Тема 6.Статистика ринку цінних паперів

6.1. Статистика цінних паперів.

6.1.1.Предмет, завдання та інформаційне забезпечення статистики цінних паперів;

6.1.2.Система показників статистики цінних паперів;

6.1.3. Оцінка цінних паперів та розрахунок їх дохідності.

6.2. Статистика фондових бірж.

6.3. Фондові індекси.

Ключові слова: ринок цінних паперів, цінні папери, показники статистики цінних паперів, якість цінних паперів, ліквідність цінних паперів, показники статистики бірж ,капіталізація ринку, місткість ринку, індекс акцій

6.1. Статистика цінних паперів

6.1.1.Предмет, завдання та інформаційне забезпечення статистики цінних паперів

Рух капіталу між різними сегментами ринку приводить до появи ринку цінних паперів.

Ринок цінних паперів – це частина ринку позикових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. Через ринок цінних паперів ( банки, фондові біржі, спеціальні кредитні установи) акумулюються грошові нагромадження юридичних осіб і громадян та спрямовується на виробниче і невиробниче вкладання капіталів. Розрізняють первинний ринок цінних паперів, на якому здійснюється емісія і первинне розміщення цінних паперів , і вторинний ринок цінних паперів , де відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених раніше. Учасників ринку цінних паперів показано на рис.6.1[ 1,403].

Р ис.6.1.Схема функціонування учасників ринку цінних паперів

Основними учасниками на ринку є цінні папери.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право власності чи відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавати грошові та інші права, що випливають із цих документів, іншим особам[ ,318].

До цінних паперів відносяться акції, облігації, сертифікати, векселі, казначейські зобов’язання та ін.

Цінні папери можна класифікувати за наступною схемою[5 ,120]:

Цінні папери

Інвестиційні:

1.акції

2.облігації

3.інвестиційні сертифікати

4.ощадні сертифікати

5.державні скарбничі зобов”язання

6.приватизаційні папери

Неінвестиційні:

1.акредитиви

2.векселі

3.чеки

Рис.6.2.Класифікація цінних паперів

Акція – це цінний папір без встановленого терміну, що засвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка.

Інвестиційний сертифікат – це цінний папір, що да. право його власникові на дивіденди без участі в контролюванні підприємства.

Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і процентів з нього. Ощадні сертифікати бувають строкові або до запитання, іменні та на пред’явника.

Державні скарбничі зобов’язання - це вид цінних паперів на пред’явника, що розповсюджується на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Їх випускають з метою мобілізації коштів для поповнення доходів бюджету, покриття бюджетного дефіциту та оформлення державного боргу.

Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, що засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового або земельного фонду. Їх випускають у двох формах: на бланках спеціального зразка та у формі безготівкових депозитів.

Акредитив – це документ, за яким одна кредитна установа(банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред’явникові акредитиву певну суму грошей.

Вексель – це цінний папір , що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника(векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя(векселетримачеві) Предметом векселя можуть бути тільки гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній, так і в іноземній валюті.

Чек – це грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку ( чекодавця банкові сплатити зазначену суму конкретній особі чи пред’явникові чека. Основне призначення чека – бути інструментом розпорядження коштами, що є на поточному рахунку, засобом безготівкових розрахунків.

Вартість цінних паперів, які обертаються на фондовому ринку України наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Вартість цінних паперів України

	2000		2001		2002		2003
	Всього, млн.грн	У від сотках	Всього, млн.грн	У від сотках	Всього, млн.грн	У від сотках	Всього, млн.грн	У від сотках
Всього	34406,2	100	52950,8	100	67483,1	100	88818,5	100
Акції	21610,9	62,8	35092,9	66,3	42095,2	62,4	57751,5	65,0
Облігації	771,9	2,2	650,0	1,2	1315,5	1,9	1850,1	2,1
Скарбничі зобов’язання	-	-	-	-	-	-	-	-
Ощадні сертифікати	916,2	2,7	743,0	1,4	2305,9	3,4	939,5	1,1
Векселі	9800,8	28,5	14863,0	28,1	20102,0	29,8	26720,0	30,1
Інші цінні папери	1306,4	3,8	1601,9	3,0	1664,5	2,5	1557,4	1,7

Джерело: Україна в цифрах за 2003 рік. Київ. Держкомстат

Як видно з таблиці, спостерігається досить стабільна структура цінних паперів в Україні при незначному збільшені питомої ваги акцій та векселів.

Можна перечислити наступні завдання статистики цінних паперів:

1.Збір повної і адекватної інформації про цінні папери як інвестиційного товару, для отримання даних про їх ризик, дохідність та ліквідність.

2. Розробка і удосконалення методології збору та обробки статистичної інформації про цінні папери та учасників фондового ринку.

2.Створення інформаційної бази для статистичного аналізу діяльності емітентів, інвесторів, фінансових посередників, які діють на фондовому ринку

Основними джерелами статистичної інформації ринку цінних паперів є:

1. Проспекти емісії, щоквартальні звіти емітентів з цінних паперів, фінансова звітність;

2. Статистичні спостереження і звітність фондових бірж;

3. Статистичні спостереження і звітність організованих систем позабіржової торгівлі;

4. Звітність фінансових органів і Центрального банку про стан державного боргу, статистичні публікації комісії з цінних паперів;

5. Статистичні публікації асоціації професіональних учасників ринку цінних паперів та інституційних інвесторів(Word Federation of Exchanges, International Securities Market Association);

6. Публікації рейтингових агентств (Standart & Poor’s);

7. Статистичні публікації міжнародних організацій фінансових інститутів(World Bank, International Monetary Fund);

8. Бази статистичних даних (Web-сайти), які поміщаються в Інтернеті великими інвестиційними інститутами. До таких міжнародних джерел можна віднести: www.world-exchanges.org., www.worldbank.org. , www.bis.org., www.msci.com., www.spglobal.com.