Тема №13 Правова природа рішень Європейського Суду з прав людини

Орієнтовний план роботи Вступ

1. Судовий прецедент як джерело права

2. Діяльність Європейського Суду з прав людини по захисту прав і свобод особи

3. Застосування норм Європейської конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини судами України

Висновок

Література:

1. Антонович М. Міжнародна система захисту прав людини: крізь призму України // Право України. – 2007. - №3.

2. Верланов С. Європейська Соціальна Хартія: нові можливості захисту прав людини в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 6.

3. Гончаренко С. Виконання рішень Європейського Суду в Україні: два виміри однієї проблеми // Адвокат. – 2004. - №3.

4. Європейський суд з прав людини. Процедура діяльності, порядок звернення // Праця і зарплата. – 2004. - №24 (412).

5. Клименко О.М. Право на індивідуальне звернення до Європейського Суду з прав людини // Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. - № 6.

6. Кожухов А. Исполнение решений Европейского суда на Украине // Юридическая практика. – 2001. – 21 ноября.

7. Куц Г. Застосування норм Європейської конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини судами України // Право України. – 2002. - №2.

8. Липачова Л. Перешкоди для звернення до ЄС з прав людини та виконання його рішень в Україні // Юридичний вісник України. – 2005. - №41 (15-21 жовтня).

9. Пащук Т.І. Право на ефективний засіб правового захисту: інтерпретація Європейським судом з прав людини // Адвокат. – 2004. - №6.

10. Стадник Г. Виникнення і розвиток міжнародної та європейської інституціональної системи захисту прав людини і формування її нормативно-правової основи // Право України. – 2005. - №1.

11. Третьяков Д. Застосування практики Європейського Суду з прав людини в Україні // Віче. – 2007. - № 9-10.

12. Чефранов А. Європейський суд з прав людини – один із ефективних засобів захисту прав та свобод громадян України // Вісник прокуратури. – 2002. - №5.

13. Шишкіна Е. Деякі аспекти правової природи рішень Європейського суду з прав людини // Право України. – 2005. - №9.

Тема № 14 Референдум як форма безпосередньої демократії

Орієнтовний план роботи Вступ

1. Поняття та ознаки референдуму як форми волевиявлення народу

2. Класифікація референдумів

2.1. Конституційний, законодавчий та адміністративний референдум 2.2.Імперативний і консультативний референдум

2.3.Всеукраїнський та місцевий референдуми

3. Порядок проведення референдуму за законодавством України

4. Відмінність референдуму від інших форм безпосередньої демократії Висновок

Література:

1. Вибори і референдум в Україні: проблеми теорії і практики. Збірник. - К., 2001.

2. Книгін К. Правове визначення референдуму як форми народовладдя // Право України. - 2001. - №11.

3. Кравченко Л. Конституційні основи референдуму. Проблеми демократизації// Віче. – 2001. - №2.

4. Кравченко С. Поняття, ознаки та види джерел референдарного права України // Економіка, фінанси, право. – 2002. - № 3.

5. Круп чан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України //Право України. – 2003. - №8.

6. Оніщук М.В. Поняття та типології референдарної демократії: конституційно-правові аспекти // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. - №2.

7. Паламарчук М. Всеукраїнський референдум у політичній системі України // Право України. – 2005. - №5.

8. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдуми в Україні. Історія та сучасність. - К., 2000.

9. Рішення КСУ від 27. 03. 2000 (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою).

10. Руденко В. Н. «Народное вето» как институт непосредственной демократии // Государство и право. – 2004. - №3.

11. Фомкіна К. Реалізація народного волевиявлення, вираженого в рішеннях всеукраїнських референдумів: окремі проблеми // Право України. – 2003. - №8.

12. Чистоколяний Я.В. Поняття і принципи форм безпосередньої демократії в Україні // Держава і право. – 2007. – Вип.. 35.