- •Передмова
- •1.Навчальна програма та структура залікового кредиту курсу
- •1.1 Опис предмету курсу
- •1.2. Структура залікового кредиту курсу
- •1.3. Програмний матеріал блоків змістових модулів Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •Тема 2. Системи вищої освіти в країнах Європи та Америки.
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.
- •Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – eсts.
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ects) у вищу освіту України.
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України.
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки
- •1. Вища освіта у Сполучених Штатах Америки
- •1.1. Широка доступність вищої освіти
- •1.2. Вибір вищого навчального закладу абітурієнтом
- •1.3. Процедура вступу до вищого навчального закладу
- •1.4. Особливості навчання
- •1.5. Організація навчального процесу
- •1.6. Контроль знань і самостійної роботи студентів
- •1.7. Проблеми вищої освіти у сша
- •2. Вища освіта у Канаді
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Вища освіта
- •2.3. Мовні школи і навчання іноземців
- •2.4. Кваліфікації
- •3. Вища освіта у Великій Британії
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Ступеневість освіти
- •3.3. Доступність вищої освіти
- •4. Вища освіта у Франції
- •4.1. Основні відомості
- •4.2. Принципи організації
- •5. Вища освіта у Німеччині
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Доступність вищої освіти
- •5.3. Навчальний процес
- •6. Вища освіта у Чехії
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Організація навчального процесу
- •7. Вища освіта у Польщі
- •7.1. Загальні відомості
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбоннська декларація
- •Болонська декларація „Тhe Еuropean Higher Education Area”
- •Саламанкське звернення
- •Празький самміт
- •Берлінська конференція
- •Спільна декларація європейських міністерств освіти
- •19 Червня 1999р., Болонья
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
- •Нова модель, що ілюструє деталізацію інформації в Додатку до диплома (приклад)
- •Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення —ects
- •Перезарахування кредитів ects
- •Координатори ects
- •Координатор ects від закладу
- •Координатор ects від факультету
- •Інформаційний пакет
- •Інформаційний пакет
- •Рекомендації до складання
- •II. Загальна практична інформація
- •Приклад опису структури курсу з присвоєнням ступенів (degree course)
- •Приклад опису навчального плану на ступінь
- •Опис предмета курсу
- •Опис дисципліни курсу
- •Шкала оцінювання ects, яка є загальновживаною для оцінки якості студентських досягнень
- •Європейська система „полегшеної шкали оцінювання”
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ects у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •Програма підготовки та проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи
- •Тимчасове положення про організацію навчального процесу у кредитно-модульній системі Вступ
- •Основні терміни, поняття та їх визначення
- •Мета та завдання
- •3. Загальні положення
- •4. Принципи
- •5. Форми організації навчання
- •Органзаційно-методичне забезпечення
- •Контроль успішності студента
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Стипендіальне забезпечення студентів
- •10. Контроль виконання індивідуального навчального плану студента
- •Особливості нормування навчального навантаження
- •3. Плани практичних занять
- •4. Індивідуальні навчально-дослідні роботи
- •5. Методи навчання та оцінювання
- •5.1. Методи навчання
- •5.2. Методи оцінювання
- •Шкала оцінювання
- •6. Методичне забезпечення навчального процесу
- •7. Контрольні тестові програми змістових модулів і тем
- •Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція.
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки.
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти.
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення — ects.
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ects у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •8. Підсумкова тестова програма
- •Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки
- •Тема 3. Болонський процес як засіб і демонстрації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти
- •Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Тема 5. Європейська система перезарахування кредитів ects
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів ects у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кмсонп у внз України
- •Структура освітніх та наукових ступенів
- •Система зарахування у внз для здобуття
- •Організація навчального процесу у внз
- •Оплата за навчання та фінансова
- •Використання системи академічних
- •Орієнтована структура індивідуального
- •Орієнтовний зміст та структура залікового
- •Орієнтований розподіл часу на вивчення
- •Нормативи обліку самостійної
3.3. Доступність вищої освіти
Британська система вищої освіти передбачає широкий доступ як громадян країни та і іноземців. Переважає державна форма навчання. Лише у 1973 р. було створено перший (і останній) приватний університету Великобританії: Університет Бекінгема. Цей єдиний вуз, що не одержує державного фінансування, спеціалізується на курсах фінансового менеджменту і бізнесу-адміністрування. До недержавних вузів, крім Університету Бекінгема, належать приватні бізнеси-школи (найвідоміша з них – Ріджент Бізнес Скул, що спеціалізуються на програмах МВА. Однак вони не складають суттєвого сегменту британської системи вищої освіти.
Для вступу до британського університету абітурієнту необхідно здати іспити початкового рівня („A-levels”). Згідно з даними Британської Ради, стандартні кваліфікаційні вимоги полягають у наступному:
Свідоцтво про здачу трьох іспитів „A-levels” GCE і чотирьох іспитів GCSE (з мінімальною оцінкою „3”) або прирівняне до цього свідоцтво закордонного зразка. (У залежності від навчального курсу ці вимоги можуть варіювати.
У Великобританії є заклади, що пропонують навчальні курси, по закінченні яких видається свідоцтво 1В, визнане університетами Великобританії й усього світу як альтернатива „A-levels”.
Учні-британці подають анкету-заяву, ще навчаючись у школі, звичайно за рік до вступу в університет і, як правило, на попередній основі, ще до результатів іспитів „A-levels”, одержують місце в університеті. Заяви, складені на основі характеристик, виданих викладачами, і передбачуваних екзаменаційних оцінок, що стануть відомі тільки в серпні, подаються через централізовану систему UCAS - національну Службу прийому до університетів і коледжів. Цим каналом повинні користуватися й іноземні абітурієнти.
Вступник заповнює аплікаційну форму UCAS, де вказує до шести варіантів бажаних для нього навчальних закладів (при бажанні вивчати медицину або стоматологію - до п’яти). UCAS надає абітурієнтові докладні рекомендації щодо системи прийому, включаючи надання інформації, що цікавить приймальну комісію.
4. Вища освіта у Франції
4.1. Основні відомості
Франція завжди пишалася своєю системою освіти з її багатовіковими традиціями. Батьківщина Вольтера і Руссо вважає цю систему одним з найважливіших демократичних завоювань нації і частиною французького внеску у світову цивілізацію. Знаменита Сорбонна вже майже 800 років в очах усього світу залишається символом класичної європейського освіти[1].
Основні принципи системи освіти у Франції мають столітню історію, і були закладені в 1880-90-х роках. Освіта здебільшого безкоштовна, не має релігійного змісту й обов’язкова для дітей від 6 до 16 років. У Франції співіснують приватна і державна системи освіти. У приватних навчальних закладах навчається близько 20 % всіх учнів Франції. Держава затверджує всі шкільні програми для приватних і державних шкіл, організує конкурси й іспити. Тільки держава має право на видачу дипломів до рівня бакалавра (baccalaureat).
З часу прийняття закону Дебре від 1959 року приватна освіта одержує допомогу від держави (contrat d’association) - саме держава оплачує працю викладачів і бере участь у витратах на навчання (8 з 9-ти закладів освіти користуються цією допомогою).
Чи є система освіти Франції ефективною? З погляду самих французів, вона усе ще є занадто теоретизованою, а технічна освіта слабо розвинена. Умови навчання також мають свої недоліки: перевантажені аудиторії, недостача викладацького складу і матеріалів для навчання, занадто швидка зміна програм і методів навчання, деградація іміджу і ролі викладача в суспільстві тощо. Існує також соціальна нерівність.
Уряд країни намагається реформувати систему освіти (зі змінним успіхом) і збільшити дотації на її розвиток. Незважаючи на всі наявні складності, ця система освіти вважається однією з кращих у Європі.
Прийом іноземних студентів — одна з найдавніших традицій, для збереження якої французи зараз прикладають великі зусилля. Франція займає третє місце у світі з прийому учнів-іноземців, левину частку яких складають студенти з франкомовних країн Африки. Навчання кожного з них обходиться скарбниці в 35 тис. франків у рік, однак на знак поваги принципів рівності і братерства громадян інших країн зараховують у державні навчальні заклади на тих самих умовах, що і власних. Тобто іноземець платить за навчання в університеті близько 3.500 франків у рік. Звичайно, це не поширюється на приватні навчальні заклади типу відомої бізнес-школи INSEAD. Зате „приватники” пропонують популярні й актуальні програмами для іноземців англійською мовою.