Тема 3. Статистика грошового обігу

3.1. Предмет статистики грошового обігу.

3.2. Система показників статистики грошового обігу.

3.3. Статистичний аналіз грошового обігу

Ключові слова: грошова система, грошовий обіг, грошово-кредитне регулювання , номінальна грошова маса, швидкість обороту грошей, купівельна спроможність грошової одиниці, готівковий грошовий обіг, безготівковий грошовий обіг, грошовий мультиплікатор, грошова база, грошовий агрегат, купюрний склад грошової маси.

3.1. Предмет та завдання статистики грошового обігу.

У ринковій економіці грошові потоки і кількість грошей в економічній системі відіграють активну роль стосовно виробництва товарів та послуг і є найважливішим регулятором всіх економічних процесів.

В міру розвитку грошових відносин і способів розрахунку види грошей швидко мінялися. Одночасно розвивалися теорія грошового обігу і методологія виміру кількості грошей в економіці як найважливішого макроекономічного індикатора.

Концепція грошового обігу базується на економічній теорії. Саме тому характеристики ролі грошей і грошового обігу в забезпеченні економічних процесів у плановій і ринковій економіці істотно відрізняються. У плановій економіці управління здійснюється шляхом регулювання переважно натуральних пропорцій. Грошові потоки є дзеркальним відображенням фізичних обсягів продукції і послуг , при чому не може бути надлишку чи недоліку грошей і, отже, інфляції. В умовах ринкової економіки грошові потоки здобувають самостійне значення. При наявності ринку грошей саме попит та пропозиція грошей впливають на рішення, які приймаються інституційними одиницями.

Основою сучасних теорій грошового обігу є кількісна теорія грошей, розроблена лауреатом Нобелівської премії математиком Ірвіном Фішером (1867— 1947). Вона уточнює класичну кількісну теорію грошей, що виникла ще в XVI в. Відповідно до цієї теорії залежність між кількістю грошей і величиною потоку товарів, кругообіг яких вони обслуговують, аналогічна залежності кількості води в замкненій системі труб і потоку води, що тече через ці труби[ 1 ,437].Грошові знаки постійно циркулюють, виконуючи функцію обороту і з їхньою допомогою відбувається рух потоку товарів і послуг.

Економічна теорія є основою державного регулювання грошового обігу, що здійснюється шляхом законодавчого закріплення грошової системи країни і реалізації механізму грошово-кредитної політики.

Грошова система — це форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично і закріплена національним законодавством.

Елементи грошової системи: грошова одиниця, види і порядок емісії готівки, організація грошового обігу, що є найважливішими інструментами регулювання економіки.

Для рішення будь-яких завдань грошової політики насамперед необхідне чітке представлення про стан грошової системи і грошового обігу, що неможливе без точного і своєчасного розрахунку їхніх параметрів.

Грошовий обіг – це рух грошей у внутрішньому обороті в готівковій та безготівковій формі в процесі обігу товарів, надання послуг та здійснення різних платежів. Грошовий обіг обслуговує рух не тільки товарів та послуг, але і позичкового та фіктивного капіталу. Значна частина платіжного обороту в країнах ринкової економіки припадає на фінансові операції, тобто на угоди з різними видами цінних паперів, позикових операцій, податкові платежі та інші фінансові угоди. Велика частина грошового обороту здійснюється в безготівковій формі, що пов’язано з різким збільшенням платіжно- розрахункових операцій.

Об'єктом статистики грошей і грошового обігу є елементи грошової системи: офіційна грошова одиниця, види і порядок емісії грошей, форми організації і методи регулювання грошового обігу.

Ціль статистики грошей і грошового обігу — забезпечення органів грошово-кредитного регулювання достовірною інформацією про стан грошової системи для розробки і реалізації грошово-кредитної політики.

Предметом статистики грошей і грошового обігу є кількісна сторона масових явищ у сфері грошового обігу. Це передбачає спостереження, зведення й групування даних про монетарні операції в готівковій і безготівковій формах, а також аналіз взаємозв'язку кількості грошей в економіці і грошовому обігу з реальними економічними процесами — виробництвом, зайнятістю, доходами та цінами.

Грошово-кредитне регулювання – складова та важлива частина заходів держави по регулюванню ринкової економіки. Це система заходів, направлених на стабілізацію грошового обороту, валютної системи, покращення функціонування кредитної системи. Шляхом зміни грошової маси кредитних ресурсів держава впливає на економіку. Конкретний механізм такого впливу коректується у відповідності з коливанням економічної кон’юнктури. Основними інструментами грошово-кредитного регулювання зі сторони Національного банку є: регулювання облікової ставки, зміна норми обов’язкових резервів банків, операції з державними цінними паперами і т.п.

Основними завданнями статистики грошового обігу є:

• аналіз розмірів, структури, динаміки грошової маси і її розподілу за регіонами і групами населення;

• визначення параметрів наявної і безготівкової емісії;

• визначення купюрного складу готівки;

• виявлення кількісних параметрів взаємозв'язку грошового обігу з рівнем економічного розвитку та інфляції;

• прогноз параметрів грошового обігу і купівельної спроможності грошей.