- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Київський національний лінгвістичний університет
- •Навчально-методичні матеріали
- •З дисципліни
- •Мета: осмислити пізнавальні та екзистенціальні передумови розуміння філософствування як суттєвого атрибуту життєдіяльності людини.
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •V. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів.
- •Тема 2. Філософське вчення про буття.
- •Тема 3: Проблема людини в історії філософії.
- •Тема 4. Філософія і психологія: свідомість в структурі людської життєдіяльності.
- •Тема 5.Соціально-практична природа пізнання в гносеології.
- •Тема 6. Суспільство і природа
- •Тема 7. Соціально-філософські ідеї XX ст.
- •Тема 8. Політична система суспільства
- •Тема 9. Соціальна філософія й історія. Становлення історичної свідомості
- •Vі. Зразки завдань до модульного контролю та критерії їх оцінювання.
- •Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.
- •Коло теоретичних питань до мкр:
- •Критерії оцінювання мкр:
- •Vіі. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни.
- •VI. Система рейтингового контролю
- •Система рейтингових балів та критерії оцінювання якості знань студентів
- •Vііі. Підсумковий контроль.
- •Зразок екзаменаційного білета:
- •Система підсумкового контролю
Vііі. Підсумковий контроль.
Матеріали до рейтинго-модульного іспиту з філософії
Обсяг навчального курсу – 108 годин (лекції – 20, практичні заняття – 14, самостійна робота - 74).
Семестр ІІІ, ІV
Форма контролю – іспит
Призначення іспиту в системі контролю та оцінювання якості підготовки студентів з філософії
Мета іспиту: З’ясування ступеню розвиненості способу мислення студентів, їх базової філософської компетентності, здатності до інноваційного використання отриманих знань, що передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії в процесі самостійного пошуку відповідей на проблемні питання.
Призначення: іспит виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчального курсу з філософії. Оскільки основною формою поточного і проміжного контролю є принцип рейтинго-модульної діяльності студентів, іспит виступає підсумковою формою рейтингового оцінювання якості знань студентів.
Структура та зміст іспиту:
Екзаменаційні питання складають систему завдань, що диференційовані за рівнем складності:
Рівень А – репродуктивний (вимагає відтворення основної навчальної інформації з дисципліни);
Рівень В – алгоритмічний (передбачає здатність застосування знань в стандартній ситуації);
Рівень С – творчий (інноваційний) – передбачає здатність приймати рішення в нестадартній ситуації
У відповідності з означеними рівнями розбудовуються екзаменаційні завдання і відповіді на них оцінюються в балах.
Організаційні засади:
Кожен студент отримує екзаменаційний білет , в який включені питання різного рівня складності.
Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.
Освоєння навчальної дисципліни з філософії передбачає такі вимоги до знань:
- вміння висвітлити проблемність філософських питань, полемічність, альтернативність їх осмислення в контексті історико-філософського та інтелектуального поступу;
- знання філософських першоджерел з проблематики, що вивчається (усвідомленість, систематичність, розуміння екзистенціальної значущості);
- знання основної проблематики сучасного філософствування, основних етапів її руху;
- знання характеру антиномічності соціального та індивідуального в життєдіяльності людини;
- філософських основ своєї професійної діяльності;
- пріоритетні проекти сучасної соціальної стратегії.
Вимоги до навичок та умінь студента:
- розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його загальноцивілізаційні, національні та індивідуальні виміри, уміти застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;
- уміти розрізняти наукову картину світу і філософську;
- уміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним та гуманітарним знанням;
- уміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію до явищ і процесів дійсності;
- уміти аналізувати різноманітні механізми “включення” людини в суспільство та історію;