Контрольні питання

1. Сутність і види основних засобів.

2. Види значення основних засобів.

3. Нарахування амортизації і створення амортизаційного фонду.

4. Сутність системи машин.

5. Схема розрахунку потреби в тракторах, комбайнах та інших машинах.

6.Суть понять «умовний еталонний гектар» і «умовний еталонний трактор».

7. Напрями більш ефективного використання машинно-тракторного парку.

8. Види вантажів у аграрних підприємствах.

9. Розрахунок потреби в автомобілях.

10. Напрями підвищення ефективності використання автотранспорту.

11. Особливості організації технічного обслуговування та ремонту техніки.

12. Суть організації нафтогосподарства і визначення потреби в паливно-мастильних матеріалах.

13. Розрахунок потреби виробництва в електроенергії.

Тема 6. Організація використання трудових ресурсів

1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів аграрних формувань.

2. Основні принципи і прогресивні форми організації праці.

3. Організація робочих місць.

1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів аграрних формувань

Трудові ресурси є головною продуктивною силою суспільства. До них відносяться частина працездатного населення, яка володіє фізичними і розумовими здібностями і знаннями, що дозволяє якісно і своєчасно виконувати у цій сфері матеріального виробництва передбачені технологією роботи.

До трудових ресурсів належать:

1) населення працездатного віку (жінки – від 16 до 54 років, чоловіки – від 16 до 59 років включно), крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї групи та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (до досягнення пенсійного віку);

2) працюючі особи пенсійного віку (жінки – з 55 років, чоловіки – з 60 років);

3) працюючі особи віком до 16 років.

За згодою одного з батьків, для виконання легких обов’язків на роботу можна приймати у вільний від навчання час на певну кількість годин учнів

15-річного віку.

Процес відтворення трудових ресурсів поділяється на такі фази:

а) формування (народжування людей і досягнення ними працездатного віку); здобуття освіти, спеціальності та певної трудової кваліфікації); б) розподілу і перерозподілу (за видами робіт і діяльності, за підприємствами, районами і т.д.); в) використання (забезпечення зайнятості й ефективного використання). Якщо відтворення трудових ресурсів здійснюється зі зміною їх якості (підвищення освітнього рівня, кваліфікації, фізичних і розумових здібностей), то його прийнято називати інтенсивним. Інтенсивний і екстенсивний типи відтворення доповнюють один одного.

Поділ працівників аграрних підприємств залежно від умов найму і характеру виконаної роботи наведено на рис. 6.1.

Рис. 6.1. Поділ працівників аграрних підприємств

До робітників відносять тих працівників, що безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних цінностей, здійснюють ремонт, переміщення вантажів, надають різні послуги. Керівниками є: голови підприємств, керуючі відділками, бригадири, завідуючі фермами, майстернями тощо, заступник керівників з названих посад, головні спеціалісти. До спеціалістів відносять працівників, які виконують економічні, інженерно-технічні й технологічні роботи (економісти, бухгалтери, агрономи, зоотехніки, механіки, інженери, енергетики тощо). Службовці ж готують і оформляють документацію, здійснюють контроль та господарське обслуговування (касири, секретарі-друкарки, статисти, табельники, чергові тощо).

При визначенні потреби в трудових ресурсах розраховують середню облікову кількість працівників: спочатку на місцях (діленням суми облікового складу за всі дні місяця на кількість календарних днів), а потім за рік (діленням середньоарифметичної величини від суми показників середньої облікової кількості за всі місяці року на 12).