1. залежіть від волі та свідомості суб’єктів;

2. поширюється на чітко визначену форму суспільних відносин;

3. встановлює можливості поведінки окремих суб’єктів правовідносин;

4. існує у формі індивідуально-нормативних актів;

5. має індивідуальний характер та спрямованій на регулювання поведінки чітковизначених суб’єктів;

6. Тема 2* 4.Співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права залежіть від суб’єктивних факторів та настання юридичних фактів.

Взаємозв’язок між об’єктивним та суб’єктивним правом полягає:

по-перше, в тому що вони залежать від факторів розвитку суспільства;

по-друге, воно поширюється на суб’єктів суспільних відносин;

по-третє, вони мають формально-визначений характер свого прояву та виявляються у системі нормативно-правових актів та системі індивідуальних актів.

Тема 3: Сутність та соціальна цінність права

1. Поняття особливості та критерії визначення права

7. Співвідношення права та закону

8. Співвідношення права з економікою та політикою

9. Поняття та види соціального регулювання

10. Місце права в системі засобів соціального регулювання

1. Поняття особливості та критерії визначення права

Важливе значення для розуміння права як засобу державно-владно впливу на суспільство має характеристика його сутності. Категорія сутність має філософське значення та характеризує постійні зв’язки та взаємодію певної категорії з явищами та процесами з якими пов’язана. Сутність права характеризується як його внутрішній зміст та його взаємодія за іншими категоріями та державою, саме сутність надає можливість визначити основний зміст права, напрямки його впливу та місце у суспільстві.

Дослідження розвитку вчень про сутність права надає можливість охарактеризувати цей процес як еволюційний, що безпосередньо пов’язаний із встановленням праворозуміння в цілому.

5 Етапів встановлення вчень про право:

1. Теологічні погляди, що визначають право як особливе явище, що має справедливий характер, надається вищим розумом та забезпечує регулювання відносин вільних людей інститутом правосуддя.

2. Філософсько-етичні вчення, які відображаються прагненням науки до світського розуміння права як раціональної категорії визначаючи його зв’язок з природою людини, її розумом та справедливою поведінкою. Таким чином основою сутності права є справедливість як рівність, що втілений законом.

3. Природне вчення права, що характеризує право в якості засобу закріплення прав та свобод які надаються людині природою саме тому сутність права з одного боку може бути сформульована як природна категорія, що пов’язана з людиною, а з іншого боку як позитивне явище, що пов’язане із діяльністю держави.

4. Моністичний підхід, якій обґрунтовує сутність права з його взаємодією із державою, тому саме позитивне право як результат діяльності держави забезпечує відповідність поведінки суб’єктів державному волевиявленню.

5. Соціологічний підхід, характеризує сутність права як єдність трьох його сторін, а саме правових норм, правопорядку та правового процесу.

В сучасній юридичній літературі сутність права належіть до дискусійних проблем, що обумовлюється багатоаспектною природою цієї категорії.

Існуючі теорії стосовно сутності права можливо класифікувати за трьома критеріями:

1. Сутність права відповідно до меж його розуміння характеризується через - нормативізм, що характеризує право як правову поведінку, що має загальнообов’язковий характер та встановлюється державою

2. Соціологічний, що характеризує право як засіб відображення, закріплення та врівноваження суспільних та індивідуальних інтересів.

3. Філософський, що вбачає сутність права через його розуміння як суспільної категорії, що має власне розуміння, природу та призначення у суспільстві.

Підхід в залежності від характеристики права як категорії, що має наукову цінність, сутність права визначається через погляди та ідеї вчених які досліджували призначення права у суспільстві, в радянській юридичній науці панував Марксизький підхід до сутності права, як зведена у закон воля пануючого класу, що забезпечує силовій вплив на суспільство. В сучасній науці погляди на сутність права мають плюрастичний характер, що надає змогу відзначити сутність права в контексті його загальнообов’язковості, гуманності демократизму, законності тощо.

За рівнем забезпечення верховенства права, а також особливостей (пріоритетів суспільних інтересів) виділяються наступні аспекти сутності права:

1. Національний – змістом якого є визначення права як засобу закріплення національного суверенітету та знаходження компромісу, інтересів національної більшості та меншості

2. Релігійний – що характеризує право як засіб регулювання відносин між одновірами, а також як засіб надання релігійним нормам загальнообов’язкового характеру та закріплення релігійних законів державою.

3. Класовий аспект – що визначає право, як засіб охорони та забезпечення класових аспектів суспільства.

4. Політичній аспект, що визначає право як засіб відображення політичних інтересів та врівноваження суб’єктів політичної системи.

5. Гносеологічний аспект – що визначає право як юридичну категорію.

6. Загальносоціальний аспект, право визначається як механізм захисту, а держава гарантії інтересів усього суспільств: забезпечення громадян благом, правопорядком тощо.