Глосарій до теми 7:

Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Добровільна зайнятість - загальний законодавчий принцип, за яким працівників може бути звільнено на основі прерогативи підприємця. Положення колективних переговорів та національне законодавство обмежують право роботодавця на звільнення працівника за бажанням і захищають права незахищених працівників.

Зайнятість неповний робочий день - робота протягом неповного робочого дня, що означає, що окремий працівник може бути зайнятий всього кілька годин протягом дня. Працюючі на умовах неповного робочого дня - це ті, хто не відпрацьовує повний робочий день і не вважаються на підприємстві працюючими повний робочий день. Вони можуть виконувати тільки певні обмежені види робіт. До працюючих неповний робочий день застосовують такі ж нормативні і економічні положення, як і до працюючих повний день, але в скороченому процентному вигляді, крім кращих умов, які передбачаються колективними угодами.

Безробітні - працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність належної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

Права безробітного – це встановлені та врегульовані законом можливості. Зокрема, до них відносяться наступні: у сфері захисту від безробіття - право на працевлаштування; право на сприяння держави в працевлаштуванні; на матеріальну підтримку в період безробіття - надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним із підприємств, установ, організацій; виплату матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю; надання додаткової матеріальної допомоги безробітному і членам його сім'ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні; право оскарження дій працівників служби зайнятості.

Обов’язки безробітного - це встановлена та врегульовані законом міра належної поведінки. До основних обов’язків безробітного належать наступні: сприяти своєму працевлаштуванню; не відмовлятись від підходящої роботи більше одного разу; не порушувати умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного.

Працевлаштування - комплекс організаційних, економічних і правових заходів по забезпеченню громадян оплачуваною роботою на основі трудових договорів, а також процес пошуку підходящої роботи, підготовки до неї та влаштування на цю роботу.

Правова організація працевлаштування - встановлення прав і обов’язків учасників відносин щодо працевлаштування; встановлення порядку направлення на роботу або професійне навчання; встановлення прав органів працевлаштування, їх компетенції, умов фінансового забезпечення; встановлення гарантій реалізації права громадян на працю; встановлення особливостей працевлаштування для окремих категорій громадян.

Скорочення чисельності працівників - зменшення загальної кількості працівників усіх категорій на підприємстві в цілому або за певною категорією -спеціальністю, професією, кваліфікацією.

Скорочення штату працівників - виключення зі штатного розкладу посад, робочих одиниць за конкретними спеціальностями.