2. Право як особливий засіб соціального регулювання

Право як особливий засіб соціального регулювання характеризується наступними ознаками, що з однієї сторони визначають його взаємодію з державою, а з іншою виявляють його особливості, як засобу управління суспільством, що належать до соціальних норм.

Риси права як засобу регулювання:

1. Соціальні – це можливість права, функціонувати в межах суспільства та забезпечувати загально соціальні функції з метою надання суспільству рис системності;

2. Нормативність – характеризує право, як систему чітко визначених правил поведінки, що мають певну структуру та зміст;

3. Обов’язковість – забезпечує необхідність виконання правових норм незалежно від їхнього розуміння чи ставлення до цих норм; також це можливість забезпечення виконання приписів, примусовими засобами з боку держави;

4. Формалізм – надає можливість закріпити правові приписи у письмовому вигляді спеціальними документами, що гарантують захист від довільності зміни цих приписів;

5. Процедурність – це наявність нормативно закріпленого процесу, що встановлює порядок створення застосування та охорони права;

6. Неперсоніфікованість – відсутність конкретно визначеного індивідуального адресату, а також спрямованість права абстрактному колу осіб, що зумовлює не однократну його дію. Ця риса породжує необхідність конкретизації положень стосовно певного випадку чи конкретної життєвої ситуації., що надає можливість врахувати особливості кожної юридичної справи;

7. Інституціональність – пов’язує дію права з функціонуванням певних осіб чи органів, що забезпечують процес правотворчості та правозастосування;

8. Об’єктивність – підкреслює закономірність характер виникнення прав зумовлений забезпеченням потреб внутрішнього розвитку суспільства, які виявляються у врегулюванні певних сфер суспільної діяльності.

9. Системність – визначає функціонування права, як впорядкованої системи норм, що характеризуються ієрархічною послідовністю та взаємозалежністю.

3. Тема 1* 3.Співвідношення держави та права Співвідношення держави та права

Співвідношення держави із правом характеризується єдністю, взаємодією, та відмінностями.

Загально-єдині риси

1. Держава і права виникають одночасно, що обуволюються соціальноекономічними, політичними, культурними факторами;

2. Характеризуються єдиними підходами щодо визначення їх сутності та типології;

3. Є засобами регулювання суспільних відносин та здійснення влади повноважень;

4. Їх основним призначенням є врівноваження та забезпечення суспільних інтересів;

5. Мають внутрішню структуру та певний рівень організованості;

6. Взаємодія держави і права зумовлюється в процесі регулювання суспільних відносин.

Держава

1. Створює права в процесі прийняття та санкціонування норм;

2. Визначає зміст методів правового регулювання;

3. Характеризує способи правового регулювання як певним чином визначення заборони, дозволу;

4. Створює механізм правового регулювання та визначає межі функціонування кожного з елементів цього механізму;

5. Встановлює принципи взаємодії між елементами системи права;

6. Забезпечує форми реалізації шляхом надання суб’єктам можливості щодо використання цих форм (дотримання, виконання, використання та застосування);

7. Держава сама є суб’єктом права та діє в його межах;

8. Держава конкретизує правові приписи в правозастосовчих актах;

9. Здійснює герменевтику норм права;

10. Сприяє охороні суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

ПРАВО

1. Забезпечує внутрішньо організацію державних органів в процесі їх діяльності;

2. Законодавчо закріплює форму, зміст держави;

3. Забезпечує нормативно закріплені принципи розподілу влади;

4. Визначає принципи взаємодії державних органів по горизонтальним та вертикальним зв’язкам;

5. Визначає форми та методи реалізацій функцій держави;

6. Закріплює принципи взаємовідносин з елементами політичної системи суспільства;

7. Нормативно-закріплює діяльності держави як суб’єкта міжнародних відносин;

8. Визначає тип держави;

9. Встановлює засоби примусового впливу на суб’єкті які порушують норми права;

10. Забезпечує стабільність держави як певним чином організованої системи.