1. Поняття та функції податку. Класифікація податків.

В цілому ми визначили види державних доходів. Якщо говорити на загал, то основними джерелами формування грошових фондів є податки і позики.

Перед визначенням поняття податку, хотілося б сказати, що ознаки податків, що склались в процесі їх історичного розвитку, спостерігались в різних країнах. Це:

• Зв'язок з державою, що визначає публічний характер цих платежів

• Обов’язків, примусовий характер. Встановлюються в односторонньому порядку державою. «Податок - один з проявів суверенітету держави, так само як карбування грошей чи здійснення правосуддя»

• сплачуються в передбачені строки і в розмірах, передбачених законодавством

• як правило не мають цільового характеру використання

Отже виходячи з цього та з чинного законодавства можна виділити такі ознаки податків:

1. встановлюються законодавчими органами влади

2. це обов’язкові платежі

3. по юридичній формі вони є індивідуально безповоротні

4. поширюються як на юридичних так і фізичних осіб

5. суми податків зараховуються до державних чи місцевих бюджетів, збори – до позабюджетних фондів

6. сплата податків відбувається в строки і в розмірах, передбачених законодавством

Враховуючи ці ознаки, поняття податку, в правовому аспекті визначається як обов’язкові, індивідуальні, безповоротні платежі фізичних та юридичних осіб, встановлені представницькими (законодавчими) органами державної влади чи місцевого самоврядування для зарахування в державний чи місцевий бюджет, з визначенням їх розмірів і термінів сплати.

//Пепеляєв С.Г. Податок - єдино законна форма відчуження власності фізичної і юридичної особи на засадах обов’язковості, індивідуальної безвідплатності і безповоротності, забезпечена державним примусом, що не носить характеру покарання з метою забезпечення платоспроможності суб’єктів публічної влади.//

Економічна суть податку проявляється в відносинах по перерозподілу державою НД для задоволення загальнодержавних потреб.

Роль податків проявляється в їх функціях:

1. Фіскальна - (від лат. fiscus - державна казна)

2. Регулююча. Податки можуть бути регулятором суспільного виробництва - стимулювання чи стримання, обмеження певних галузей чи процесів, сфер і форм діяльності (шляхом надання пільг, зниження чи підвищення ставки; регулюється попит і споживання; регулюються доходи населення, демографічні процеси.

3. Контроль. Механізм оподаткування забезпечує ведення обліку грошових доходів і матеріальних цінностей.

Види та класифікація обовязкових платежів.

Згідно Закону України «Про податкову систему в Україні справляються:

• загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), які встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.;

• місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року);

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон країни; 23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний); 25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову нергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 26) збір за проведення гастрольних заходів;

27) судовий збір;

28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; 13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак/

Згідно передбачених законодавством видів податкових платежів, податки можна класифікувати:

1. Залежно від платника:

• податки з юридичних осіб (податок на прибуток, ПДВ, Акцизний збір)

• податки з фізичних осіб (подоходний податок, податок на промисел)

• змішані - податки що справляються з фізичних і юридичних осіб (податок з власників транспортних засобів, земельний податок)

2. Залежно від форми обкладання:

• Прямі (подоходно-майнові - податки що сплачуються в процесі придбання чи акумуляції матеріальних благ, що визначаються розміром об’єкту оподаткування і включаються в ціну товару та сплачуються виробником чи власником. Прямі податки, поділяються на:

А) особові - податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від одержаного ним прибутку (доходу) і які враховують платоспроможність платника;

Б) реальні - (майнові) податки що сплачують із майна, в основі яких лежить прибуток що припускає середній рівень прибутку

• Непрямі - (на споживання) - податки, що справляються в процесі використання матеріальних благ, що визначаються розміром споживання, включаються у вигляді добавки до ціни товару, який сплачується споживачем. При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару, робіт, послуг, що виступає посередником між державою і споживачем товару, робіт, послуг.

Основним критерієм поділу податків на прямі і непрямі є поєднання юридичного і фактичного платника - при прямому він співпадає а в непрямому - ні. Друге - участь в утворенні ціни. Прямі податки закладаються в ціну на стадії виробництва, у виробника, а непрямі тільки на стадії реалізації як добавка до ціни товару.

Характеризуючи обовязкові платежі, знаходимо податок, мито, збір.

Спільні риси:

• обовязковість сплати в відповідні бюджети чи фонди

• суворе надходження до бюджетів чи фондів

• вилучення на основі законодавчо закріпленої форми і порядку надходження

• примусовий характер вилучення

• здійснення контролю за надходженням єдиними органами державної податкової служби.

Разом з тим між ними є ряд відмінностей. Так, мито і збір відрізняються від податків:

• За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80% надходжень в доходну частину бюджету, інші види, відповідно менше.

• За метою. Мета податків - задоволення потреб держави, а мита і зборів - певних потреб чи затрат установи, відомства, галузі

• За обставинами. Податки - безумовні платежі, а мито і збір сплачуються у зв’язку з послугою, що надається платнику державною установою, що реалізує державно-владні повноваження.

• За характером обов’язку. Сплата податку пов’язана з чітко вираженим обов’язком платника, мито і збір - характеризується добровільністю його дій.

• За періодичністю. Мито і збори часто носять разовий характер. Податки сплачуються періодично

• На відміну від податків мито і збори є платою за послуги відтак є «компенсаційними»

Таким чином, на відміну від загальних податкових платежів, збори та мито мають індивідуальний характер і їм завжди властиві спеціальна мета і спеціальні інтереси.

Законодавчого розмежування немає, але вважається, що

Збір - платіж за користування особливим правом

Мито – плата, що здійснюється при переміщенні товару через митну територію країни.