- •Тема 1. Правова основа захисту прав споживачів
- •Виникнення законодавства про захист прав споживачів у світі
- •1.2. Загальна характеристика законодавства про захист прав споживачів в Україні
- •1.3. Поняття споживача
- •1.1.Виникнення законодавства про захист прав споживачів у світі
- •1.2. Загальна характеристика законодавства про захист прав споживачів в Україні
- •1.3. Поняття споживача
- •Тема 2. Основні права споживачів товарів, робіт, послуг План
- •2.1. Право споживача на належну якість
- •2.2. Гарантійні терміни
- •2.3. Права споживача в разі придбання ним товару неналежної якості
- •2.4. Право споживача на безпеку продукції (товарів, робіт)
- •2.5. Право споживача на інформацію про продукцію
- •Тема 3. Правове регулювання якості товарів, робіт, послуг План
- •3.1. Поняття якості товарів, робіт, послуг
- •3.2. Стандартизація як засіб забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг
- •3.3. Сертифікація як засіб забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг
- •3.4. Договір як засіб забезпечення якості товарів, робіт, послуг
- •3.5. Поняття якості та її забезпечення за допомогою договору у зарубіжних країнах
- •3.6. Міжнародні нормативні акти та системи якості
- •Тема 4. Механізм захисту прав споживачів План
- •4.1. Судовий захист прав споживачів
- •4.2.Розгляд справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •4.3. Позасудовий захист прав споживачів зверненням в державні органи
- •4.4. Загальна характеристика державного захисту прав споживачів у зарубіжних країнах
- •4.5. Позасудовий захист прав споживачів шляхом звертання в громадські організації
- •4.6. Порядок позасудового захисту прав споживачів
- •Тема 5. Особливості захисту прав споживачів при здійсненні окремих видів торговельної діяльності, наданні послуг і виконанні робіт План
- •5.1. Захист прав споживачів у сфері торгівлі на ринку
- •5.2. Захист прав споживачів у сфері дрібно роздрібної та комісійної торгівлі
- •5.3. Захист прав споживачів при здійсненні продажу за зразками та каталогами
- •5.4. Права споживача в разі придбання ним продукції в кредит
- •5.5. Захист прав споживачів у сфері побутового обслуговування населення
- •Тема 6. Особливості захисту прав споживачів при придбанні окремих видів товарів План
- •6.1.Особливості захисту прав споживачів при придбанні продовольчих товарів
- •Хліб і хлібобулочні вироби
- •Кондитерські вироби і мед
- •Крупи, макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор та кухонна сіль
- •М'ясо і м'ясопродукти
- •Молоко, молокопродукти, майонез, морозиво, харчові жири, сири, яйця курячі харчові
- •Риба і риботовари
- •6.2. Особливості захисту прав споживачів при придбанні тютюнових виробів
- •6.3. Особливості захисту прав споживачів при придбанні непродовольчих товарів
- •Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари та головні убори
- •Текстильні товари
- •Електропобутові товари
- •Телерадіотовари
- •Товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин
- •Парфумерно-косметичні товари і мило туалетне
- •Галантерейні товари
- •6.4. Особливості захисту прав споживачів при придбанні лікарських засобів
- •Тема 7. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів План
- •7.1. Підстави відповідальності та обставини, що звільняють продавця (виробника) від обов'язку задовольнити вимоги споживача
- •7.2. Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів
- •7.3. Адміністративно-правова відповідальність за порушення прав споживачів
- •7.4. Цивільно-правова відповідальність і оперативно-господарські санкції за порушення прав споживачів
- •Список літератури
7.2. Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів
Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів передбачена Кримінальним кодексом України. Характеризуючи нині діючий Кримінальний кодекс, що вступив в силу 1 вересня 2001 року, можна сказати, що захисту прав споживачів присвячено кілька статей. Відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції передбачає стаття 227 Кримінального кодексу України 2001 року. Під випуском недоброякісної продукції розуміється випуск на товарний ринок або інша реалізація споживачам недоброякісної, тобто продукції, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, чи некомплектної продукції і товарів, якщо такі дії скоєні у великих розмірах. Великим вважається розмір, що перевищують 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законодавець визнав за необхідне не застосовувати в даному випадку покарання у виді позбавлення волі, як це було раніше, а збільшити майнову відповідальність за даний злочин.
Основним об'єктом злочину у даному випадку є встановлений порядок випуску на товарний ринок та реалізації продукції і товарів, а також інтереси споживачів у частині забезпечення належної якості та безпеки товарів і послуг. Предметом злочину є недоброякісна чи некомплектна продукція або товари, які випускаються на товарний ринок або реалізуються споживачеві. При цьому випуск на товарний ринок передбачає появу на товарному ринку виготовлених певним виробником недоброякісних або некомплектних продукції чи товару. Отже, під випуском слід розуміти передачу предметів злочину для реалізації (продажу) або ж їх передачу у будь-якій формі безпосередньо від виробника споживачеві. Випуск здійснюється безпосередньо виробником або уповноваженою особою.
Іншою реалізацією слід вважати будь-яку оплатну передачу предметів злочину споживачу не виробником, а продавцем який отримав їх від виробника або посередника.
Кількість статей, що регулюють питання захисту прав споживачів у кодексі 2001 року значно зменшилась відповідно до раніше діючого Кримінального кодексу. Зокрема, стаття 155 «Обман покупців» і стаття 155 прим. «Обман замовників» об'єднані в одну статтю 225 «Обман покупців і замовників». У даному випадку це обгрунтовано, тому що в обох статтях мова йшла про споживачів і обидві статті передбачали однакову відповідальність.
Обманом покупців і замовників, згідно зі ст. 225 вважається навмисне обмірювання, обважування, обраховування або інший обман покупців чи замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах. Обманом у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянину матеріальну шкоду у сумі, яка перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Такі дії караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 100 до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників, караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Об'єктом злочину у даному випадку є встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг населенню, а також законні інтереси покупців та замовників. Предметом злочину можуть виступати як товари, так і грошові кошти, залежно від того, на отримання якого з даних видів майна були спрямовані дії винної особи.
Пильна увага приділена відповідальності за порушення антимонопольного законодавства і припинення несумлінної конкуренції. Так, стаття 226 передбачає відповідальність за фальсифікацію засобів вимірювання, під яким розуміється виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів. Такі дії караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців. Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 228 передбачає відповідальність за змову про зміну чи фіксування цін або примушування до їх зміни чи фіксування, під яким розуміється змова про штучне підвищення або підтримання монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок з метою усунення конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності всупереч вимогам антимонопольного законодавства. Такі дії караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 229 передбачає відповідальність за незаконне використання товарного знака. Під незаконним використанням слід розуміти незаконне використання чужого знака для товарів чи послуг, фірмового (зареєстрованого найменування, маркування товару, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах). При цьому, великим вважається розмір, коли дохід у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Такі дії караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років.
Нарешті, стаття 230 передбачає відповідальність за порушення антимонопольного законодавства. Така спрямованість законодавства здається обґрунтованою, тому що на сучасному етапі розвитку економіки питання конкурентної боротьби є дуже актуальними, а через несправедливу конкурентну боротьбу на ринку страждає насамперед споживач.