1995. – 284 с.).

3. Уточніть явища переходу виділених слів з однієї частини мови в іншу:

1. Зорі сяють. Серед неба горить білолиций. Верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко). 2. Місяць яснесенький промінь тихесенький Кинув до нас. Спи,мій малесенький пізній бо час (Л. Українка). 3. Ой, зима! Біжить, регоче біло, бубонами брязкає в степу… Вам усе на світі зрозуміло? Просвітіть, премудрі, недозрілу Душу мою, зрячу і сліпу! (В. Симоненко). 4. Розвели нас дороги похмурі, і немає жалю й гіркоти. Тільки часом у тихій зажурі Випливаєш з-за обрію ти (В. Симоненко). 5. Був собі чоловік та жінка, а в них два сини, і мали вони такий садок, що як уродить рясно та продадуть садовину, то цілий рік з того самого аж до нового годуються (Скарби мудрості). 6. Коли німці бомбили станицю, мати загинула, а хлопчина залишився один (С. Скляренко). 7. Сидить батько кінець стола, на руки схилився (Т. Шевченко). 8. Один Тимко згадав про старого і розшукав його межи підводами (Гр. Тютюнник).

(впр. 191 на с. 69-70 пос. Плющ М. Я. та ін. Сучасна українська літературна мова : зб. вправ [Текст] : навч. посіб. / М. Я. Плющ, О. І. Леута, Н. П. Гальона. – К. : Вища шк., 1995. – 284 с.).

4. Проілюструйте теоретичні положення практичними зразками.