1.2. Сутність та значення криміналістичного забезпечення наглядової діяльності прокурора

Ефективна реалізація повноважень, наданих прокурору для нагляду за додержанням i застосуванням законів, обумовлює використання їх адекватно конкретній ситуації, що складається під час його діяльності, знання певних умов, способів та засобів застосування наданих йому наглядових повноважень, послідовності та часу вчинення певних дій тощо. Тобто йдеться про опанування прокурором основ тактики i методики прокурорського нагляду.

Тактика взагалі розглядається як складова частина військового мистецтва, що містить в собі теорію та практику підготовки та ведення бою, а також сукупність засобів та прийомів досягнення наміченої цілі. Криміналістична тактика - самосійний розділ криміналістики, який містить систему наукових положень та рекомендацій щодо організації та планування досудового та судового слідства, що розробляються на основі визначення оптимальної лінії поведінки осіб, прийомів провадження слідчих та судових дій, спрямованих на збирання та дослідження доказів, а також встановлення обставин, що сприяють вчиненню злочину.

Прокурорсько-наглядова тактика, так само, як i криміналістична, міцно пов'язана із методикою прокурорського нагляду, адже рекомендації тактики реалізуються через методику нагляду за розслідуванням конкретних злочинів, з урахуванням їх специфічних рис.

Реалізація криміналістичних знань прокурором породжує його управлінський вплив на інформаційні процеси виявлення та доказування злочинів. Алгоритм реалізації цих знань, або модель криміналістичної діяльності прокурора, складається з наступних етапів:

1. побудова моделі матеріального права, яке порушено;

1. побудова процесуальної (процедурної) моделі діяльності по реалізації своєї компетенції;

2. побудова криміналістичної моделі діяльності зі здійснення (організації) виявлення злочинів. Виявлення та усунення недоліків діяльності на етапі виявлення злочинів:

• недоліки в організації діяльності контролюючих органів та органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

• порушення законів в діяльності піднаглядних органів, осіб, що свідчать про вчинення злочину;

4) здіснення нагляду за законністю та ефективністю виявлення, дослідження, перевірки, оцінки та процесуальної реалізації слідів-відображень системи «злочин» на етапі досудового слідства: елементів криміналістичної характеристики злочину; етапів злочинної діяльності;

5. визначення тактики i методики найбільш ефективного здіснення перевірки та оцінки криміналістичних засобів та методів доказування, контроль за побудовою криміналістичної моделі діяльності по доказуванню злочинів, процесуальної реалізації результатів встановлення слідів-відображень системи «злочин» в матеріалах кримінальної справи;

5. виявлення та усунення недоліків при формуванні системи доказів та окремих її елементів: недоліків комунікативного спілкування слідчого та учасників кримінального судочинства; психофізіологічних недоліків показань; недоліків в структурі професійних якостей слідчого; психофізіологічних недоліків в діяльності суб’єктів боротьби зі злочинністю; недоліків визначення цілей розслідування; недоліків вибору засобів та методів здіснення пошуково – пізнавальної діяльності; недоліків додержання процесуального порядку доказування; недоліків системи доказів; недоліків оцінки доказів; недоліків обґрунтування процесуального або іншого рішення;

7) визначення особливої криміналістичної тактики та методики підготовки та здіснення судового слідства: виявлення та усунення недоліків при реалізації системи доказів в суді;

8) здійснення профілактичної діяльності, спрямованої на комплексне припинення та попередження порушень закону, а також недоліків діяльності у сфері боротьби зі злочинністю.

В систему криміналістичного забезпечення наглядової діяльності прокурора входять наступі елементи:

• криміналістична освіта;

• криміналістичні знання;

• методичне забезпечення практичної реалізації цих знань в ході здійснення прокурорсько-наглядової діяльності [¹²; с. 87].

Проблема латентних злочинів привертає увагу не тільки вчених, але й практичних працівників, однак роль прокурора в організації виявлення латентних злочинів в літературі фактично не розглядається. Однією з особливостей сучасного етапу розвитку методики виявлення злочинів пов’язана із серйозними кількісними та якісними змінами, котрі зазнає система досліджуваних в цьому розділів об’єктів. Як зазначає В.А. Образцов [¹³; с. 545], даний процес знаходить свій прояв, зокрема, в тому, що поряд з традиційними кримінально-правовими поняттями, що характеризують окремі види злочинів, в якості вказаних об’єктів все частіше виступають певні групи криміналістичних однорідних видів злочинів. До їх числа відносяться злочини, пов'язані з професійною діяльністю. Це злочини, що мають ряд подібних з криміналістичної точки зору рис. Характерною особливістю зазначених діянь є не тільки зв'язок зі сферою професійної діяльності, але й те, що злочини вчиняються учасниками цієї діяльності в процесі реалізації ними своїх професійних функцій. Слід зазначити, що ці злочини пов’язані з порушеннями правил нормативного характеру (законів, посадових інструкцій, наказів), що регламентують певні відносини, напрямки відповідної професійної діяльності. Крім наглядової діяльності прокурора, такого роду правопорушення та злочини покликані виявляти різні підрозділи органів державного управління та контролю. При цьому слід зазначити, що при здійсненні наглядової функції прокурор досліджує не лише правову форму діяльності тієї чи іншої організації, його діяльність супроводжується криміналістичним дослідженням процесів, що там відбуваються. Зазначене відноситься i до повноважень прокурора при здісненні ним нагляду за додержанням законів контролюючими органами.

Прийоми та способи виявлення, розкриття i розслідування злочинів розроблені в основному криміналістикою. Прокурору важливо знати та вміло застосовувати її досягнення не тільки в процесі нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, але й при реалізації своїх повноважень з нагляду за додержанням та застосуванням законів по виявленню кримінально-караних порушень закону, а також причин та умов, що їм сприяли.

Крім того, зміст матеріалів кримінальних справ в ряді випадків потребує проведення загально наглядових перевірок, як по відношенню до різних категорій осіб (неповнолітніх, раніше судимих, призовників), так i певній сфері діяльності (торгівлі, освіті, промисловості, агропромисловому комплексі).

Усе це потребує оптимізації криміналістичного змісту діяльності прокурора в досліджуваному напрямку. В рівній мірі це відноситься i до способів та методів здійснення нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, котрі забезпечують діяльність з виявлення злочинів.

Загалом це використання прокурором методів, спрямованих на:

1) застосування індуктивних моделей розслідування або перевірки: а) індуктивної моделі по відношенню до способу вчинення злочину; б) індуктивної моделі по відношенню до зв'язку з державними органами;

2) більш широке застосування спеціальних знань (використання допомоги спеціалістів та спеціальних знань в інших формах);

3) збільшення обсягу процесів виявлення злочинів шляхом активізації пошукової роботи спільно з потерпілими, свідками та обвинуваченими;

4) використання дедуктивних моделей для встановлення нових фактів, що забезпечують виявлення злочинів. [

Методологічною основою для діяльності з виявлення злочинів можуть бути: - аналіз діяльності конкретної особи; - вивчення аналогічних злочинів; - використання по відношенню до нерозкритих злочинів способу, встановленого для розкриття злочинів певної категорії;

Виявлення нових злочинів відбувається i при поглибленому дослідженні етапів розвитку даного злочину. Це, перш за все, стосується ретельного дослідження: - етапу підготовки до злочину; - механізму злочину; - наслідків злочину, так як вони в ряді випадків формують окремі види злочинів; - причин злочину.

Серед основних форм криміналістичної діяльності прокурора, спрямованих на виявлення злочинів, можна виділити наступні:

- вивчення матеріалів перевірок за заявами та повідомленнями про злочини, за фактами смерті громадян, з обліково - реєстраційними матеріалами;

- ознайомлення з матер1алами перевірок, ревізій, проведених контролюючими органами;

- виїзд на місце події злочину;

- ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (заслуховування доповіді слідчого щодо провадження розслідування у кримінальній справі як в цілому, так i по окремим епізодам або окремим слідчим діям; безпосередня перевірка та вивчення кримінальної справи; ознайомлення з матеріалами оперативно-розшукової діяльності у кримінальній справі);

- безпосередня участь у розслідуванні злочинів:

• присутність при провадженні слідчими слідчих дій;

• самостійне проведення окремих слідчих дій у справі, що знаходиться в провадженні слідчого або проведення розслідування в повному обсязі особисто;

• розгляд скарг на дії та рішення органів дізнання та слідчого;

• участь в судовому розгляді кримінальних справ.

У вказаній сфері прокурор, згідно чинного законодавства, не має наглядових повноважень. Але в суді, як в дзеркалі, відображається якість досудового слідства та прокурорського нагляду, виявляються помилки та недоліки в роботі слідчого та прокурора. В ході судового розгляду в ряді випадків з'ясовуються обставини та факти, що не були предметом дослідження на досудовому слідстві i котрі містять ознаки злочину, тобто є підставами для вирішення питання про порушення нових кримінальних справ.

Перелік подібних прикладів можна продовжувати. Але узагальнюючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, криміналістичний аспект в наглядовій діяльності прокурора щодо виявлення кримінально-караних порушень закону має неабияке практичне значення, що в свою чергу оптимізує діяльність прокурора в даному напрямку i дозволяє здійснювати прокурору ефективний регулюючий вплив на діяльність усіх суб’єктів, що покликані вести боротьбу зі злочинністю. При цьому уся проведена прокурором в цьому напрямку робота має фіксуватися в інформаційних листах для поширення позитивного досвіду та розробки відповідних методичних рекомендаціях.