7.3 Охорона праці в обчислювальному центрі

Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Одним з основних напрямків науково-технічного прогресу є розвиток електронної обчислювальної техніки і її широке застосування в виробництві, науково-дослідних і проектно-конструкторських роботах, планових розрахунках і сфері управління. В останні роки значно розширився парк електронних обчислювальних машин (ЕОМ), що випускаються. Широке поширення дістали персональні ЕОМ, мікро-ЕОМ і міні-ЕОМ. Зменшення вартості, габаритів, споживаної потужності разом з ростом обчислювальних можливостей дозволяє використовувати ЕОМ у набагато більш широких масштабах, ніж колишнє покоління обчислювальної техніки, і істотно поліпшити умови праці обслуговуючого персоналу.

Дисципліна “Охорона праці в обчислювальних центрах (ОЦ)” є прикладною технічною наукою, що виявляє і вивчає небезпечні і шкідливі виробничі фактори, ступінь їхнього впливу на працюючих, розробляє організаційні і технічні заходи, спрямовані на профілактику виробничого травматизму і професійних захворювань, створює технічні засоби захисту, що усувають або зменшують вплив на працюючих цих факторів виробничого середовища, що попереджають нещасливі випадки, що створюють високопродуктивні, здорові і безпечні умови праці в ОЦ.

7.3.1 Основні шкідливості і небезпеки в обчислювальному центрі

По ступеню тяжкості роботи в ОЦ відносяться до I категорії: легкі фізичні роботи з енерговитратами до 174 Вт (150 ккал/годину).

При роботі в машинному залі ОЦ людина зіштовхується із впливом таких фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, як підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішнього середовища, недостатня освітленість робочої зони, можливість поразки електричним струмом, статична електрика, небезпечне іонізуюче випромінювання. Крім того, робота в ОЦ зв'язана з впливом таких психофізіологічних факторів, як розумова перенапруга, перенапруга зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Під метеорологічними умовами виробничого середовища відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 розуміють сполучення температури, відносної вологості, швидкості руху і запиленності повітря. З метою створення нормальних умов для роботи в ОЦ установлені норми виробничого мікроклімату (ГОСТ 12.1.005 – 88). Нормативні і фактичні параметри мікроклімату наведені в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 – Нормативні і фактичні параметри мікроклімату в машинному залі ОЦ

Наймену-вання примі-щення	Параметри повітряного середовища
	Нормативні			Фактичні
	Темпера-тура, ˚С	Відносна вологість, %	Швид-кість руху, м/с		Темпера-тура, ˚С	Відносна вологість, %	Швид-кість руху, м/с
Машинний зал	20 – 22 зимою 20 – 24 літом	40 – 60 до 75	0,1 0,2		18 – 20 зимою 22 – 24 літом	55 –65	0,1

Джерелом шуму в ОЦ являються ПЕОМ, шум виникає від вбудованого в ПЕОМ вентилятора охолодження процесора. Також шум виникає від джерел аеродинамічного шуму. Джерелами цього шуму можуть бути будь-які машини і пристрої, застосовувані в ОЦ.

Гранично припустимий рівень шуму в машинному залі ОЦ за ГОСТ 12.1.003 – 83 повинен становити 65 дБ. Фактичний рівень шуму в машинному залі кафедри обробки металів тиском, у якому виконувалася дана робота, становить 80 дБ. Високі рівні шуму викликають труднощі в розпізнаванні кольорових сигналів, знижують гостроту зору, зорову адаптацію, порушують сприйняття візуальної інформації. Тривалі впливи шуму приводять до погіршення слуху і появі приглухуватості.

На мікроклімат дуже впливають джерела теплоти, що знаходяться в приміщенні ОЦ. Найбільшу кількість теплоти виділяють ПЕОМ і оргтехніка (принтери, ксерокси, сканери) - в середньому до 80 % сумарних тепловиділень. Тепловиділення від приладів освітлення становлять у середньому 12 %. Надходження теплоти від обслуговуючого персоналу – 1%, від сонячної радіації – 6 %, приплив теплоти через непрозорі конструкції, що обгороджують - 1 %.

Гранично припустимий рівень теплового випромінювання в машинному залі ОЦ відповідно до ГОСТ 12.1.005 – 88 не повинен перевищувати 310 Вт/м². Фактична інтенсивність теплового випромінювання в даному машинному залі дорівнює 290 Вт/м², що не перевищує припустиму.

Джерелом іонізуючого випромінювання в ОЦ являються дисплеї ПЕОМ. Іонізуюче випромінювання, при тривалому його впливі, викликає в людини стомленість і головний біль. Іонізуюче випромінювання в машинному залі ОЦ не повинне перевищувати 100 мРг/годину. Фактичне іонізуюче випромінювання – 190 мРг/годину.

Джерелом поразки електричним струмом в ОЦ можуть бути: все електроустаткування ОЦ (при недотриманні правил техніки безпеки), провідники електричного струму, що знаходяться під напругою, електрощитові. При поразці електричним струмом людина може дістати важку травму або позбавитися життя.

Причини нещасливих випадків від впливу електроструму різноманітні і численні. Основними являються:

– безпосередній дотик до відкритих і струмонесучих частин і проводів;

– дотик до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена;

– дотик до струмоведучих частин із низьким опором ізоляції;

– дотик до металевих частин предметів, що випадково оказалися під напругою;

– помилкова подача напруги під час ремонтів і оглядів устаткування;

– відсутність або порушення захисного заземлення (статична напруга).

Електричний струм, протікаючи через живий організм, проводить термічне, електролітичне і біологічне впливи. Термічний вплив електричного струму характеризується нагріванням тканин, аж до опіків; електролітичне – розкладанням рідин, в тому числі й в крові; біологічне – виявляється в порушенні біологічних процесів, що протікають у живому організмі, що супроводжується руйнуванням і порушенням тканин і скороченням м'язів. Небезпека електричного струму на відміну від інших небезпек збільшується тим, що людина не в змозі без спеціальних приладів знайти напругу дистанційно. Розрізняють два види поразки струмом організму: електричні травми й електричні удари. Електричні удари являють собою порушення нервових тканин організму минаючим його електричним струмом, що супроводжується мимовільними судорожними скороченнями м'язів, у тому числі м'язів серця і легень. Найважливішими факторами, що впливають на результат поразки струмом, являються: сила і тривалість впливу струму, що протікає через людину; індивідуальні властивості людини й умови навколишнього середовища. Для оцінки впливу струму на людину встановлені наступні приблизні граничні значення:

• поріг відчуття – 2 мА;

• поріг невідпускаємого струму – 20...25 мА;

• поріг фібіляції – 50 мА;

• безумовно смертельний струм – 100 мА і більш.

Таблиця 7.4 – Норми освітленості по СНіП – 4 – 79

Розряд, характеристика зорової роботи і найменший розмір об'єкта

Підрозряд

Контраст об'єкта з фоном

Фон

Вид освітлення

Штучне

Природне

Сполучене

При бічному освітленні

При бічному освітленні

Е, лк

КЕО, %

V. Малої точності: розмір об'єкта 1–5 мм

А

Малий

Темний

300

200

3,0

0,8

1,0

1,8

0,5

0,6

Недолік освітленості робочої зони також несприятливо діє на працівників ОЦ. Робота з ПЕОМ належить до розряду робіт малої точності (розмір об'єкта 1 – 5 мм), що по СНіП – 4 – 79 класифікується в V розряд зорової роботи, підрозряд А. В таблиці 7.4 наведені характеристики освітлення для даної категорії робіт.

Фактичне Е = 250 лк. Невідповідність нормам освітленості приводить до погіршення зору, загального самопочуття, стомлюваності, унаслідок чого знижується працездатність персоналу і продуктивність праці.

Крім кількісних нормуються і якісні показники освітленості. Так, для обмеження несприятливої дії пульсуючих світлових потоків газорозрядних ламп установлене граничне значення коефіцієнта пульсації освітленості робочих місць К_п для машинних залів 15 %. Пульсація освітленості в ОЦ викликає стомлення зору, а при спостереженні деталей, що рухаються - стробоскопічний ефект, тобто явище перекручування зорового сприйняття швидкості і напрямку руху.

7.3.2 Заходи щодо усунення шкідливостей і небезпек в обчислювальному центрі

Відповідно до аналізу приведених у попередньому розділі шкідливостей і небезпек з метою їхнього зменшення або усунення можливе проведення наступних заходів.

Для поглинання шуму в машинному залі ОЦ варто установити звукоізоляцію. Для цього можна використовувати волокнисто-пористі матеріали: скловолокно, фібролітові плити, поліуретановий паропласт. Також потрібно установити підвісну стелю, що складається з каркаса, панелей з касетами зі звукоізоляційного матеріалу, освітлювальних установок з вентиляційними ґратами й елементів їхнього кріплення.

Для підтримки параметрів повітряного середовища в припустимих межах, забезпечення надійної роботи ПЕОМ і комфорту персоналу в ОЦ варто передбачати системи опалення і вентиляції. Система опалення повинна забезпечити достатнє і рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях у холодний період року. В приміщенні машинного залу, у якому проводилася дана робота, застосовується система центрального водяного опалення, що відрізняється гігієнічністю, надійна в експлуатації і забезпечує можливість регулювання температури в широких межах. Система вентиляції призначена для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів і чистоти повітря в машинних залах і інших приміщеннях ОЦ.

Щоб усунути недостатню освітленість робочої зони в машинному залі в підвісну стелю потрібно умонтувати визначену кількість світильників.

При оцінці умов електробезпечності в ОЦ і розробці захисних заходів необхідно визначити припустимі значення сили струму для людини і допустимі напруження дотику при включенні його в електричний ланцюг (ГОСТ 12.1.038 – 82). Заходом безпеки при небезпеці дотику в однофазній мережі може бути зниження робочої напруги електроустаткування, тобто використовування устаткування з напругою не більш 220 В. Заходом безпеки при небезпеці дотику в трифазній мережі може бути виконання трифазної мережі за схемою з ізольованої нейтраллю чи за схемою з глухозаземленням. Застосування захисного заземлення здійснює захист співробітників ОЦ від поразки електричним струмом.

З метою запобігання помилкових дій обслуговуючого персоналу, випадкової подачі напруги на працюючих рекомендується вивішувати попереджувальні плакати і знаки безпеки.

Перед початком усіх видів ремонтних робіт в ОЦ рекомендується перевірка відсутності напруги в мережі й устаткуванні.

При проведенні усіх видів ремонтних робіт співробітникам, що проводять ремонт, варто користатися засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) і дотримуватися всіх Правил техніки безпеки щоб уникнути одержання травми від удару електричним струмом.

При роботі на дисплеях в ОЦ потрібно дотримуватися наступних вимог: тривалість робочого дня повинна складати 4 години, перерва через кожні 1,5 – 2 години (тривалість 15 хвилин). Також варто використовувати дисплеї з випромінюванням не більш 100 мРг/годину (Low Radiation).

З метою створення сприятливих умов зорової роботи в машинному залі ОЦ передбачається встановлення світильників з люмінесцентними лампами типу ЛБ – 40.

З метою запобігання поразки електричним струмом передбачається встановлення захисного заземлення, розрахунок якого приведений нижче.

Опір прямокутної металевої пластини (плити), поставленої на ребро, можна обчислити по наступній наближеній формулі (при t більше 0,5b):

; Ом (7.3)

Розміри пластини: a = 300 см; b = 250 см.

Глибина закладення пластини t = 250 см.

Ґрунт – суглинок.

Для суглинку ρ = 1·10⁴ Ом·см.

Підставляючи значення у формулу (7.3), дістанемо:

Ом.

Тому опір захисного заземлення, відповідно до Правил устрою електроустановок (ПУЕ), для установок з напругою до 1000 В повинен бути не менше 4 Ом (у всіх випадках) або не більш 10 Ом (при потужності генераторів і трансформаторів менш 100 кВА), те розглянута прямокутна пластина, що володіє опором 9,129 Ом, може бути використана в якості одного заземлителя.

7.3.3 Засоби індивідуального захисту в обчислювальному центрі

Засоби індивідуального захисту служать для захисту робітників від шкідливих і небезпечних факторів виробничого процесу. Працівники обчислювального центра забезпечуються засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) безкоштовно, згідно зі штатним розписом на підставі типових галузевих норм.

Річна потреба в ЗІЗ для працівників ОЦ наведена в таблиці 7.5.

Таблиця 7.5 – Річна потреба в ЗІЗ для працівників ОЦ

Найменування професії	Кількість працюючих	Найменування ЗІЗ	Термін носки, міс.	Річна потреба
Начальник обчислювального центра	1	халат бавовняний	12	1
Інженер електрик обчислювальних машин	1	халат бавовняний	12	1
Технік електрик обчислювальних машин	1	халат бавовняний	12	1
Ведучий програміст	1	халат бавовняний	12	1
Програміст	2	халат бавовняний	12	2
Оператор ЕОМ	5	халат бавовняний	12	5
Електрик	1	халат бавовняний; рукавички діелектричні	12 дежур.	1

Згідно даним таблиці 7.5 загальна річна потреба в ЗІЗ для обчислювального центра складе:

• халат бавовняний – 12 шт.;

• рукавички діелектричні – по мірі зносу.

7.3.4 Санітарно-побутові і допоміжні приміщення

На підставі СНіП 2.09.04 – 87 виробничий процес в ОЦ по санітарно-гігієнічній характеристиці відноситься до групи 1 а. В зв'язку з цим склад побутових і допоміжних приміщень для працівників ОЦ повинний бути наступним: гардеробна, умивальня, убиральня.

Загальна кількість працюючих в обчислювальному центрі 12 чоловік: начальник обчислювального центра – 1; інженер електрик обчислювальних машин – 1; технік електрик обчислювальних машин – 1; ведучий програміст – 1; програміст – 2; оператор ЕОМ – 5; електрик – 1.

Гардеробна призначена для збереження вуличного, домашнього і спеціального одягу робітників. Кожному робітнику виділена одна подвійна шафа для домашнього і спеціального одягу. Кількість подвійних шаф дорівнює загальному числу працюючих і складає 12 штук.

В обчислювальному центрі відповідно до санітарно-побутових норм встановлений умивальник зі змішувачем гарячої і холодної води, розрахований на обслуговування 20 чоловік.

Для заповнення вологи і мінеральних солей в обчислювальному центрі встановлюється питний фонтанчик із прісною водою й автомат з підсоленою газованою водою, видалення яких від робочих місць не менше 50 метрів.

Вбиральня в обчислювальному центрі з двох окремих із одним санітарним приладом у кожнім і їх віддалення від обчислювального центра не перевищує 50 м.

7.3.5 Пожежна профілактика в обчислювальному центрі

Пожежна профілактика – це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Обчислювальний центр по вибухово-пожежній небезпеці згідно СНіП 2.01.02 – 85 відноситься до категорії В, а по вогнестійкості конструкцій згідно СНіП 2.01.02 – 85 до 2-го ступеня.

Причинами пожеж в ОЦ можуть бути несправність усіх видів електроустаткування, використовуваного в ОЦ, мереж приладів освітлення, замикання електромереж, розряди статичної електрики, порушення правил безпеки, необережне і халатне поводження з вогнем.

З метою усунення зазначених причин, а також для запобігання поширення вогню проектом передбачені наступні заходи:

– підтримування опору ізоляції струмоведучих частин не нижче величин, регламентованих Правилами техніки безпеки;

– захист ізоляції від теплового, механічного й агресивного впливу навколишнього середовища за допомогою прокладки проводів у трубках;

– устрій механічних і електричних блокувань для виключення помилкових дій;

– захист відкритих струмоведучих частин від улучення на них сторонніх предметів;

– дотримання працюючими інструкцій і правил;

– установлення зовнішніх і внутрішніх протипожежних водопроводів;

– встановлення пожежної сигналізації;

• встановлення системи автоматичного пожежегасіння;

• всі пожежно небезпечні місця обладнані первинними засобами пожежегасіння.

Таблиця 7.6 – Характеристика вогнегасників ОЦ

Наймену-вання примі-щення	Площа, м2	Пінні вогнегасники	Вуглекислотний вогнегасник типу
			ОУ – 2	ОУ – 5 ОУ – 8	УП – 1 УП – 2
Машинний зал ОЦ	120	—	—	1	—

Крім того, з метою пожежної профілактики в машинному залі ОЦ передбачається встановлення первинних засобів пожежегасіння: вогнегасники, характеристика яких наведена в таблиці 7.6.

Висновки. В ході розгляду основних шкідливостей і небезпек в машинному залі обчислювального центра були проаналізовані основні фактори, що впливають на працездатність співробітників ОЦ, заходи для забезпечення безпеки їхньої діяльності, запропоновані заходи для зниження небезпеки поразки електричним струмом (зроблений розрахунок захисного заземлення комп'ютера), шумозниженню і поліпшенню зорових умов роботи. Також відзначені заходи безпеки і санітарні норми і правила.

ВИСНОВКИ

1. Одним з основних чинників, що визначають якість гарячекатаної штабової сталі є температурний режим прокатки. Зокрема структура металу і його фізико-механічні властивості в значній мірі визначаються температурою кінця прокатки. Розглянуто температурно-швидкісні режими деформації на сучасних широкоштабових станах. Для отримання заданої структури і фізико-механічних властивостей штаби необхідно закінчувати прокатку при регламентованій температурі.

2. У всіх клітях, крім кліті №5, величини обтиску змінювалися в невеликих межах у зв'язку з тим, що діапазон товщин прокатуємих дослідних штаб, що становить 3,0 3,7мм, також був невеликий. Провели експериментальне дослідження технологічних параметрів прокатки із прискоренням в чистовій групі БШС 1680, що включало експериментальне визначення, розрахунок і аналіз деформаційних, кінематичних, енергосилових і температурних параметрів прокатки штаб із подвійних слябів товщиною 155-165 мм. Зафіксовані режими деформації при прокатці штаб дослідних плавок в клітях чистової групи відповідають існуючим на БШС 1680 і відзначені при проведенні раніших досліджень прямої прокатки з використанням подвійних слябів. Основна частка штаб кожної плавки прокатувалася із постійною швидкістю, величина якої відповідає прийнятій на БШС 1680 із урахуванням товщини штаби і конкретних технологічних умов виробництва. Прокатка останніх штаб кожної плавки велася із прискоренням, причому швидкість прокатки збільшували після виходу із кліті №10 переднього кінця штаби завдовжки ~ 50м. При прокатці штаб ряду плавок швидкість прокатки до початку прискорення знижували в більшості випадків для того, щоб забезпечити достатній резерв її збільшення в режимі прокатки із прискоренням. Ще раз підкреслимо, що при прокатці штаб із підкату зразково однакової довжини при прокатці із прискоренням машинний час в більшості досліджених випадків при заданих режимах прискорення на 2 – 4 с менше, ніж при прокатці штаб із постійною швидкістю. Вказане, свідчить про наявність деякого резерву для підвищення продуктивності БШС 1680 при вживанні прокатки із прискоренням штаб певної частини сортаменту. Аналіз навантажень, діючих в лініях приводу валків чистових клітей, показав, що найбільші величини моментів, що перевищують допускаємі значення за умов міцності, відмічені в кліті №5 при прокатці окремих штаб із прискоренням, так і при традиційних швидкісних режимах прокатки. Тому треба обмежети обтиск в кліті №5 при прокатці штаб шириною 1200 мм величиною 12,0 мм. На підставі отриманих результатів експериментальних досліджень можна зробити висновок, що прокатка із прискоренням стабілізує температурні умови прокатки і змотування гарячекатаних штаб. Впровадження цієї технології із застосуванням раціональних режимів деформації і оптимізації умов виробництва дозволить понизити коливання температури кінця прокатки і змотування по довжині і в межах партії (плавки) штаб.

3. Представлена модель температурного режиму прокатки, що враховує температурно-швидкісні умови прокатки. Визначення зміни температури штаби проводилося для вказаних розрахункових перетинів при послідовному їх проходженні через робочі кліті чистовому групи.

4. Дослідження показали, економічна ефективність складе 545644 грн., за рахунок ведення процесу гарячої прокатки із прискоренням підвищується продуктивність стану й отримуємо більш якісні гарячекатані штаби.

5. Розглянуті основні шкідливості при прокатному виробництві та методи боротьби із забрудненням навколишнього середовища.

6. Проаналізовані основні фактори, що впливають на працездатність співробітників ОЦ, заходи для забезпечення безпеки їхньої діяльності, запропоновані заходи для зниження небезпеки поразки електричним струмом (зроблений розрахунок захисного заземлення комп'ютера), шумозниженню і поліпшенню зорових умов роботи.

перелік використаної літератури

1. Середа Б.П. Обробка металів тиском. Навчальний посібник – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2009. – 344с.

2. Середа Б.П. Прокатне виробництво. Навчальний посібник – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2008. – 312с.

3. Середа Б.П., Кругляк І.В., Жеребцов О.А., Бєлоконь Ю.О. Обробка металів тиском при нестаціонарних температурних умовах. Монографія – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2009. – 252с.

4. Середа Б.П., Обдул В.Д., Кругляк І.В., Галочка В.Г., Іваненко В.І., Косинський В.В., Шейко С.П. Технологія ковальсько-штампувального виробництва Навчальний посібник – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2009. – 258с.

5. Середа Б.П.Металознавство та термічна обробка чорних та кольорових металів. Підручник – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2008. – 302с.

6. Середа Б.П.. Нові матеріали в металургії. Навчальний посібник – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2009. – 396с.

7. Середа Б.П.Теорія будови рідкого, кристалічного та аморфного стану речовини. Навчальний посібник – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2008. – 238с.

8. Сафьян М.М. Прокатка широкополосной стали. - М.: Металлургия. - 1969. - 460с.

9. Машиностроение: Энциклопедия в 40 т. 2-е изд. – М.: Машиностроение, 2002. – Т.IV-5 Машины и агрегаты металлургического производства/ В.М. Синицкий, Н.В. Пасечник, В.Г. Дрозд и др. – 912с.

10. Николаев В.А. Технология прокатки листов и полос. – К.: УМКВО, 1990. – 214с.

11. Дубина О.В., Коновалов Ю.В. Производство сверхтонких горячекатаных, в том числе и оцинкованных полос и листов с целью частичной замены холоднокатаного листа на внутреннем рынке Украины // Сучасні проблеми металургії. Наукові вісті. Том 5. Пластична деформація металів. Дніпропетровськ: “Системні технології”. – 2005. – С. 78-86.

12. Бровман М.Я. Совмещенные литейно - прокатные агрегаты. - М.: ЦНИИТЭИтяжмаш. - 1984. - 41с.

13. Минаев А.А., Коновалов Ю.В. Толсто- и тонкослябовые литейно-прокатные модули, как путь быстрейшей реконструкции металлургических предприятий // Сб. научных трудов: Черная металлургия России и стран СНГ в 21 веке. – Том. 3, - М.: Металлургия. – 1994. – С.193-195.

14. Мазур И.П., Лисица А.А., Третьякова Н.З. Совмещенные металлургические агрегаты. Ч.1. Технологии производства горячего проката на литейно-прокатных агрегатах: Учебное пособие. – Воронеж: ВГТУ. – 2000. – С. 28-29.

15. Уилсон Э., Петрыка Дж. Технология TSP, новый способ литья и прокатки тонких слябов // Черные металлы. – 1994. – Ноябрь. – С. 47-54.

16. Данченко В.Н. Кардинальные изменения технологии и проблемы теории производства стального проката // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2000. - №8-9. – С.13-19.

17. Новейшая технология производства горячекатаной полосы /В.Бальд, Г. Кнеппе. Д. Розенталь, П. Зудиг. // Черные металлы. – 2000. – Февраль. – С.36-44.

18. Дегнер М., Хеллер Т., Тезе П. Разработка в области производства сверхтонкой горячекатаной полосы //Черные металлы. – 2000. – Март. – С.24-26.

19. Повышение точности листового проката / И.М. Меерович, А.Н. Герцев, В.С. Горелик, Э.Я. Классен. - М.: Металлургия. - 1969. - 264с

20. Повышение точности листовой прокатки / Ю.В. Коновалов, Д.П. Галкин, В.Г. Додока и др. - М.: Металлургия. - 1977. - 295с.

21. Герцев А.И., Меерович И.М., Тополер С.М. Повышение точности и качества листового проката // Машины и агрегаты металлургического производства. Труды ВНИИМЕТМАШ. - М.: Машиностроение. - 1984. - С. 159-170.

22. Профилирование валков листовых станов / А.А. Будаква, Ю.В. Коновалов, К.Н. Ткалич и др. - К.: Техніка. - 1986. - 190с.

23. Ромашкевич Л.Ф., Масальский Я.С., Божко Ю.П. Управление профилем и формой горячекатаных листов и полос за рубежом // Черная металлургия. Бюл. н.-т. информации - 1987. - №13. - С. 20-30.

24. Development of Profile and Flatness Control models and Application to Mizushima Hot Strip mill / Eneda X., Kimaxama M., Sitomi M. // Kawasaki Steel Giho. - 1996. - №2. - P. 14-20.

25. Кламма К. Технология CVC на полосовых станах холодной прокатки // Черные металлы. - 1984. - №22

26. Хлопонин В.Н., Овчинникова М.В. К определению параметров очага деформации при прокатке с регулируемым скрещиванием рабочих валков // труды МИСиС. - 1982. - №145. - С. 47-60

27. Хлопонин В.Н., Полухин В.П., Овчинникова М.В. К расчету поперечной разнотолщинности полосы при прокатке на перекошенных рабочих валках стана кварто // Изв. вузов. Черная металлургия.-1984.-№1.-С.63-68.

*