- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9 вступ
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дисципліни
- •Сутність та предмет науки
- •2. Методи науки та прийоми дослідження
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Система ведення господарства
- •1. Економічна суть та класифікація системи ведення господарства
- •2. Системи рослинництва, тваринництва, підсобних виробництв
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Види і організаційно-економічні основи сільськогосподарських підприємств та об’єднань
- •1. Реформування економіки і розвиток різних форм власності та господарювання
- •2.Організаційно-економічні основи сільськогосподарських підприємств
- •3. Організація фермерських і особистих селянських господарств
- •Організаційні форми агропромислових об’єднань
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Організація використання землі
- •Розподіл земель за цільовим та господарським призначенням
- •2. Види родючості ґрунту, якісна і економічна оцінка стану і ефективності використання земель
- •3. Методика грошової оцінки земель
- •4. Організація землевпорядкування території аграрних формувань
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Організація використання засобів виробництва
- •1. Сутність, засоби виробництва, джерела їх формування і відтворення
- •Комплектування господарств засобами виробництва і організація їх використання
- •Організація внутрішньогосподарського транспорту
- •4. Організація технічного обслуговування, ремонту та зберігання техніки
- •5. Організація нафто - та електрогосподарства
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Організація використання трудових ресурсів
- •1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів аграрних формувань
- •2. Основні принципи і прогресивні форми організації праці
- •3. Організація робочих місць
- •Тема 1. Спеціалізація, поєднання галузей та розміри сільськогосподарських підприємств.
- •Сутність, фактори, види та показники спеціалізації аграрних підприємств.
- •Обґрунтування раціонального поєднання галузей і організації виробничих типів сільськогосподарських підприємств
- •3. Оптимальні розміри підприємств
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Господарський (підприємницький) розрахунок в аграрних формуваннях
- •Поняття, принципи господарського (підприємницького) рахунку та його роль у підвищенні ефективності господарювання.
- •2. Організація госпрозрахункових відносин на підприємстві
- •3. Оцінка діяльності, формування і використання доходів госпрозрахункових підрозділів
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Організація матеріального стимулювання праці (оплати праці)
- •1. Організаційно-правові основи оплати аграрної праці
- •Формування і використання фонду оплати праці
- •3. Форми і системи оплати праці в сільськогосподарських підприємствах
- •4. Особливості оплати в окремих видах підприємств
- •5. Особливості оплати праці в рослинницьких і тваринницьких підрозділах
- •Оплата праці в обслуговуючих підрозділах
- •Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Організація рослинництва
- •Завдання з організації ефективного рослинництва
- •Організація виробничих процесів у рослинництві
- •Тема 5. Організація тваринництва
- •Відтворення стада тварин
- •2. Організація скотарства
- •3. Організація свинарства
- •4.Організація птахівництва
- •Контрольні питання
Формування і використання фонду оплати праці
Фонд оплати праці ув’язується з кінцевими результатами підприємства (підрозділу). При цьому, визначаючи умови регулювання фондів оплати праці на рівні підприємства, при укладенні колективного договору предметом переговорів має бути:
- розмір тарифної ставки робітника першого розряду, що є основною для побудови тарифної системи оплати праці, визначається, виходячи з фінансових можливостей підприємства, але не нижче встановленого державного розміру для галузі (в ринкових умовах обмежується лише нижчий рівень оплати праці);
- значення мінімальних і максимальних посадових окладів по кожній посаді – виходячи з можливих співвідношень в оплаті праці;
- механізм формування і регулювання фонду оплати праці.
Розміри коштів на оплату праці (ФОП) в підприємстві або його підрозділах можуть формуватися кількома способами:
1.На основі збільшення нормативів за кожну одиницю показників, прийнятих для оцінки діяльності колективу:
ФОП = ФОПб х |
(100 + Н1 х Е1 + Н2 х Е2 + Н3 х Е3 ) |
, |
100 |
де: ФОПб - фонд оплати праці в базовому (попередньому) періоді; Н1, Н2, Н3 - нормативи приросту фонду оплати праці відповідно до прирісту обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на 1 грн. продукції; Е1, Е2, Е3 - відповідно приріст обсягів виробництва і продуктивності праці, зниження витрат на 1 грн. продукції.
2. На основі рівневого нормативу:
ФОП = Н х О,
де: Н – норматив фонду оплати праці на одиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивності праці; О – обсяг виробництва.
Прямим розрахунком – за нормативами трудомісткості й середньої заробітної плати.
Формуючи фонд оплати праці, слід передбачити перегляд норм обслуговування нормативів чисельності, суміщення професій.
На сільськогосподарських підприємствах частина заробітної плати, нарахованої в грошовому вираженні, може виплачуватися продукцією, виходячи із наявних можливостей і орієнтуючись на діючі нормативи: до 15% валового збору зерна, до 20% соломи та ін. (в оцінці за цінами найчастіше ринковими або ж на рівні планової чи фактичної собівартості продукції). Традиційним є продаж за рахунок оплати праці працівникам зерна в кількості 1,5 кг за виконану нормо-зміну. Широко використовується і продаж інших видів продукції рослинництва і тваринництва.
Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.
Вимірювання кількості затраченої праці з метою її оплати відбувається на основі технічного нормування. Але праця за якістю, складністю і умовами буває різна. Тому, щоб забезпечити відповідну її оплату, необхідно поряд з кількісним здійснювати якісне нормування (або тарифікацію) шляхом оцінки конкретних видів праці залежно від якості й умов, за яких вона відбувається.
У зв’язку з тим, що кожен працівник має свої особливості, тарифікація передбачає як оцінку якості й умов роботи (якій встановлюють певний розряд – групу якості), так і присвоєння кваліфікаційного розряду працівникові певної професії і спеціальності (слюсар, токар, наладчик, електрик, муляр та ін.), необхідного для виконання даної роботи. Результати тарифікації зведені в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник, розроблений науково-дослідними установами і затверджений відповідними державними органами.
Тарифікація робіт і робочих професій доповнюється за деякими професіями віднесенням працівників до певного кваліфікаційного класу (тракторист-машиніст І, ІІ, ІІІ класу, майстер тваринництва І, ІІ класу), що зв’язано з доплатою за кваліфікацію.
Тарифікація керівників, спеціалістів, інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу здійснюється залежно від виконання ними робіт певної складності й відповідальності за схемою посадових окладів. Складність і відповідальність робіт для керівників і спеціалістів визначаються за обсягом реалізації продукції, а для середньої ланки – обсягом виробництва валової продукції, відповідно до чого і встановлюються розряди з оплати праці. Посадкові оклади службовцям (спеціалістам та обслуговуючому персоналу) встановлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника.
Диференціація оплати праці залежно від якості роботи і кваліфікації працівника здійснюється за допомогою тарифних сіток, які є сукупністю кваліфікаційних розрядів, розміщених за якісною характеристикою робіт у вигляді зростаючої шкали і відповідних цим розрядам тарифних коефіцієнтів. Величина тарифного коефіцієнта показує, в скільки разів рівень оплати за норму праці кожного розряду перевищує рівень оплати за норму найпростіших робіт, віднесених до І розряду, або у скільки разів оплата праці кожного розряду робітників вища від оплати праці робітника І розряду. Знаючи тарифну ставку І розряду і відповідні тарифні коефіцієнти, можна визначити ставку кожного наступного розряду, перемноживши тарифну ставку І розряду на відповідний коефіцієнт наступного розряду.
У сільськогосподарських підприємствах більшість робіт оплачуються з трьома шестирозрядними сітками: механізовані роботи – для трактористів-машиністів; роботи в тваринництві і ручні роботи; роботи в ремонтно-механічних майстернях. Крім того, використовуються також тарифні сітки для оплати праці на будівництві, автотранспортних і вантажних роботах.
Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи. Її питома вага в оплаті має бути максимальною (до 80% заробітку). Визначальною є ставка І розряду – мінімальна заробітна плата працівника визначена в колективному договорі. Вона відповідає законодавчо встановленому мінімальному розміру заробітної плати, нижче від якого не може здійснюватися оплата праці.
На 1 жовтня 2007 р. розмір мінімальної заробітної плати прийнятий Урядом на рівні 460 грн. Є постанова, що у сільському господарстві мінімальний рівень повинен збільшуватися на 20%. Виходячи з 40-годинного робочого тижня, місячна робоча норма становить 166,26 год. Тоді денна тарифна ставка на ручних роботах у рослинництві буде: (460 х 1,2 : 166,26) х 7 = 23,24 (грн.).
Тарифну ставку І розряду для інших категорій працівників визначають множенням тарифної ставки по рослинництву на затверджений Урядом коефіцієнт співвідношення мінімальної гарантованої тарифної ставки робітників, що працюють по цьому розряду. Ці коефіцієнти такі: на ручних роботах у рослинництві -1, у тваринництві -1,6, для трактористів – машиністів І групи (сюди відноситься і Миколаївська область) – 1,17, ІІ групи – 1,29, ІІІ – 1,42, на ремонтних і верстатних роботах – 1,06. Із цього виходить, що, наприклад, денна тарифна ставка на ручних роботах у тваринництві дорівнює: 23,24 х 1,16 = 26,96 (грн.).
Коефіцієнти міжрозрядних співвідношень дорівнюють: ІІ розряд – 1,09, ІІІ – 1,20; ІV -1,35, V – 1,55, VІ – 1,80. Виходячи з цього, на ручних роботах у рослинництві, наприклад, для V розряду робіт денна тарифна ставка становить 36,02 грн. (23,24 х 1,55), а у тваринництві – 41,79 грн. (26,96 х 1,55).