Історія Польщі

держав, котрі не були зацікавлені в її існуванні, тому противились її реформуванню, а коли воно розпочалося, то. занепокоєні цим, вдалися до її ліквідації. Одні історики визначальною у загибелі Речі Посполитої вважають дію внутрішніх, інші - зовнішніх чинників, а ще інші дотримуються думки, що визначальними були й ті, і другі, і що можна говорити лише про те, котрі з них були у той чи інший час більш вагомі.

Доля Т. Костюшка, після його полонення під Мацєйовіцами, склалася так. За наказом Катерини II він був ув'язнений у Петропавлівській фортеці у Петербурзі. Після смерті Катерини II імператор Павло І звільнив Т. Костюшка і примусив його присягти собі на вірність. На матеріальне утримання він подарував йому 1000 кріпосних селян, але, на прохання Т. Костюшка, замість них дав 12 тис. рублів. Після цього, генерал через Швецію й Англію виїхав до США, а звідти 1798 р. прибув до Франції, звідки відіслав Павлові І 12 тис. рублів та повідомлення, що відмовляється від даної йому присяги. До своєї смерті (15 жовтня 1817 р. у Швейцарії) він так і не побував у Польщі. Польський народ свято шанує його ім'я. Прах Т. Костюшка поховано у підземеллі кафедрального собору на Вавелі.

12 лютого 1798 р. у Петербурзі помер останній польський король Станіслав Август, котрий як політик був особою суперечливою. Він був похований там же в костелі св. Катерини, перепохований 1938 р. в приходському костелі села Валчин, де народився. У 1989 р. його останки перевезено до Варшави. Тут вони від 1995 р. покояться в архікафедральній базиліці св. Иоанна Хрестителя.