2. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

1. Нещасні випадки із смертельними наслідками.

2. Групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше пра-цівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я.

3. Випадки смерті працівників на підприємстві.

4. Випадки зникнення працівників під час виконання трудо вих (посадо-вих) обов'язків.

5. Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інва-лідністю потерпілого (за рішенням органів Держпромгірнагляд).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку що призначається наказом керівни-ка територіального органу Держпромгірнагляду за місцезнаходжен-ням підприємства.

До складу спеціальної комісії включаються:

1. Посадова особа територіального органу Держпромгірнагляду - голова комісії.

2. Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезна-ходженням підприємства.

3. Представник органу, до сфери управління якого належить підприємст-во.

4. Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця.

5. Представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з пи-тань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

6. Представник профспілкового органу вищого рівня.

7. Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство - у разі розслідування випадку гострого профе-сійного захворювання (отруєння).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, Н-1, НПВ, П-5 стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші мате-ріали спеціального розслідування.

Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний:

1. Видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадів.

2. Притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадо-вих (робочих) інструкцій.

У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держпромгірнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеці-ального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціа-льне розслідування.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спе-ціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

3. Розслідування та облік випадків хронічних

професійних захворювань і отруєнь на віробництві.

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь під-лягають розслідуванню.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь на-лежать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних фак-торів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речо-вин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним наван-таженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області. Для встанов-лення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст направляє хворого до спе-ціалізованого лікувально-профілактичного закладу, де він проходить амбу-латорне та стаціонарне обстеження

Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кож-ного хворого складається повідомлення за формою П-3 та протягом трьох діб після встановлення діагнозу надсилається:

1. Роботодавцю та керівнику підприємства.

2. Установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуго-вує це підприємство.

3. Робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виник-нення професійного захворювання до складу якої входять:

1. Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії).

2. Представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство.

3. Первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

4. Робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протя-гом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3. У разі потреби роботодавець продовжує за поданням голови комісії з розслі-дування строк розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Комісія з розслідування зобов'язана:

1. Розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання.

2. Розподілити функції між членами комісії.

3. Розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів.

4. Провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання.

5. Скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.

Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається робото-давцем потерпілому та органам, представники яких брали участь у розсліду-ванні.

Примірник акта форми П-4 залишається на підприємстві та зберігається про-тягом 45 років.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення розсліду-вання причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено по-рушення санітарних норм і правил.