Європейський банк реконструкції і розвитку (єбрр)
Європейський банк реконструкції та розвитку був створений на підставі Угоди від 29 травня 1990 р. Засновниками ЄБРР стали 40 країн — усі європейські країни (крім Албанії), США, Канада, Мексика, Єгипет, Марокко, Ізраїль, Нова Зеландія, Японія, Австралія, Південна Корея, а також ЄС і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).
Основне завдання ЄБРР полягає у сприянні переходу європейських постсоціалістичних країн до відкритої, зорієнтованої на ринок економіки і розвиток приватної та підприємницької ініціативи.
Цей банк виконує такі функції:
• стимулювання розвитку, створення й розширення конкурентоспроможного приватного сектора, насамперед малого і середнього підприємництва;
• інвестування капіталу у виробничу сферу, фінансовий сектор і сферу послуг, необхідні для підтримки приватної ініціативи;
• стимулювання розвитку національних ринків капіталів;
• реалізація й підтримка великих економічно обгрунтованих проектів;
• виконання операцій у сфері екології та ін. Членами ЄБРР можуть бути: європейські країни;
неєвропейські країни — члени МВФ; ЄС; ЄІБ.
До організаційної структури ЄБРР входять:
• Рада керівників;
• Директорат, комітети;
• Президент, віце-президент;
• Консультативна рада з питань навколишнього середовища. Європейський банк надає позики на комерційних засадах на умовах ринкових процентних ставок, що враховують ризики.
Банк надає також кредити на розвиток виробництва підприємств приватного і державного секторів, що переходять на ринкові методи господарювання, інвестує в їх капітал, гарантує розміщення цінних паперів, здійснює пряме фінансування проектів розвитку приватного сектора, структурні реформи та приватизацію, розвиває інфраструктуру.
Пріоритетними напрямками діяльності ЄБРР є фінансова система, енергетика, телекомунікації, транспорт, екологічна інфраструктура, сільське господарство, природні ресурси і туризм.
До капітальних ресурсів ЄБРР входять засновницький капітал, одержані за виплату кредитів або гарантій ЄБРР позикові кошти, доходи від інвестицій ЄБРР і будь-які інші фінансові кошти, а також доходи, що не є частиною ресурсів спеціальних фондів Банку. Країни — члени ЄС і ЄІБ мають у засновницькому капіталі ЄБРР квоту в розмірі 51 %, країни Центральної та Східної Європи — 13, інші європейські країни — 11, неєвропейські — 24 %. Найбільші частки в капіталі ЄБРР мають США (10 %), Італія, Німеччина, Франція, Великобританія і Японія (по 8,5 %).
У межах ЄБРР створено низку фондів: Балтійський спеціальний фонд технічного сприяння; Спеціальний фонд технічного співробітництва для дрібних підприємств Росії;
Спеціальний фонд технічного співробітництва ЄБРР; Фонди інвестиційного співробітництва та ін.
Ідея європейського банку, висунуті президентом Франсуа Міттеран у Франції в Європейському парламенті в Страсбурзі 25 жовтня 1989 був реалізований 29 травня 1990 з підписом свою згоду 40 країн, Комісії Європейських співтовариств і Європейський інвестиційний банк. Зі штаб-квартирою в Лондоні, ЄБРР почав свою діяльність у квітні 1991 року.
Сьогодні він працює в 29 країнах від Центральної Європи до Центральної Азії, фінансування проектів, насамперед у приватному секторі, які служать переходом до ринкової економіки і плюралістичної демократичного суспільства.
В якості банку розвитку, ЄБРР прагне фінансувати операції, які є комерційно життєздатними і сприяти розвитку, в тому числі в області охорони навколишнього середовища.
Банк обслуговує інтереси всіх своїх членів, а не тільки ті, які виграють від фінансування, тому що інтеграція Центральної та Східної Європи до Європи і на світовий ринок відкриває нові можливості для торгівлі та інвестицій у всіх частинах світу.