Тема 9. Інженерно-технічна інфраструктура території. Транспорт, інженерне забезпечення, інженерна підготовка

Короткий зміст.

Транспорт у регіоні виконує обслуговуючу роль (переміщення вантажів та пасажирів), а також є галуззю регіональної та державної економіки. Мета розвитку транспортної інфраструктури – формування єдиної транспортної системи регіону, її оптимальна організація та зв'язок з державними та міжнародними системами. З утворенням коридорів та терміналів, окремих шляхів та транспортних вузлів. У функціонуванні транспорту важлива безпечність, сумарні витрати часу на перевезення, комфортність (для пасажирського), – територіальні елементи, разом з технологією та управлінням, мають забезпечувати ці критерії. Різні види транспорту, - залізничний, автомобільний, повітряний, водний, трубопровідний, - утворюють різні елементи та ставлять свої вимоги до просторової організації.

Інженерне забезпечення територій – це використання водних ресурсів та водозабезпечення, а також енергозабезпечення (паливо, електроенергія, теплоенергія). Економічною основою проектних робіт є складення паливно-енергетичного балансу регіону (об'єми та умови вироблення, транспортування і постачання).

Інженерна підготовка малопридатних територій у тих чи інших масштабах необхідна у кожному регіоні. Проводиться аналіз становища, оцінка впливу заходів на природу, пропозиції заходів, обрахунки об'ємів робіт. Розробки завжди проводяться згідно з видом майбутнього використання території (є різні вимоги для сельбищних, промислових територій тощо), та згідно з конкретними умовами придатності технічних характеристик території. Такої інженерної підготовки, як рекультивація, потребують порушені промисловими розробками території, яких у нашому регіоні безліч.

Контрольні запитання:

1. З чого складається поняття інженерно-технічної інфраструктури регіону?

2. Які елементи формують єдину транспортну систему регіону – об'єкту регіонального планування?

3. У чому полягають завдання водозабезпечення та водовідведення регіону?

4. Які принципи складення загального паливно-енергетичного балансу регіону?

5. Як впливає науково-технічний прогрес на проведення робіт з інженерної підготовки території?

Література:

3.с.27-54. 4.с.113-117, с.129-135, с.139-143, с.186. 6.с.128-136.

Тема 10. Культурологічні якості регіонального планування

Короткий зміст.

Провідне поняття – культура освоєння простору. Поряд з економічними цілями у розвитку регіонів велику роль починають відігравати соціально-психологічні критерії. Питанням співвідношення матеріального і духов­ного напрямків розвитку суспільства здавна приділя­лась велика увага. В останній час інтерес до цієї пробле­ми зріс у зв'язку із загостренням протиріч техногенної форми розвитку цивілізації, та прагненням люди­ни вижити в критичних ситуаціях. З метафізичних позицій сучасна ситуація, в якій опинилась людина, характеризується екологічним довкіл­лям, обтяженим соціально-економічними та психологіч­ними проблемами.

Розуміння природно-соціальної цілісності людини неможливе без розуміння єдності про­цесу розвитку, без взаємозв'язку природи і куль­тури. Культура є формою зв'язку людини з природою, з усім навколишнім світом, з самою собою та іншими людьми; вона має регіональний характер, є суспільним надбанням конкрет­ного простору розселення людей. "Метапростір" – це перетворений простір, де панує ідея господарювання. Чому господарювання, а не економіки? Тому, що категорія "господарювання" набагато ширша від категорії "економіка" і включає в себе аспект духовності. Так званий "про­сторовий модуль" господарювання є первинним елементом, що забезпечує етнічну, етнокультурну та етнопополітичну самоорганіза­цію та самостійність, він виявляє найбільший опір прогресуючому нівелюванню відмінностей. Сьогодні ключовим завданням стає під­тримка згаданих первинних елементів господарювання як основи економічної та культурної безпеки територіальних утворень. Метапростір господарської діяльності – це живий організм, який складається з постійно контактуючих індивідуумів.

Питання охорони культурної спадщини є складовою культури суспільства загалом, та відображається у формах освоєння території; це комплекс заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), захисту, збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації та музеєфікації об'єктів культурної спадщини. Одним з перспективних у сучасному світі видів реабілітації історичних об’єктів є їх туристична експозиція пам’яток культури та пам’яток природи. Так пізнавальний та активний туризм сполучається з відпочинковою діяльністю. Формулюються наступні цілі організації систем туризму (за Т.Ф.Панченко): виявлення існуючих туристичних ресурсів, визначення напрямків їх використання (види туризму), законодавче забезпечення їх ефективнї охорони, запобігання стихійній приватизації цінних пам'яток культури та природи, реалізація регіональної програми заходів, розвиток інфраструктури (готелі, обслуговування, транспорт, раціональне управління) з позицій економічної ефективності..

Контрольні запитання:

1. Які соціальні, економічні, практичні передумови послужили розвитку культурологічних поглядів у містобудуванні?

2. Яке значення у освоєнні територій має географічна та історична конкретність місця, як ви розумієте роль "genius loci" або "духу місця"?

3. Назвіть аспекти естетики та композиції, які мають значення на рівні регіонального планування.

Література:

6.с.137-140. 4.с.38, с.87-104. 7.с.143-157. 10.с.183-200. 14. 23.