- •Тема 1. Соціологія як наука (2 год.). Лекція 1. Соціологія як наука.
- •Лекція 2. Об’єкт, предмет, структура та функції соціології.
- •Тема 2. Виникнення і становлення соціології як науки (2 год). Лекція 1. Соціологія Огюста Конта. Погляди Герберта Спенсера.
- •Лекція 1. Соціологія к. Маркса.
- •Тема 3. Соціологія хх століття: Основні напрями і школи (2 год.). Лекція 1. Інтегральна соціологія п.Сорокіна. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •Лекція 2. Основні етапи розвитку вітчизняної соціології.
- •Тема 4. Суспільство як цілісна система (2 год.). Лекція 1. Поняття суспільства.
- •Лекція 2. Системний підхід до суспільства в соціології.
- •Тема 5. Історична ґенеза соціальних спільнот: сім’я. Рід , плем’я, народність, клас, нація (2 год.). Лекція 1. Поняття соціальної структури.
- •Лекція 2. Проблема суспільного розвитку.
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація (2 год.). Лекція 1. Поняття соціальної структури суспільства та її елементи.
- •Лекція 2. Етносоціологія та предмет її дослідження.
- •Тема 7. Соціологія конфлікту. Регулятивні механізми функціонування суспільства (2 год.). Лекція 1. Соціальна взаємодія.
- •Лекція 2. Конфлікт як соціальне явище.
- •Тема 8. Соціологія сім’ї (2 год.). Лекція 1. Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.
- •Лекція 2. “Міцна сім’я – міцна держава”.
- •Тема 9. Соціальна демографія. Демографічні регіони світу. Етапи демографічного розвитку українців (2 год.). Лекція 1. Соціальна демографія.
- •Лекція 2. Демографічний розвиток Українців.
- •Тема 10. Соціологія політики (2 год.). Лекція 1. Інститут політики.
- •Лекція 2. Політичні відносини.
- •Тема 11. Соціологія праці та управління (2 год.).
- •Лекція 1. Економіка як соціальний інститут.
- •Лекція 2. Концепця н.Смелзера. Основні риси соціальних організацій.
- •Тема 12. Соціологія особистості (2 год.). Лекція 1. Поняття особистості.
- •Лекція 2. Соціологічна структура особистості.
- •Тема 13. Соціологія молоді (2 год.). Лекція 1. Соціологія молоді.
- •Лекція 2. Молодіжні проблеми їх вирішення.
- •Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного Дослідження (2 год.). Лекція 1. Підготовка до проведення конкретно – соціологічного дослідження.
- •Лекція 2. Правила розрахунку і обгрунтування вибірки.
Тема 7. Соціологія конфлікту. Регулятивні механізми функціонування суспільства (2 год.). Лекція 1. Соціальна взаємодія.
Соціальна взаємодія — це процес, у якому люди діють і випробовують вплив один на одного. Механізм соціальної взаємодії включає індивідів, які здійснюють ті чи інші дії, зміни в соціальній спільноті чи суспільстві в цілому, що їх спричинюють ці дії, вплив цих змін на інших індивідів, які становлять соціальну спільноту, і зворотну реакцію індивідів.
Будь-який вид соціальної діяльності людей, будь-який соціальний процес складається з простих елементів, які відображає поняття «соціальна дія». М. Вебер під соціальною дією розумів «дію людини (незалежно від того, чи має вона зовнішній або внутрішній характер, чи зводиться до невтручання або до терпеливого прийняття), яка за передбаченою дією особи або діючими особами згідно зі своїм змістом співвідноситься з дією людей або орієнтується на неї». Зрозуміло, що соціальна дія має дві особливості: по-перше, вона є раціональною та усвідомленою, а по-друге, орієнтованою на поведінку інших людей. Очевидно, що, здійснюючи соціальні дії, кожна особистість відчуває на собі дії інших людей. Відбувається обмін діями, або соціальна взаємодія.
Соціальна взаємодія — це система взаємозумовлених соціальних дій, пов’язаних циклічною причинною залежністю, за якої дії одного суб’єкта є водночас причиною та наслідком відповідних дій інших суб’єктів. Можна сказати, що кожну соціальну дію спричинює попередня соціальна дія та водночас вона є причиною наступних дій.
У здійсненні соціальних дій велику роль відіграє система взаємних очікувань, що їх виявляють один до одного індивід та соціальні групи перед здійсненням соціальних дій. Такі очікування можуть мати невизначений характер при короткочасній взаємодії, а можуть бути й сталими при взаємодії , що часто повторюється, чи при рольовій взаємодії. У разі сталої взаємодії очікування індивідів постійно видозмінюються, але разом з тим з’являється певний набір сталих соціальних очікувань, які надають взаємодії досить упорядкованого та передбачуваного характеру. Така взаємодія веде до становлення тривалих і самостійних зв’язків — соціальних відносин.
Розрізняють два загальні типи взаємодії: співробітництво та суперництво (конкуренція). Співробітництво розуміють як взаємопов’язані дії індивідів, спрямовані на досягнення загальних цілей, з обопільною вигодою для взаємодіючих сторін. Взаємодія на основі суперництва включає намагання випередити прагнення до ідентичних цілей.
Існують два рівні соціологічного дослідження соціальної взаємодії: мікрорівень та макрорівень. Взаємодію людей один з одним у парах, малих групах або міжособову інтеракцію (англ. interaction — взаємодія людей у групі, суспільстві) вивчають на мікрорівні.
Макрорівень соціальної взаємодії включає великі суспільні структури, основні інститути суспільства, право, сім’ю та ін. В соціології є кілька основних теорій міжособової взаємодії: теорія обміну (Дж. Хоманс, П. Блау), теорія керування враженнями (Є. Гофман), психоаналітична (З. Фрейд).