4.7. Проблеми міжнародних автобусних перевезень.

Вирішення пріоритетних проблем розвитку автомобільного транспорту

знаходиться у сфері міжнародного туризму, ділових, культурних, спортивних,

наукових та інших видів міжнародних зв'язків, що потребують міжнародних

перевезень.

В багатьох зарубіжних країнах результатом високого розвитку міжнародних пасажирських перевезень є те, що за вели чиною матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і рівем доходів вони практично не поступаються вантажним перевезенням в міжнародному сполученні. Так, у Франції на 2001 рік кількість автобусів становить 67% вантажних автомобілів, які використовувались для міжнародного сполучення.

Основними видами міжнародних пасажирських перевезень є туризм і перевезення по регулярних автобусних лініях, які мають характерні для кожного виду перевезень особливості. Вибір туристами того чи іншого виду транспорту

Автобусні поїздки дають туристам можливість безпосередньо з місця розглядати пам’ятки і місцевість, по якій вони проїжджають. Наявність сучасних швидкісних магістралей дає можливість швидко проїжджати відрізки шляху, що не є предметом зацікавленості для туристів, і навпаки, при необхідності їхати повільно або з частими зупинками для відпочинку.

Традиційним видом міжнародного автобусного туризму є маршрутні поїздки, програми яких складаються з врахуванням максимального використання автобусів.

Автобусні регулярні лінії міжнародних сполучень зв'язують між собою багато міст і країн Європи. Найбільш густою і різноманітною є мережа регулярних ліній Західної Європи (табл. 4.1).

Табл. 4.1.

Найменування ліній та їх довжина

Найменування ліній	Довжина ліній, км	Тривалість поїздки, год.
Амстердам – Остенде - Лондон	559	13
Амстердам – Бон – Франкфурт - на -Майні	506	12
Брюссель - Париж	325	5
Антверпен Брюссель - Ментон	1247	36
Антверпен Брюссель - Барселона	1355	56
Лондон – Остенде – Позналь - Варна	1500	48
Мюнхен - Венеція	470	17
Лондон – Мюнхен – Зальцбург – Софія - Афіни	2300	96
Мюнхен – Вена – Будапешт – Белград – Софія - Стамбул	2000	60
Антверпен – Мілан - Католиця	1415	36

В останні роки спостерігається інтенсивний розвиток міжнародних перевезень, які використовуються перевізниками різних форм власності в Україні.

Створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні визначає основні принципи створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на період до 2015 року і входження їх у міжнародну транспортну систему. Мета - встановити основи розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні у взаємодії наземних видів транспорту з водним транспортом, пов'язавши її створення із загальноєвропейською мережею.

Національна мережа міжнародних транспортних коридорів в Україні розроблена на основі законодавства України, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №132430/х. 1996р.

Національна мережа міжнародних транспортних коридорів взяла за основу принципи міжнародної транспортної політики, прийняті в Європейському Співтоваристві, які включають: політичні аспекти, соціальний прогрес, комерційні аспекти, тарифну політику, організацію перевезень, розвиток інфраструктури і сервісу, перетин державних кордонів, технічні і технологічні проблеми, лібералізацію і гармонізацію транспортного ринку, екологічні вимоги, безпеку тощо.

Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи є пріоритетним загальнодержавним напрямком розвитку транспортно-дорожнього комплексу.

Пріоритетними напрямками розвитку транспортно-дорожнього комплексу є:

• розвиток міждержавних транспортних зв'язків;

• імміграція транспорту у міжнародну транспортну систему;

• впровадження нової техніки та сучасних технологій перевезень;

• розвиток ринкового конкурентного середовища в галузі на основі сприяння створенню підприємств різних форм власності;

• впровадження у транспортно-дорожній галузі міжнародних стандартів;

• забезпечення безпеки руху;

• розвиток наукової бази транспортно-дорожнього комплексу, взаємовигідне;

• співробітництво з іноземними науковими закладами;

• запровадження ресурсозберігадь»их технологій, зменшення паливно-енергетичних витрат;

• розвиток туристичних послуг в інших країнах.

У підгалузях транспортно-дорожнього комплексу основними напрямками є: Автомобільний транспорт:

• розвиток міжміських автобусних перевезень;

• збільшення обсягів міжнародних перевезень. Автомобільні дороги:

• приведення технічного рівня національної мережі автомобільних доріг у відповідність з міжнародними вимогами;

• поліпшення транспортно-експлуатаційного стану і сполучних доріг;

• доведення стану штучних споруд на дорогах до сучасних нормативних доріг;

• розширення обсягів будівництва автомобільних доріг.