Дебіторська і кредиторська заборгованість бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів України у 2001-2005 роках13

Рік	Заборгованість на початок року
	дебіторська		кредиторська
	сума, тис. грн.	у % до видатків місцевих бюджетів за попередній рік	сума, тис. грн.	у % до видатків місцевих бюджетів за попередній рік
2001	427 981,4	2,3	2 025 920,6	11,0
2003	314 349,9	1,1	1 792 671,2	6,5
2005	193 320,8	0,5	723 076,8	1,8

Однак порядок реєстрації й обліку зобов’язань бюджетних установ має також ряд недоліків: ускладнення процесу виконання бюджетів, зростання його трудомісткості, збільшення документообігу. Тому передбачено застосування спрощеного механізму його застосування, насамперед, до розпорядників та одержувачів коштів сільських і селищних бюджетів. Цей напрям діяльності потребує активізації, адже в 2005 році спрощені процедури здійснення видатків були запроваджені лише щодо 1741 бюджету місцевого самоврядування, що складає 14,8 % від загальної їх кількості ¹⁴.

Специфіку діяльності Державного казначейства у сфері обліку характеризує структура облікових операцій, в якій питома вага операцій з грошовими коштами – типово банківських операцій – складає лише близько 20 %. Решту операцій пов’язані з виконанням органами казначейства суто бюджетної діяльності. До останніх належать операції з відображення розрахунків, що виникають у процесі виконання бюджетів; обліку доходів, видатків і результатів виконання бюджетів; ведення управлінського і позабалансового обліку.

Складання органами казначейства звітності про виконання місцевих бюджетів ґрунтується на використанні даних бухгалтерського обліку, які накопичуються і зберігаються в інформаційній системі казначейства. При цьому значна увага приділяється автоматизації процедур формування звітності. Основою інформації, що використовується для складання звітів про виконання бюджетів є дані, сформовані з використанням уніфікованих автоматизованих програмних систем. Процес реформування порядку складання звітності про виконання бюджетів, який розпочато Державним казначейством, передбачає вирішення питання формування фінансової звітності безпосередньо з інформаційних баз, без застосування ручних операцій.

Іншим джерелом формування в органах казначейства звітності про виконання місцевих бюджетів є фінансові звіти бюджетних установ. З метою попередження та усунення помилок, що виникають при складанні звітності, проводиться звірка даних звітів розпорядників коштів місцевих бюджетів з даними органу казначейства.

Ведення обліку та складання звітності про виконання місцевих бюджетів є органічно поєднаними видами діяльності: повнота і достовірність облікових даних є головною умовою якісного та своєчасного складання фінансової звітності (рис. 7.11).

Звітність про виконання місцевих бюджетів поділяється на оперативну, місячну, квартальну та річну.

Щоденні звіти про виконання місцевих бюджетів за доходами та видатками складаються на підставі оборотно-сальдового балансу. Вони формуються органами казначейства в розрізі бюджетів та окремо за загальним і спеціальним фондами. Зазначені звіти передаються фінансовим органам до 12 години робочого дня, наступного за звітним. Дані звітів за останній робочий день місяця є підставою для складання періодичної звітності.

Основними формами місячної звітності про виконання місцевих бюджетів є такі:

• звіт про виконання місцевих бюджетів;

• звіт про бюджетну заборгованість;

• звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету;

• інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів;

• інформація про використання коштів з резервного фонду.

• р ух інформації

• з вірка даних

Рис. 7.11. Організація ведення обліку та складання звітності про виконання бюджетів в органах казначейства.

Основними формами квартальної звітності про виконання місцевих бюджетів є:

• звіт про фінансовий стан (баланс);

• звіт про виконання місцевих бюджетів;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про бюджетну заборгованість;

• звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ;

звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду;

• звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету;

• інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів;

• інформація про використання коштів з резервного фонду;

• пояснювальна записка до квартального звіту.

Річна звітність про виконання місцевих бюджетів включає такі основні форми:

• звіт про фінансовий стан (баланс);

• звіт про виконання місцевих бюджетів;

• звіт про результат виконання місцевих бюджетів;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про бюджетну заборгованість;

• звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ;

• інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів;

• інформація про використання коштів з резервного фонду;

• довідка про рух матеріалів і продуктів харчування бюджетних установ;

• звіт про рух необоротних активів бюджетних установ;

• звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах;

• довідка про зміни до показників загального фонду місцевих бюджетів у процесі їх уточнення протягом року;

• звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду;

• звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету;

• пояснювальна записка до річного звіту.

Форми звітності про виконання місцевих бюджетів, порядок їх складання та подання визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Звіти про виконання місцевих бюджетів подаються органами казначейства до відповідних місцевих фінансових органів і виконавчих органів місцевих рад. Крім того, зведені місячні, квартальні та річні звіти подаються до Управління консолідованої звітності з виконання бюджетів Державного казначейства України (рис. 7.12).

Рис. 7.12. Порядок подання звітності про виконання місцевих бюджетів.

Другою групою функцій органів казначейства – функцій “касира” – передбачено здійснення діяльності щодо зарахування і витрачання коштів місцевих бюджетів. Ці функції реалізуються, головним чином, у процесі касового виконання дохідної і видаткової частин місцевих бюджетів. До даної групи належить також діяльність з перерахування міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів і коштів, що передаються з них до державного та інших місцевих бюджетів.

Будучи “касиром” місцевих органів державної влади та самоврядування, Державне казначейство консолідує всі належні їм кошти на єдиному казначейському рахунку. Витрачання цих коштів відбувається шляхом оплати органами казначейства рахунків бюджетних установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

У процесі касового виконання дохідної частини місцевих бюджетів органи казначейства виконують такі функції:

• зараховують до місцевих бюджетів податки та збори (обов’язкові платежі) й інші доходи, визначені бюджетним законодавством;

• за поданнями податкових органів та інших органів стягнення, погодженими з відповідними місцевими фінансовими органами, готують та оплачують розрахункові документи на повернення з місцевих бюджетів надміру та помилково сплачених платежів; виконують рішення судових органів щодо повернення зарахованих до місцевих бюджетів коштів;

• розподіляють платежі між рівнями бюджетів, бюджетами та державними цільовими фондами, загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів згідно з нормативами, встановленими Бюджетним кодексом, законом про державний бюджет і рішеннями місцевих рад про місцеві бюджети;

• перераховують кошти до бюджетів інших рівнів шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від суми доходів загального фонду місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

• здійснюють акумуляцію доходів місцевих бюджетів, які надійшли протягом дня, та щоденно перераховують їх на рахунки з обліку коштів загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, відкриті на ім’я місцевих фінансових органів та місцевих рад або їх виконавчих органів;

• проводять поточний контроль за правильністю зарахування доходів до місцевих бюджетів;

• здійснюють облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам;

• формують виписки з рахунків, призначених для обліку бюджетних надходжень, та оперативну звітність про виконання дохідної частини місцевих бюджетів; надають їх місцевим фінансовим органам, податковим органам і виконавчим органам сільських, селищних і міських рад.

Всі податкові, неподаткові та інші надходження місцевих бюджетів, справляння яких передбачено законодавством України, зараховуються винятково на рахунки, що відкриті в управліннях державного казначейства на ім’я територіальних відділень казначейства. На ці рахунки перераховуються також трансферти, гранти, дарунки та кошти, залучені до бюджетів у результаті місцевих запозичень.

Для кожного з місцевих бюджетів відкриваються бюджетні рахунки для зарахування надходжень у розрізі всіх видів платежів, що можуть поступати до цих бюджетів у відповідному бюджетному році. На підставі даних, отриманих від податкових органів, органи казначейства здійснюють блокування рахунків за тими видами надходжень, що не повинні мобілізуватися до конкретних місцевих бюджетів.

Юридичні та фізичні особи, які є платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів до місцевих бюджетів сплачу­ють їх у безготівковій або го­тівковій формі. Платежі здійсню­ються через банки, підприємства Державного комітету зв’язку та ін­фор­ма­тизації України або органи місцевого самоврядування за місце­зна­ходженням платників. Крім того, бюджетні установи, які є платниками податків до місцевих бюджетів, подають документи на їх сплату безпосередньо до органів казначейства, в яких вони обслуговуються (рис. 7.13).

Рис. 7.13. Схема зарахування доходів до місцевих бюджетів.

Суми податків та інших обов’язкових платежів визнаються зарахованими до місцевих бюджетів лише з моменту їх поступлення на рахунки в органах казначейства.

Підставою для зарахування платежів, сплачених до місцевого бюджету готівкою, є такі документи:

• копії платіжних доручень банку та корінці прибуткових документів (повідомлення) про приймання уста­новою банку платежів місцевих бюджетів готівкою;

• копії квитанцій за формами 24 та 10, видані органами місцевого самоврядування платникам податків разом з описом до них;

• платіжні доручення установ Державного комітету зв’язку та інформатизації України на перекази з додатком до них талонів поштових переказів.

Ті платежі, які сплачуються безпосередньо до загального чи спеціального фондів місцевого бюджету, зараховуються на рахунки прямого зарахування, а ті, що підлягають розмежуванню органами казначейства – на розподільчі рахунки (див. рис. 7.13).

Операції з обробки платежів, які надійшли до місцевих бюджетів на рахунки, відкриті в органах казначейства, здійснюються в такій послідовності:

1. повернення надміру та помилково сплачених коштів;

2. розподіл платежів між рівнями бюджетів, бюджетами та державними цільовими фондами, загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів згідно з нормативами, встановленими Бюджетним кодексом, законом про державний бюджет і рішеннями місцевих рад про місцеві бюджети;

3. перерахування до державного бюджету чи місцевих бюджетів вищого рівня коштів, що передаються згідно з законом про державний бюджет або рішенням відповідної ради про місцевий бюджет;

4. перерахування дотації вирівнювання до місцевих бюджетів нижчого рівня;

5. перерахування залишків надходжень на рахунки з обліку коштів загального та спеціального фондів місцевих бюджетів.

Повернення з місцевих бюджетів надміру та помилково сплачених платежів здійснюється органами казначейства на підставі відповідних документів (висновків) органів стягнення – податкових, виконавчих, інших державних органів, яким відповідно до чинного законодавства надано право стягнення до бюджетів податків і обов’язкових платежів, інших видів доходів. Подані висновки повинні бути погоджені з місцевими фінансовими органами.

Органи казначейства виконують отримані висновки про­тягом п’яти робочих днів. У разі неможливості виконання документів на повернення платежів з місцевих бюджетів одноразово загальними сумами орган казначейства здійснює повернення коштів частковими сумами шляхом оформлення меморіальних ордерів.

Кошти, які належить повернути з місцевого бюджету фізичній особі готівкою, можуть бути перераховані на:

• поточний, вкладний або інший рахунок особи, відкритий в установі банку;

• рахунок, відкритий на ім’я органу казначейства за балансовим рахунком 2571 “Кошти для інших виплат готівкою” в банку, уповноваженому здійснювати виплату готівки на підставі грошових чеків казначейства. При цьому орган казначейства виписує грошовий чек на ім’я конкретної особи, яка має отримати в банку належні їй кошти;

• рахунок підприємства поштового зв’язку, яке здійснює поштовий переказ коштів на користь особи.

Органи державного казначейства щоденно формують інформацію про виконання дохідної частини місцевих бюджетів і кожного робочого, наступного за звітним, надають її місцевим фінансо­вим органам, органам державної податкової служби та відповідним органам місцевого самоврядування. До складу такої інформації входять виписки з рахунків для зарахування бюджетних надходжень, звіти про виконання місцевих бюджетів за доходами, відомості розподілу платежів і реєстри платників за спрощеною системою оподаткування. Крім того, податковим органам надаються технологічні файли з відомостями про зарахування та повернення коштів з рахунків для обліку надходжень бюджетів.

Казначейське обслуговування видаткової частини місцевих бюджетів охоплює такі основні етапи:

• отримання органами казначейства рішень про місцеві бюджети;

• формування даних про мережу розпорядників коштів бюджетів;

• відкриття рахунків розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

• отримання розписів місцевих бюджетів;

• отримання кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів, планів використання бюджетних коштів;

• фінансування головних розпорядників коштів і визначених місцевими бюджетами програм на підставі розпоряджень місцевих фінансових органів і виконавчих органів місцевих рад;

• фінансування розпорядників нижчих рівнів та одержувачів коштів відповідно до розподілів вищестоящих розпорядників;

• здійснення контролю органами казначейства за відповідністю бюджетних асигнувань розписам місцевих бюджетів;

• реєстрація й облік зобов’язань розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів;

• здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та дотриманням бюджетних повноважень при проведенні платежів;

• оплата видатків бюджетних установ;

• ведення обліку та складання звітності про виконання видаткової частини місцевих бюджетів.

Як учасники процесу касового виконання видаткової частини місцевих бюджетів органи казначейства здійснюють такі функції:

• виконують розпорядження місцевих фінансових органів і виконавчих органів місцевих рад про виділення коштів із загального та спеціального фондів місцевих бюджетів;

• зараховують на рахунки розпорядників та одержувачів кошти, які надходять від вищих або підвідомчих установ, а також юридичних та фізичних осіб на утримання, здійснення певних видів видатків, виконання окремих доручень, відновлення касових видатків тощо;

• оплачують видатки бюджетних установ шляхом виконання поданих ними платіжних доручень; ці операції здійснюються на підставі підтвердних документів і зареєстрованих зобов’язань, відповідно до розписів місцевих бюджетів, планів використання бюджетних коштів одержувачів та кошторисів і планів асигнувань розпорядників бюджетних коштів;

• виконують заявки бюджетних установ на видачу готівки шляхом надання їм грошових чеків для отримання готівкових коштів з рахунків, відкритих на ім’я органів казначейства в установах банків;

• здійснюють безспірне списання платежів з рахунків, на яких обліковуються кошти місцевих бюджетів, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, на підставі рішень органів суду та інших уповноважених державних органів;

• виконують за дорученням місцевих фінансових органів операції з перерахування міжбюджетних трансфертів за рахунок асигнувань місцевих бюджетів і відповідно до розписів видатків і рішень про місцеві бюджети;

• здійснюють кредитування місцевих бюджетів для покриття тимчасових касових розривів, що виникають при їх виконанні;

• виконують операції щодо зарахування повернутих до місцевих бюджетів бюджетних позик і кредитів.

Після затвердження місцевих бюджетів територіальні органи державного казначейства одержують від Міністерства фінансів АРК, місцевих фінансових органів і виконавчих органів місцевих рад розписи місцевих бюджетів. У разі несвоєчасного затвердження бюджетів їх виконання здійснюється відповідно до тимчасових розписів, які мають бути подані до органів казначейства не пізніше 30 грудня року, що передує звітному.

Фінансування головних розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами казначейства відповідно до розпоряджень про виділення коштів загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, наданих місцевими фінансовими органами або виконавчими органами місцевих рад.

Операції з касового виконання місцевих бюджетів за видатками виконуються в межах затверджених бюджетних асигнувань. Оплата видатків розпорядників та одержувачів коштів на підставі поданих ними платіжних доручень проводиться органами казначейства шляхом здійснення платежів безпосередньо на користь тих підприємств і організацій, які виконали роботи або надали товари, послуги цим бюджетним установам. Оплата витрат здійснюється лише за наявності в обліку органів казначейства зобов’язань і фінансових зобов’язань бюджетних установ і в обсязі, що не перевищує залишків коштів на їхніх рахунках за відповідними кодами тимчасової функціональної та економічної класифікації видатків.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів відповідають за правильність оформлення платіжних документів і достовірність даних у первинних документах, що підтверджують законність і цільове спрямування платежів.

Для отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, коштів для покриття витрат на службові відрядження та інших готівкових коштів, що направляються на видатки, які не можуть бути оплачені шляхом здійснення безготівкових розрахунків, бюджетні установи складають заявку на видачу готівки. Цей документ вони подають до органів казначейства в двох примірниках, один з яких повертається бюджетній установі і служить підтвердженням цільового спрямування бюджетних коштів.

Разом із заявкою на видачу готівки до органу казначейства подаються платіжні доручення для перерахування податку з доходів фізичних осіб, внесків до державних цільових фондів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат. За правильність нарахування заробітної плати та повноту перерахування обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів при її отриманні відповідають розпорядники бюджетних коштів.

При наявності коштів на рахунку розпорядника бюджетних коштів і відповідно до поданої ним заявки органом казначейства виписується грошовий чек на отримання готівки на ім’я особи, вказаної в заявці. Між особою, якій надається право отримувати готівкові кошти, і бюджетною установою в обов’язковому порядку має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

На підставі грошових чеків уповноважені розпорядниками бюджетних коштів особи отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім’я органів казначейства за групою балансових рахунків 257 “Кошти до виплати”.

Здійснення бюджетними установами видатків готівкою на придбання продуктів харчування, господарських товарів і медикаментів проводиться з дозволу головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.

Важливе місце в системі казначейського обслуговування бюджетів займає перерахування міжбюджетних трансфертів. Ця діяльність здійснюється органами казначейства відповідно до Бюджетного кодексу, закону про Державний бюджет України на відповідний рік і порядку, затвердженого постановою Кабі­нету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 490.

Розрахунки за міжбюджетними трансфертами відображають два рівні відносин:

- між державним бюджетом і бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, районними бюджетами та бюджетами міст республіканського й обласного значення, Києва та Севастополя;

- між районними бюджетами та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Організація роботи державного казначейства з перерахування різних видів міжбюджетних трансфертів має певні відмінності. У зв’язку з цим, функції органів казначейства у даній сфері діяльності можна класифікувати, виділивши такі основні з них:

• перерахування дотацій вирівнювання до місцевих бюджетів і коштів, які передаються з них до державного та інших місцевих бюджетів;

• перерахування додаткових та інших видів дотацій;

• перерахування субвенцій.

За способами перерахування міжбюджетних трансфертів зазначена діяльність класифікується таким чином:

• з використанням нормативів щоденних відрахувань, встановлених законом про державний бюджет і рішеннями рад про місцеві бюджети;

• без використання щоденних нормативів.

При перерахуванні дотацій вирівнювання до місцевих бюджетів і коштів, які передаються з них до державного та інших місцевих бюджетів можуть бути застосовані обидва способи, причому перший застосовується в якості основного. Другий спосіб використовується для перерахування субвенцій, додаткових дотацій та інших видів трансфертів.

Дотація вирівнювання з державного бюджету перераховується регіональними управліннями державного казначейства до бюджету АР Крим, обласних, районних і міських (міста Севастополя, міст республіканського АР Крим і обласного значення) бюджетів шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від тих доходів загального фонду державного бюджету, що враховуються при розрахунку трансфертів і надходять на відповідних територіях (рис. 7.14). Перелік зазначених доходів і нормативи відрахувань кожного року визначається в законі про Державний бюджет України.

Рис. 7.14. Перерахування дотації вирівнювання з державного бюджету та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів.

У разі, якщо суми, перераховані управліннями казначейства згідно з нормативами щоденних відрахувань, не забезпечують отримання місцевими бюджетами дотацій вирівнювання в обсягах, передбачених законом про державний бюджет, Державне казначейство України (центральний рівень) перераховує недоотримані суми дотації за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Терміни здійснення таких розрахунків щороку встановлюється законом про державний бюджет. Як правило, вони повинні проводитися не пізніше 10 числа наступного місяця.

Кошти, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету, перераховуються за рахунок доходів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. З районних бюджетів і бюджетів міст республіканського й обласного значення ці платежі перераховуються управліннями державного казначейства шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань і в межах обсягів, визначених законом про державний бюджет. Місячний обсяг переданих коштів не повинен перевищувати однієї дванадцятої річної суми.

Перерахування коштів до державного бюджету з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і Київського міського бюджетів здійснюється органами казначейства щодекади рівними частинами на підставі платіжних доручень фінансових органів. Місячні обсяги цих платежів затверджуються розписом загального фонду державного бюджету на відповідний рік. У разі якщо фінансовим органом не забезпечено своєчасне поступлення таких коштів до державного бюджету у визначеному обсязі, то решту суми перераховується органом казначейства самостійно за рахунок доходів загального фонду місцевого бюджету. Така операція проводиться першого робочого дня декади, що настає за звітною. Сукупна річна сума коштів має бути передана до державного бюджету не пізніше 25 грудня.

Перерахування міжбюджетних трансфертів на субрегіональному рівні здійснюється територіальними органами державного казначейства. Дотація вирівнювання з районних та міських бюджетів перераховується ними до бюджетів районів у містах, сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду районних та міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського АР Крим і обласного значення) бюджетів із врахуванням дотації вирівнювання з державного бюджету та коштів, що передаються з місцевих бюджетів нижчого рівня (рис. 7.15). Обсяги дотації вирівнювання та нормативи щоденних відрахувань визначаються рішеннями районних і міських рад про місцеві бюджети на відповідний рік. Якщо застосування щоденних нормативів не забезпечує надходження дотації вирівнювання в повному обсязі, недоодержані суми перераховуються органами казначейства на підставі платіжних доручень місцевих фінансових органів у терміни, передбачені рішенням про районний або міський бюджет.

Рис. 7.15. Перерахування дотації вирівнювання з районного бюджету та коштів, що передаються до нього з місцевих бюджетів нижчого рівня.

Кошти, що передаються з бюджетів районів у містах, сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань, перераховуються органами казначейства за рахунок доходів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, згідно з нормативами щоденних відрахувань і в обсягах, визначених рішеннями рад про місцеві бюджети. Суми недоодержаних у такий спосіб коштів перераховуються казначействами на підставі платіжних доручень виконавчих органів місцевих рад за рахунок надходжень загального фонду відповідних місцевих бюджетів. Терміни здійснення цих платежів встановлюються в рішеннях про районі та міські бюджети.

Відповідно до Бюджетного кодексу України протягом п’яти років після набрання ним чинності – з 2002 по 2006 рік – до складу видатків державного бюджету включається додаткова дотація на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами. Перерахування цієї дотації з державного бюджету здійснюється Державним казначейством України згідно з розписом державного бюджету. Суми дотації передаються до загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів. З цих бюджетів вони перераховуються до бюджетів міст республіканського й обласного значення та районних бюджетів в межах обсягів, визначених рішеннями про бюджет Автономної Республіки Крим та обласні бюджети. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим і головні фінансові управління обласних державних адміністрацій після отримання додаткової дотації з державного бюджету протягом двох днів надають територіальним органам казначейства платіжні доручення на перерахування сум дотації до місцевих бюджетів нижчого рівня. Органи казначейства виконують ці доручення протягом одного операційного дня з часу їх отримання від фінансових органів.

Додаткова дотація на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ перераховується органами казначейства до бюджетів місцевого самоврядування з районних бюджетів і бюджетів міст республіканського й обласного значення в обсягах, що встановлюються рішеннями районних і міських рад. Перерахування сум цієї дотації здійснюється на підставі платіжних доручень районних і міських фінансових управлінь.

Протягом останніх років одним із джерел поповнення місцевих бюджетів є додаткові дотації, одержані за рахунок перевиконання розрахункових обсягів доходів загального фонду державного бюджету. Механізм перерахування таких дотацій щороку визначається окремим правовим актом Уряду.

Субвенції з державного бюджету перераховуються до місцевих бюджетів на рахунки, відкриті в територіальних органах казначейства. Субвенції із загального фонду державного бюджету перераховуються згідно з розписом державного бюджету, зі спеціального фонду – пропорційно плановим річним обсягам, затвердженим законом про державний бюджет на відповідний рік, у межах і за рахунок відповідних надходжень.

Одержані з державного бюджету субвенції Рада міністрів Автономної Республіки Крим та облдержадміністрації розподіляють між бюджетами районів, міст республіканського й обласного значення пропорційно до планових обсягів, затверджених рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних рад про бюджет на відповідний рік. Територіальні управління державного казначейства на підставі платіжних доручень Міністерства фінансів АРК і головних фінансових управлінь облдержадміністрацій протягом двох операційних днів перераховують субвенції на рахунки загального та спеціального фонду міських (міст республіканського та обласного значення) та районних бюджетів.

У разі коли видатки за рахунок субвенцій з державного бюджету здійснюються з бюджетів міст районного значення, районів у містах, сіл, або селищ, одержані районними та міськими бюджетами суми субвенцій розподіляються державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад пропорційно до планових обсягів, затверджених рішеннями районних і міських рад про місцеві бюджети. Їх перерахування до бюджетів міст районного значення, районів у містах, сіл і селищ здійснюється територіальними органи казначейства на підставі платіжних доручень відповідних фінансових органів. Термін перерахування не повинен перевищувати двох операційних днів.

Підставою для перерахування субвенції з одного місцевого бюджету до іншого є рішення рад про місцеві бюджети. Субвенції із загального фонду бюджету перераховуються територіальним органом казначейства згідно з розписом цього бюджету та в межах річних бюджетних призначень; із спеціального фонду – пропорційно плановим річним обсягам.

Отримані до місце­вих бюджетів субвенції перераховуються протягом одного операційного дня на відкриті в органах казначейства рахунки головних розпоряд­ників бюджет­них коштів.

Не використані розпо­ряд­никами коштів місцевих бюджетів суми субвенцій в останній робочий день бюджетного року органи казначейства повертають до державного бюджету або місцевого бюджету вищого рівня, з якого вони були надані.

Протягом останніх років перелік субвенцій було значно розширено. Якщо в 2002 році до місцевих бюджетів перераховувалось 15 субвенцій, у 2003 році – 20, то в 2004 році – вже 68 ¹⁵. До того ж, порядки перерахування різних видів субвенцій визначаються окремими постановами Уряду і мають певні особливості. Їх спрощення та уніфікація є однією з передумов покращення діяльності органів казначейства у сфері міжбюджетних відносин.

Вдосконалення порядку перерахування міжбюджетних трансфертів органами казначейства пов’язане також з вирішенням ряду завдань, зокрема:

• оптимізацією структури органів казначейства та поліпшенням взаємодії між їх структурними підрозділами;

• розробкою та запровадженням єдиного програмного продукту, призначеного для здійснення органами казначейства операцій з обслуговування як дохідної, так і видаткової частин бюджетів.

Крім того, важливим чинником підвищення ефективності діючого механізму перерахування міжбюджетних трансфертів має стати успішне завершення реформи міжбюджетних відносин і проведення реформи адміністративно-територіального устрою України.

Виконання органами казначейства функцій, що віднесені до третьої групи – функцій “контролера” – обумовлено необхідністю забезпечення ефективного контролю з боку держави за цільовим спрямуванням, законністю та правильністю використання коштів місцевих бюджетів. На відміну від органів контрольно-ревізійної служби, дії яких мають, як правило, каральний характер, діяльність органів казначейства у сфері контролю носить попереджувальний характер і дає змогу уникнути випадків неправомірного витрачання бюджетних коштів.

У процесі обслуговування місцевих бюджетів органи державного казначейства здійснюють контроль за:

• дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання місцевих бюджетів, коштори­сів та інших документів, що застосовуються у процесі касового виконання цих бюджетів;

• відповідністю кошторисів бюджетних установ розписам місцевих бюджетів;

• дотриманням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань бюджетними установами та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;

• цільовим спрямуванням коштів місцевих бюджетів;

• своєчасністю та повнотою повернення позик, наданих місцевим органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з єдиного казначейського рахунку.

Органи казначейства наділені повноваженнями нараховувати штрафи за неповне або несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб. Їм також надане право призупиняти операції з бюджетними коштами та застосовувати адміністративні санкції до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях. У разі виявлення спроб незаконного та нецільового спрямування коштів місцевих бюджетів казначейства відмовляють розпорядникам і одержувачам коштів в оплаті їхніх витрат.

Оплата видатків бюджетних установ провадиться в органах казначейства тільки після проведення заходів попереднього та поточного контролю. Попередній контроль полягає в перевірці наявності бюджетних зобов’язань при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань і здійсненні видатків з місцевих бюджетів. До заходів поточного контролю належить контроль за відповідністю платіжних документів затвердженому кошторису (для розпорядників) або плану використання бюджетних коштів (для одержувачів); перевірка наявності необхідних документів, що підтверджують правомірність здійснення і цільове призначення видатків, а також правильності оформлення розрахункових документів.

Перевірка й виконання документів, поданих до органу казначейства для оплати видатків бюджетної установи, здійснюється у разі:

- наявності достатніх для їх виконання грошових залишків на рахунках розпорядника або одержувача коштів за відповідними кодами економічної і тимчасової функціональної класифікації видатків;

- наявності зареєстрованих бюджетних зобов’язань;

- відповідності змісту видатків, які мають бути здійснені, кодам бюджетної класифікації, зазначеним у платіжних документах.

Подані бюджетними установами платіжні доручення перевіряються на предмет правильності їх заповнення та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам. У разі виявлення неправильного заповнення реквізитів платіжного документа він повертається без виконання із зазначенням на його зворотному боці причини повернення.

Органи казначейства мають право відмовити в оплаті видатків розпорядникам та одержувачам коштів місцевих бюджетів у будь-якому із зазначених нижче випадків:

• у разі відсутності затверджених кошторисів та помісячних планів асигнувань розпорядників коштів і планів використання бюджетних коштів одержувачів;

• за відсутності або недостатності бюджетних і кошторисних призначень;

• у випадку відсутності або недостатності коштів на бюджетних рахунках;

• при неподанні необхідних підтверджуючих документів (рахунків, рахунків-фактур, накладних, товарно-транспортних накладних, договорів на виконання робіт, трудових угод, актів виконаних робіт тощо);

• у разі недотримання або порушення порядку використання коштів загального або спеціального фондів бюджету;

• за відсутності в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів зобов’язань, прийнятих розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів;

• якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно або не підтверджують цільове спрямування коштів;

• у разі неподання розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності.

У разі оформлення відмови у здійсненні платежу органи казначейства протягом одного дня повідомляють про це розпорядників або одержувачів бюджетних коштів у письмовій формі.

Діяльність органів казначейства щодо здійснення попереднього та поточного контролю за використанням коштів місцевих бюджетів дає змогу попередити незаконне та нецільове витрачання значних обсягів суспільних фінансових ресурсів (табл. 7.3).

Таблиця 7.3.