В.2. Класифікація ем са за принципом дії та за конструкційним виконанням

За особливістю фізичних явищ і принципом дії ЕМ СА можна згру­пувати таким чином:

– ЕМ змінного струму з використанням основної гармоніки поля: асин­хронні та синхронні, під’єднані до однофазної чи багатофазної мережі (однофазні, багатофазні чи універсальні однофазно-трифазні маши­ни); параметричні (реактивні); із суцільним (немагнітним, феромагнітним) ротором або бігуном;

– ЕМ з використанням постійних магнітів (синхронні, постійного струму);

– ЕМ змінного струму з використанням зубцевих гармонік (індукторні ЕМ): асинхронні, синхронні; з радіальним та аксіальним збудженням;

– ЕМ з електромеханічною редукцією частоти обертання;

– ЕМ комутаторні: колекторні та вентильні з напівпровідниковим комутатором постійного чи змінного струму й універсальні постійно-змінного струму;

– ЕМ крокові;

– ЕМ синхронного зв’язку (сельсини, індуктосини, магнесини, обертні транс­форматори, редуктосини тощо) ;

– ЕМ суміщені (каскад ЕМ із суміщеними обмотками, магніто­проводами, з обертними вентильними перетворювачами) та гібридного виконання (ротор або статор немає власної конструктивної бази);

– керуючі муфти;

– ЕМ нетрадиційні (уніполярні, п’єзо- і магнітострикційні.

ЕМ СА випускають таких конструктивних виконань:

– циліндричні, торцеві (дискові), лінійні;

– з витими, друкованими чи штампованими обмотками;

– з шихтованими, витими, пресованими або литими магніто­проводами;

– машини з малоінерційним, котким, хвилевим ротором; ротором (бі­гуном) з масивним, твердотілесним, рідкометалевим, газовидним струмо- чи магнітопроводом;

– ЕМ з безвідходною технологією виготовлення.

В.3. Спільні особливості ем са

Незважаючи на різноманітність фізичних явищ і багатотипність конст­рукцій, усі ЕМ СА мають такі основні спільні особливості.

1. Активні опори обмоток порівняно з індуктивними опорами розсію­вання є великими. Дещо збільшеними є також індуктивні опори розсію­вання обмоток. Ця обставина не дозволяє нехтувати цими опорами, що значною мірою ускладнює аналітичні вирази.

2. При порівняно з ЕМ ЗПЗ невеликих габаритах ЕММ, відносно значною стає величина повітряного проміжку, що приводить до збіль­шення намагнічувальної потужності машини та струму намагнічування. Це теж уне­можливлює спрошення теорії за рахунок нехтування струмом намаг­нічування.

3. З метою покращання метрологічних характеристик ЕМ СА та змен­шення їх намагнічувальної потужності магнітопроводи таких машин перед­бачаються ненасиченими. Це дозволяє, враховуючи малі об’єми магніто­проводу, нехтувати втратами в сталі і використовувати для аналізу ЕМ СА лінійні їх моделі.

4. Часто внаслідок різних причин (добрі умови тепловідведення, ко­роткочасне вмикання, дефіцит місця тощо) густина струму в обмотках ЕМ СА вибирається більшою, ніж у ЕМ малої потужності.

5. Великі активні опори і значні густини струму в обмотках ЕМ СА спричиняють значні втрати в міді, що зменшує коефіцієнт віддачі машини, а значні струми намагнічування знижують коефіцієнт потужності соs .

6. Порівняно мала кількість пазів машини при невеликих радіальних розмірах, незважаючи на порівняно значну величину повітряного про­міжка, посилює вплив зубцевих гармонік на роботу машини.

Викладені особливості ЕМ СА свідчать про те, що їх аналіз буде складнішим від аналізу ЕМ ЗПЗ, бо не допускає нехтування активними опорами обмоток, струмами намагнічування, а в деяких випадках аналіз необхідно вести із врахуванням вищих просторових та часових гармонік поля, хоча й допускає використання лінійних моделей машин.