2. Підготовка до перевірки

Ефективність будь-якої прокурорської перевірки залежить від правильної організації роботи прокурора, до якої, перш за все, відноситься належне налагоджене інформаційне забезпечення. Під ним слід розуміти сукупність відомостей, які характеризують стан законності в господарських зовнішньоекономічних відносинах. Ця інформація має бути достовірною, обґрунтованою та дати прокурору об’єктивне уявлення про фактичний стан законності в регіоні.

Для забезпечення налагодженої поінформованості про стан законності в цій сфері правовідносин необхідно:

- систематично одержувати від органів державного контролю, статистики, правоохоронних та інших органів інформацію про проведену ними роботу на цьому напрямі;

- мати повний перелік об’єктів та суб’єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, вичерпні дані про стан додержання ними законодавства при її здійсненні;

- постійно аналізувати таку інформацію;

- володіти даними щодо позитивного досвіду роботи органів прокуратури на цьому напрямі та використовувати його на практиці;

- вивчати законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють сферу зовнішньоекономічної діяльності;

- планувати роботу прокуратури за наслідками аналізу стану законності, узагальнень матеріалів перевірок фахівців інших державних органів з окремих питань зазначеної тематики.

Для визначення стану законності на піднаглядній території прокурор витребовує відповідні дані та матеріали з:

• головного управління економіки обласної державної адміністрації:

- відомості про зареєстровані іноземні інвестиції;

- дані щодо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовувалися будь-які санкції, порушувалися антидемпінгові, антисубсидиційні або спеціальні розслідування.

• органів державної податкової служби:

- перелік підприємств, що мають заборгованість за експортно-імпортними операціями;

- інформацію про результати перевірок декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України;

- інформацію про звернення до Міністерства економіки України з поданням щодо застосування до суб’єктів ЗЕД санкцій, зазначених у ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, та результати їх розгляду;

- кількість суб’єктів ЗЕД, у діяльності яких встановлювалися порушення податкового, у тому числі й валютного законодавства, з конкретизацією санкцій, застосованих у зв’язку з цим.

• органів державної митної служби:

- інформацію про порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності встановлених законодавством термінів надходження товарів, у т.ч. таких, що імпортуються за бартерними договорами;

- дані про звернення до Міністерства економіки України з поданням щодо застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій, зазначених у ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”;

- перелік суб’єктів господарювання, що здійснювали експортно-імпортні операції (упродовж конкретного проміжку часу);

- дані про проведені перевірки суб’єктів господарювання з питань додержання ними митного законодавства.

• органів статистики за місцем знаходження учасника ЗЕД:

- про експорт (імпорт) товарів суб’єктів господарювання, що не проходили митного декларування за формою (ф.5-зез (місячна, річна) “Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування”);

- про експорт (імпорт) послуг, які надані або отримані суб’єктами господарювання (ф-9зез (квартальна, річна) “Звіт про експорт (імпорт) послуг”);

- про іноземні інвестиції в Україну, які одержали суб’єкти господарювання усіх форм власності від зарубіжних партнерів-нерезидентів та мають пов’язані з цим зобов’язання перед нерезидентами, а також постійні представництва нерезидентів в Україні (ф.10-зез (квартальна) “Звіт про іноземні інвестиції в Україну);

- про рух валютних коштів суб’єктів господарювання, які розміщені на власних рахунках у банках України (Ф.15-зез (квартальна, річна), “Звіт про рух коштів в іноземної валюті”);

- хто із суб’єктів господарювання зареєстрований як суб’єкт зовнішньоекономічних відносин (займається зовнішньоекономічною діяльністю).

• місцевих органів виконавчої влади та самоврядування:

- про кількість зареєстрованих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на підпорядкованій території;

- про реалізацію комунального майна суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, заборгованість останніх за його придбання та вжиті заходи до порушників;

- про комунальне майно, яке передано у користування (оренду) суб’єктам ЗЕД або яке знаходиться в їх управлінні.

• органів санітарного, ветеринарного та іншого державного нагляду і контролю:

- інформацію про порушення санітарного, ветеринарного та іншого законодавства суб’єктами ЗЕД при здійсненні експорту-імпорту товарів, застосовані санкції, в тому числі припинення експорту-імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Після проведення аналізу одержаної інформації прокурору необхідно визначитися щодо об’єктів, які підлягають перевіркам.