- •Курс лекцій з дисципліни
- •1. Система наукових знань. Наукова діяльність.
- •2. Історія розвитку науки.
- •3. Теоретичні та методологічні принципи науки.
- •4. Види та ознаки наукових досліджень.
- •5. Методологія. Методологічний аналіз та його рівні.
- •6. Методи наукової діяльності (загальні поняття). Методика та її завдання.
- •7. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні.
- •Загальнонаукові методи дослідження.
- •8. Методи емпіричного дослідження.
- •9. Методи теоретичного пізнання.
- •10. Загальнологічні методи і прийоми дослідження.
- •11. Організація наукової діяльності в Україні.
- •12. Формулювання теми наукового дослідження та визначення робочої гіпотези.
- •13. Визначення мети, завдань, об’єкта й предмета дослідження.
- •14. Зв’язки як предмет наукових досліджень. Факторний аналіз
- •15. Методи та прийоми вивчення економічних явищ.
- •16. Кореляційні залежності. Визначення тісноти зв’язку.
- •17. Виробничі функції.
- •18. Поняття економічного дослідження. Причинно-наслідкові зв’язки.
- •19. Моделювання. Економіко-математична модель. Основні етапи побудови економіко-математичних моделей.
- •20. Види економіко-математичних моделей.
- •21. Види наукових публікацій.
- •22. Наукова стаття та основні вимоги до її написання.
- •23. Тези доповідей та основні вимоги до її написання.
15. Методи та прийоми вивчення економічних явищ.
До основних методів досліджень економічних явищ можна віднести:
1. Історичний метод вивчає всі явища і процеси у становленні, розвитку у часі і просторі і у обов’язковому зв’язку з конкретним історичним етапом еволюції суспільства. Основні прийоми цього методу: періодизація; деталізація; історичне моделювання; аналіз тощо.
2. Монографічний метод передбачає вивчення окремих одиниць із усієї сукупності як найбільш типових або кращих із групи об’єктів, що досліджується. Основні прийоми цього методу: комплексно-функціональний аналіз; порівняння тощо.
3. Статистико-економічний метод вважається базовим при вивченні зв’язків в економіці та використовується з метою всебічного вивчення розвитку економічних явищ шляхом обробки масової інформації і являє собою сукупність наступних прийомів: групування; розрахунок середніх і відносних величин; аналіз динамічних і варіаційних рядів; побудова графіків; індексний, кореляційний, дисперсний, фактичний аналіз тощо.
4. Балансовий метод дозволяє аналізувати і планувати необхідну пропорційність між різними явищами. У його основі лежать аналіз вихідного рівня, прямий і нормативний розрахунки, балансові коефіцієнти взаємозв’язку, міжгалузевий баланс тощо.
5. Розрахунково-конструктивний метод дозволяє оцінити не тільки сучасне положення економічного явища, але визначати перспективи розвитку. За допомогою цього методу обирають найбільш економічно доцільні шляхи розвитку будь-яких явищ. Основні прийоми: виділення найбільш доцільної ланки; по елементні і укрупнені розрахунки; екстраполяції; факторні розрахунки; узагальнення пропозицій тощо.
6. Абстрактно-логічний метод зводиться до відриву у думках явища, до його розбиття на складові частини і виявлення їх особливостей і закономірностей розвитку, а потім до цілісного синтезу об’єкту, що вивчається. Основні наукові прийоми: індукція і дедукція; аналіз і синтез; абстракція, аналогія, формалізація; моделювання і прогнозування.
7. Експериментальний метод – це дослідження економічних явищ шляхом постановки спеціальних експериментів. Даний метод забезпечує найбільш достовірні результати, але його використання вимагає великих витрат і не завжди можливе. Основні прийоми: технічне нормування, виробничі досліди.
8. Економіко-математичний метод є сукупністю різних методів (симплексний, сітьовий, лінійний, нелінійний тощо).
9. Комплексно-програмно-цільовий метод застосовується при вивченні проблем розвитку народного господарства та його основних галузей і регіонів , інвестиційної політики з метою розробки ефективних довготривалих комплексних програм. Основними прийомами методу є комплексний аналіз, паспортна характеристика підприємств, системно-нормативні розрахунки, балансові моделі тощо.
Соціологічний метод використовується при вивченні взаємозв’язків суспільних явищ і поведінки людей в умовах виробництва. Основними прийомами є аналіз впливу факторів, анкетування, соціологічне опитування, інтерв’ювання, моделювання тощо.