2. Виявлення резервів зменшення собівартості продукції

До основних джерел зменшення собівартості продукції можна віднести:

• збільшення обсягу виробництва продукції;

• скорочення витрат па її виробництво : рахунок підчищення рівня продуктивності праці, економного використання матеріальних ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, втрат та ін.

Для підрахунку резервів зниження собівартості продукції потрібно знайти різницю між її фактичним і можливим рівнем, який враховує раніше виявлені резерви збільшення виробництва продукції і скорочення витрат на виробництво.

Резерви скорочення витрат виявляються за кожною статтею витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів, які будуть сприяти економії заробітної плати, зниженню матеріало­місткості, енергомісткості, фондомісткості та ін.

Економія витрат на оплату праці в результаті впровадження організаційно-технічних заходів обчислюється як добуток різниці між працемісткістю продукції до впровадження і після впровадження відповідних заходів та прогнозованого рівня середньогодинної оплати праці і прогнозованого обсягу виробництва продукції .

Резерв зменшення матеріальних витрат на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок впровадження нових технологій та інших організаційно-технічних заходів визначається за таким алгоритмом.

Резерви економії накладних витрат виявляються на основі факторного аналізу кожної статті витрат за рахунок доцільного скорочення апарату управління, економного використання коштів на відрядження, поштово-телеграфні і канцелярські витрати, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції та ін.

За кожним джерелом резервів визначається комплекс заходів, необхідних для їх освоєння, і витрати на їх виконання. При цьому різні види резервів збільшення виробництва продукції вимагають неоднакових додаткових витрат. Зокрема, для освоєння резервів збільшення виробництва продукції за рахунок розширення посівних площ слід виконати всі роботи щодо основної і передпосівної обробки грунту, посіву, догляду за посівами, збирання і доробки урожаю. Потребуються також додаткові добрива, насіння та ін.

При визначенні додаткових витрат за даним видом резервів можливий приріст посівної площі під окремі культури необхідно помножити на прогнозовані витрати в розрахунку на 1 га посівів відповідної культури (за вилученням накладних витрат), або резерв збільшення виробництва продукції за рахунок цього фактора помножити на прогнозовану собівартість 1 т продукції, попередньо вилучивши з неї величину накладних витрат.

Для попередження загибелі посівів потрібні додаткові витрати для догляду за ними, а також на збирання і доробку отриманого врожаю.

Якщо збільшення виробництва планується за рахунок додаткового внесення добрив, потрібно насамперед нарахувати їх вартість, а також витрати на навантаження, транспортування, внесення в ґрунт. Крім того, слід врахувати додаткові витрати на збирання, перевезення і доробку додаткового врожаю.

За рештою джерел резервів (покращання структури посівних площ, збирання врожаю в оптимальні строки, впровадження більш урожайних сортів культур тощо) в основному збільшаться витрати, пов'язані із збиранням, перевезенням, сортуванням і сушінням додаткового врожаю. При цьому необхідно мати на увазі, що використання більш урожайних сортів культур зумовлює збільшення витрат па насіння, оскільки елітне насіння коштує дорого.

Аналогічно підраховують резерви зменшення собівартості продукції тваринництва. За потреби резерви зменшення собівартості продукції можна визначити за кожним інноваційним заходом, що дає змогу оцінити його ефективність.