Міжнародно-правова регламентація автомобільних перевезень пасажирів і багажу

Загальні положення

До недавнього часу умови міжнародних автомобільних пасжирських перевезень визначалися правилами, що розроблялися укладення угод про регулярні автомобільні лінії, а також нормами внутрішньодержавного законодавства тієї країни, транспортна ор­ганізація якої виступала перевізником. Тому умови перевезення на окремих лініях могли мати значні відмінності.

В подальшому були розроблені міждержавні угоди про умови автомобільних пасажирських перевезень. У доданих до угоди за-гаїьних умовах виконання перевезень був передбачений ряд норм про їх організацію і службовий персонал. Також детально визна­чатися умови пасажирських перевезень автобусами.

5 грудня 1970р. в Берліні була укладена Угода про загальні умо­ви виконання міжнародних пасажирських перевезень автобусами. В ній зазначається, що укладення договору перевезення підтвер­джується іменним квитком або квитком на пред'явника. При цьо­му відсутність, неправильність оформлення чи втрата квитка не впливають на існування та чинність договору перевезення.

Були визначені права пасажира, зокрема можливість повер­нення придбаного квитка, передчасне закінчення поїздки з по­важних причин, норми провезення ручної поклажі (20 кг).

За Угодою перевізник може прийняти на себе здійснення до­даткових послуг пасажирам (харчування, нічліг тощо).

Угода містить дві колізійні норми загального характеру: нев-регульовані питання, що випливають із договору пасажирського перевезення, підлягають врегулюванню законодавством перевіз­ника, а питання, пов'язані із здійсненням перевезення територією ін шої держави, вирішуються у відповідності до законодавства цієї держави.

Слід додати, що перевезення пасажирів і їх багажу у міжна­родному сполученні автобусами регламентується:

• Конвенцією про договір міжнародного автомобільного переве­зення пасажирів і багажу (КАПП), яка була укладена в Женеві 1 березня 1973 р Чинна з 12 квітня 1994 р;

Конвенция — (лат. conventio — договор, соглашение) — разновидность международного договора.

Конкретные признаки, по которым тот или иной договор следует называть конвенцией, выделить сложно. Скорее можно вести речь о традиции называть договоры определённого типа или содержания конвенциями.

Так, как правило, название конвенции получают многосторонние договоры.

Среди двусторонних договоров конвенциями обычно называют договоры по консульским, почтовым, транспортным и др. вопросам. Важно, что конвенция, как правило, регулирует весь комплекс вопросов, связанных с соответствующей темой.

Протоколом до Конвенції про договір міжнародного автомобіль­ного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 5 липня 1978р.;

Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів оагалсу, яка була укладена в місті Бішкеку 9 жовтня 1997р., рати­фікована 8 квітня 1999 р. та набула чинності 14 вересня 1999 р.

Додатком до Конвенції про міжнародні автомобільні переве зення пасажирів і багажу: Правилами перевезення пасажирів і ба­гажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні дер­жав-учасниць Співдружності незалежних держав