Тема 6.3. Архітектурно-розпланувальна організація території: організація невиробничої сфери регіону

Короткий зміст.

Соціальною інфраструктурою називають системи, які забезпечують життя суспільства – торгівля, кредитування, зв'язок, освіта, культура, релігія, управління, а також наукова, туризму і спорту. Розміщення населення полягає у розвитку територій міських та сільських поселень і грунтується на трьох групах факторів: сталий опорний каркас розселення, географічні умови, економічні чинники (місця застосування праці). Від системи поселень невід'ємною є інфраструктура обслуговування населення, – у регіональ-ному плануванні це міжпоселенське громадське обслуго-вування. Важливою тенденцією є зближення потреб міського та сільського населення у видах обслуговування, що необхідно враховувати; тут діють принципи рівності можливостей, доступності та свободи вибору. Особливості територіальної організації: ступенева ієрархія спеціалізованих мереж, спеціалізація чи кооперація, децентралізація певних видів, врахування частоти відвідування об'єктів (щоденне, періодичне, епізодичне). Передумовою є міжпоселенські маятникові зв'язки, структура конкретного населення та його потреби, інтереси.

Організація рекреаційних територій пов'язана з видами рекреаційно-туристичної діяльності – відпочинок, оздоров-лення, туризм пізнавальний, спортивний, аматорський, діловий, релігійний; та за такими чинниками як фізико-географічні умови рекреації, ступінь організованості діяльності, стаціонарність-мобільність, тривалість перебу-вання, масштаб (внутрішній, міжнародний). Розвиваються такі територіальні системи: рекреаційні зони (від 100 тис.га, від 500 тис.відвідувачів), рекреаційні райони (від 50 тис.га, від 100 тис. відвідувачів), окремі курорти та зони відпочинку; приміські та міжселенні рекреаційні території; рекреаційні центри, ареали, лінійно-просторові елементи. Перспективним є розвиток аграрно-рекреаційних систем. Передумови формування рекреаційних територій: контингент відпочинку, природні умови, планувально-структурні умови.

Контрольні запитання:

1. Що таке соціальна інфраструктура регіону та яке її значення?

2. Які передумови ступеневої організації системи центрів громадського обслуговування та чим характеризується кожний зі ступенів?

3. Які існують види рекреації та рекреаційних територій?

4. У чому полягають особливості розпланування курортно-рекреаційних територій?

Література:

3.с.143-163. 4.с.12-15, с.24-26, с.47, с.87-102, с.105-106, с.184-186. 10.с.52-76. 18.

Тема 7. Теорія і практика регіонального планування: сучасні процеси і тенденції

Короткий зміст.

Соціально-історичний контекст сучасного рівня розвитку теорії і практики регіонального планування базується з одного боку на загальносвітових тенденціях у політиці (наприклад розвиток парламентаризму та його укрупнення в об'єднаній Європі), міжнародній економічній інтеграції та глобалізації; з іншого боку зумовлений еволюцією містобудівних знань. Протягом ХХ століття у домінували різні містобудівні системи поглядів, відбиваючись і на практиці планування: соціально-політичні концепції (20-30рр); функціонально-планувальні концепції (30-60рр); системний підхід (60-70рр); екологічні концепції (70-90рр); культурологічні концепції (90-ті рр). Останні характеризуються загостренням уваги до гуманізації процесів перетворення життєвого середовища. Освоєний простір розуміється як культурний ландшафт, і постає питання – які параметри він буде мати? Сьогодні повинна бути поставлена система пріоритетів: цінність Природи – Етичні принципи в освоєнні – Конкретність (урахування умов території). З розвитком інформаційно-комунікативних технологій (багато процесів переходить у віртуальний простір) пов'язана тенденція до зміни способів та вимог до організації простору, проблема відчуження територіальних громад, що знижує контроль за освоєнням середовища їх мешкання. Слід зазначити суттєву проблему вітчизняної практики управління розвитком територій – вона загалом надзвичайно відстає від прогресу теоретичних досліджень.

Сьогодні в усьому світі провідною ідеєю будь-яких процесів, пов'язаних з територією, є сталий розвиток (Sustainable development) – «розвиток, який дозволяє задовольняти теперішні потреби, без загрози можливостям майбутніх поколінь задовольняти свої потреби» (комісія Bruntland, Наше спільне майбутнє, 1987р.).

Контрольні запитання:

1. Опишіть та обґрунтуйте еволюцію концепцій у містобудуванні та регіональному плануванні.

2. Які передумови та які концепції регіонального розселення розробляються у об'єднаній Європі?

3. Опишіть принцип організації та конструктивну роль геоінформаційних систем.

Література:

1.с.25-40, с.77-92. 7.с.18-43, с.44-72. 8.с.7-38. 9. 10.с.183-200. 11. 14. 21.с.3-8. 24.

Розділ ІІІ. ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ. ПАРАМЕТРИ, РОЗДІЛИ РОБІТ. ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ.