Висновки

Одним з найбільш істотних наслідків науково-технічного прогресу в області наукових досліджень стали процеси інтеграції наукових знань. На стику суміжних, не зовсім суміжних і, здавалося б, зовсім не суміжних наук виникають і розвиваються цікаві перспективні дослідження, що допомагають глибше, повніше з'ясувати суть досліджуваних явищ.

Дана закономірність надзвичайно виразно виявляється у взаємозв'язку таких наук, як криміналістика, кримінальний процес і теорія прокурорського нагляду. Стосовно проблем боротьби із злочинністю криміналістика, зокрема, повинна вивчати і розробляти зміст діяльності суб'єктів кримінального судочинства, яка направлена на виявлення кримінально-караних фактів та їх ефективну процесуальну реалізацію в ході доведення на всіх етапах боротьби із злочинністю.

У предмет науки прокурорського нагляду мають бути інтегровані вказані знання, направлені саме на криміналістичне забезпечення діяльності прокурора. Кримінальний процес визначає законні рамки цієї діяльності, тобто форми процедурної реалізації компетенції прокурора. Не викликає сумніву той факт, що загальна спрямованість зазначених наук на оптимізацію діяльності по боротьбі із злочинністю спричиняє за собою необхідність нових наукових розробок, синтезуючих можливості комплексного вивчення цього дуже важ­ливого завдання правозастосування. Тільки взаємне збагачення результатами досліджень дозволить здійснити максимально повно охопити проблеми що вивчаються в процесі здійснення боротьби зі злочинністю та, відповідно, розробити конкретні рекомендації, спрямовані на ліквідацію злочинних проявів та інших форм правопорушень, тобто на забезпечення режиму закон­ності в держави.

Саме дана мета є системоутворюючою і визначаючою характер діяльності прокурора. Тому можна зробити висновок, що система наукового забезпечення діяльності прокурора обов'язково повинна включати криміналістику. В той же час криміналістичне забезпечення тоді і тільки тоді стане ефективним, коли буде ґрунтуватися на знанні закономірностей діяльності прокурора як суб'єкта боротьби із злочинністю. При цьому таке дослідження ґрунтується на вивченні специфічних криміналістичних закономірностей і чинників, що впливають на ефективність даної діяльності. Результати дослідження питань криміналістичного забезпечення діяльності прокурора у сфері боротьби зі злочинністю збагатять як криміналістику, так і кримінальний процес і прокурорський нагляд.

Прокурор не тільки забезпечує дотримання прав учасників кримінального процесу, тобто стежить за законністю дій органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, щодо свідків, обвинувачених тощо. Він також наглядає за вимогами закону про об'єктивність та повноту розслідування, тобто про змістовну сторону діяльності по боротьбі із злочинністю. У зв'язку з цим представляється, що теза про те, що без застосування криміналістичних знань прокурор не зможе ефективно здійснювати свої наглядові повноваження на жодному з етапів боротьби із злочинністю, вимагає серйозного теоретичного обґрунтування. Це пояснюється ще і тим, що окрім внутрішнього переконання, знання процесуальних норм і правил прокурор, здійснюючи збирання, перевірку і оцінку доказів, винен сам уміти здійснювати доведення, реалізовувати наявні фактичні дані. Саме це уміння об'єктивно дозволяє прокуророві давати письмові вказівки у справі, визначати тактику поведінки в суді. Тільки ефективне і усестороннє здійснення прокурором нагляду за змістом ходу виявлення і доведення злочинів на досудових стадіях кримінального процесу забезпечує державному обвинувачеві можливість повного здійснення доведення в суді інкримінованих обвинуваченому злочинів. Безумовно, прокурор не може і не повинен підміняти оперативного працівника, слідчого або начальника слідчого підрозділу. Але також безперечно, на наш погляд, і та обставина, що діяльність по нагляду за забезпеченням законності при виявленні, доведенні і профілактиці злочинів не може не супроводжуватися дослідженням змісту даних процесів. Більш того, прокурор повинен активно формувати цей зміст. Інакше його діяльність буде надзвичайно однобокою, формальною за своєю суттю і через це украй неефективною.

При цьому не менш важливою відмітною особливістю діяльності прокурора у сфері боротьби із злочинністю є і те, що функціонування прокурорського нагляду обов'язково зв'язане зі встановленням недоліків діяльності в досліджуваній сфері. Причому неможливо сказати, який з напрямів діяльності прокурора превалює і є важливішим - їх необхідно розглядати тільки в єдності. Головне тут інше - зміст регулюючої дії прокурора на процес боротьби із злочинністю носить яскраво виражений криміналістичний характер. Ні прокурорський нагляд, ні наука кримінального процесу не апелюють поняттями: «ефективність проведення слідчих дій, попереднього розслідування в цілому», «дефекти в структурі професійно важливих якостей слідчого», «виявлення і усунення дефектів діяльності на етапів виявлення злочинів», «виявлення і усунення дефектів при формуванні системи доказів і окремих її елементів», «виявлення і усунення дефектів при реалізації доказів і їх систем», «розробка і реалізація особливої криміналістичної тактики доведення інкримінованих обвинуваченому злочинів в суді» і так далі має рацію А. М. Кустов, підкреслюючи, що криміналістична наука стоїть на порозі свого наступного етапу розвитку - істотного розширення меж, предмету науки, зміни системи науки, і ми б додали - інтеграції її з іншими науками, що забезпечують ефективне здійснення боротьби із злочинністю. Але будь-яка теорія має бути підкріплена практикою, розвинена на практиці, підтверджена і прийнята практикою. І саме внаслідок того, що вказані вище доводи і обставини обумовлюють настійну необхідність наповнення прокурорського нагляду криміналістичним змістом, як наслідок цього, виникає настійна необхідність створення і розробки теорії криміналістичного забезпечення діяльності прокурора у сфері боротьби зі злочинністю.

В силу викладених вище обставини при здійсненні наглядових повноважень прокурор повинен повною мірою використовувати криміналістичні методи в своїй безпосередній діяльності, а також контролювати криміналістичний зміст діяльності суб'єктів боротьби із злочинністю при здійсненні процесуального керівництва виявленням і доказуванням злочинів. При цьому зміст криміналістичної діяльності прокурора (її етапи, форми, тактичні прийоми і засоби і т. д.), що становить, слід розглядати як основу механізму процедурної реалізації його наглядової функції з процесуального керівництву вказаними процесами. В основі цього механізму лежить здійснення прямого управління ходом побудови уповноваженими суб'єктами криміналістичної моделі діяльності по доведенню факту вчинення злочину і провини підозрюваного або обвинуваченого в цілях найбільш ефективної, законної і етично прийнятної процесуальної реалізації даної моделі в ході попереднього і судового слідства. Реалізовуючи свої повноваження, прокурор зобов'язаний враховувати той факт, що специфіка придбання знань про досконалий злочин кожним учасником боротьби із злочинністю визначається: 1) моментом пізнання; 2) процесуальним інтересом; 3) об'єктом пізнання; 4) способом пізнання; 5) засобом пізнання; 6) способом посвідчення пізнаного. А внаслідок того, що прокурор повинен здійснювати контроль за всіма вказаними параметрами досліджуваного процесу, його процесуальний інтерес полягає перш за все в тому, щоб кожен суб'єкт пізнання на конкретному його етапі належним чином фіксував цей етап в строго певній процесуальній формі. При цьому, системно не контролюючи криміналістичні способи і засоби пізнання, прокурор не в змозі якісно здійснювати нагляд за способами посвідчення пізнаного, тобто за процесуальними формами і методами реалізації криміналістичних знань з боку уповноважених суб'єктів. Враховуючи те, що на сучасному етапі боротьби із злочинністю надзвичайно важливою є оптимізація діяльності прокурора, необхідна розробка поняття «Криміналістичний зміст діяльності прокурора», принципів 92 реалізації та організації цієї діяльності в процесі керівного впливу прокурора на хід кримінального переслідування; алгоритму та особливостей цієї діяльності на всіх етапах боротьби зі злочинністю, з урахуванням різних категорій злочинів (спеціалізації розслідування).

Вирішення цих завдань, у свою чергу, диктує настійну необхідність розробки спеціальної системи криміналістичних знань, без яких прокурор не зможе ефективно здійснювати свої процесуальні повноваження. Це перш за все знання:

а) цілей криміналістичного забезпечення діяльності прокурора;

б) методичних основ цієї діяльності (застосування системного підходу, теорії відображення, теорії ідентифікації тощо);

в) структури прикладних криміналістичних знань (дана структура містить в собі: їх характеристику та цілі використання; вказівки на типові ситуації їх застосування; алгоритм (програму) дій стосовно цілей та ситуації; зразковий розрахунок сил, засобів і часу; характеристику типових помилок, що допускаються при їх використанні; заходи по мінімізації можливої тактичного ризику; очікуваний ефект здійснення).

У зв'язку із вищевикладеним приходимо до висновку, що прокурорський нагляд в значній мірі ґрунтується на криміналістичних знаннях. Відомо, що криміналістика бере на озброєння знання інших наук, тому теорія криміналістичного забезпечення діяльності прокурора повинна послужити інтеграції цих знань в систему наукового забезпечення діяльності прокурора.

1. Базыкин, Е. Криминалистика в прокуратуре: обучение следствию / Е. Базыкин // Законность. - 2005. - N 10. - С. 15-16.

2. Загидуллин Ф. Криминалистическое обеспечение предварительного следствия // Законность 2004 - № 11 - С. 2-5.

3. Исаенко В. Процессуальные полномочия прокуророра-криминалиста // Законность 2005 - № 7 - с. 15-19.

4. Інструкція про роботу прокурора-криміналіста від 18.10.1954 року.

5. Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. пociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.

6. Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. nociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.; Грошевий Ю.М. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі //Вісник Академії правових наук України. — 1997. — № 3(10). — С. 69-76; Долгополов С.В. Некоторые про­блеми доказывания на предварительном следствии // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. — 1998. — Вип. 1. — С. 103-115: Лобойко Л.М. Тактика і методика доказування в дослідному криміналь­ному процесі // Вісник Університету внутрішніх справ. — Харків, 1998. — Вип.3-4. — С. 214-220: Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право. — К.. 2003. — С. 264-276: Коваленко Є.Г. Кримі­нальний процес України. — К., 2003. — С. 111-117.

7. Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. nociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.

8. Костін М.І. Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організованій злочинній діяльності // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) Науково-практичний журнал № 15.

9. Криміналістика / Під ред. Шепітька В.Ю. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. - 750 с.

10. Криміналістика / Під ред. Шепітька В.Ю. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. - 750 с.

11. Кустов A.M. Поэтапное развитие науки криминалистики // Уголовное право. - 2002. - № 4. - С. 66-69.

12. Кустов A.M. Поэтапное развитие науки криминалистики // Уголовное право. - 2002. - № 4. - С. 66-69.

13. Ларін О.М. розглядає межі доказування як сукупність допоміж­них фактів на відміну від предмета доказування як сукупності обста­вин, що підлягають доказуванню. Див.: Расследование по уголовному делу. — М., 1970. — С. 64.

14. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. – К.: Юрінком Інтер. – 2001. – 240 с.

15. Миньковский Г.М. Пределы доказьвания в советском уголовном процессе. — М.. 1956. — 113 с.; Элькинд П.С. Цель, предмет и пределы доказывания; В кн. Проблеми доказательств в советском уголов­ном процессе. — Воронеж, 1978. — 216 с.

16. Положения про прокурора-криміналіста, затверджене наказом Генерального прокурора України від 05.12.1998 року.

17. Прокурорский надзор: курс лекций и практикум / Ю. Е. Винокурова. - М.: Экзамен. – 2004. – 544 с.

18. Романюк Б. Участь прокурора - криміналіста на стадії досудового слідства // Вісник прокуратури. - 2003. - № 1. - С.44-49.

19. Романюк Б. Участь прокурора-криміналіста на стадії досудового слідства // Вісник прокуратури. - 2003. - № 1. - С.44-49.

20. Романюк Б. Участь прокурора-криміналіста на стадії досудового слідства // Вісник прокуратури. - 2003. - № 1. - С.44-49.

21. Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. - 2-е изд., доп. - Казань. - 1976. - 206 с.

22. Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. - 2-е изд., доп. - Казань. - 1976. - 206 с.

1 Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. nociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.

2 Теория доказательств в советском уголовном процессе. отв. редактор Н.В. Жогин, изд. 2-е испр. и доп., М., "Юридическая литература", 1973. -С.56.

3 Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т. 1. М.,1958, -С. 329.

4 Васильев А.М. Предмет, метод и система криминалистики // Криминалистика / Под ред. А.М. Васильева. – М., 1980.

5 Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. nociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.

6 Ларін О.М. розглядає межі доказування як сукупність допоміж­них фактів на відміну від предмета доказування як сукупності обста­вин, що підлягають доказуванню. Див.: Расследование по уголовному делу. — М., 1970. — С. 64.

7 Миньковский Г.М. Пределы доказьвания в советском уголовном процессе. — М.. 1956. — 113 с.; Элькинд П.С. Цель, предмет и пределы доказывания; В кн. Проблеми доказательств в советском уголов­ном процессе. — Воронеж, 1978. — 216 с.

8 Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. nociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.; Грошевий Ю.М. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі //Вісник Академії правових наук України. — 1997. — № 3(10). — С. 69-76; Долгополов С.В. Некоторые про­блеми доказывания на предварительном следствии // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. — 1998. — Вип. 1. — С. 103-115: Лобойко Л.М. Тактика і методика доказування в дослідному криміналь­ному процесі // Вісник Університету внутрішніх справ. — Харків, 1998. — Вип.3-4. — С. 214-220: Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право. — К.. 2003. — С. 264-276: Коваленко Є.Г. Кримі­нальний процес України. — К., 2003. — С. 111-117.

9 Іщенко А.В., Ієрусалимов I.O., Удовенко Ж.В. Теорія i практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. nociб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.

10 Костін М.І. Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організованій злочинній діяльності // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) Науково-практичний журнал № 15.

11 Базыкин, Е. Криминалистика в прокуратуре: обучение следствию / Е. Базыкин // Законность. - 2005. - N 10. - С. 15-16.

12 Романюк Б. Участь прокурора-криміналіста на стадії досудового слідства // Вісник прокуратури. - 2003. - № 1. - С.44-49.

13 Криміналістика / Під ред. Шепітька В.Ю. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. - 750 с.

14 Романюк Б. Участь прокурора - криміналіста на стадії досудового слідства // Вісник прокуратури. - 2003. - № 1. - С.44-49.

15 Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. - 2-е изд., доп. - Казань. - 1976. - 206 с.

16 Кустов A.M. Поэтапное развитие науки криминалистики // Уголовное право. - 2002. - № 4. - С. 66-69.

17 Інструкція про роботу прокурора-криміналіста від 18.10.1954 року.

18 Положения про прокурора-криміналіста, затверджене наказом Генерального прокурора України від 05.12.1998 року.