Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
07_Metodichny_posibnik_semin_prakt_ta_samost.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
806.4 Кб
Скачать

Тема 4. Суб’єкти адміністративного права

Питання для обговорення на семінарському занятті

  1. Поняття та система суб’єктів адміністративного права.

  2. Фізичні особи як суб’єкти адміністративного права.

  3. Президент України та його повноваження в сфері виконавчої влади.

  4. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України, центральних органів державної виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.

  5. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права.

  6. Особливості статусу адміністративно-правового статусу релігійних організацій.

Окремі пояснення та загальні рекомендації до вивчення теми

При вивченні даної теми слід з'ясувати, що суб’єкт адміністративного права це носій прав і обов'язків у сфері державного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатний надані права реалізовувати, а покладені обов'язки виконувати. Суб’єкт адміністративного права має потенційну здатність вступати в адміністративні правовідносини. Серед ознак суб'єктів адміністративного права називають зовнішню відокремленість; персоніфікацію в суспільних відносинах управлінського типу; здатність виражати і здійснювати персоніфіковану волю у стосунках з державою, або державну волю у процесі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин; можливість певної поведінки з метою задоволення своїх інте­ресів в управлінській сфері; наявність адміністративної правосуб'єктності; можливість реалізації поведінки в адміністративних пра­вовідносинах; обмеженість поведінки рамками адміністративно-правових норм, вихід за які є порушенням правових приписів.

Існує два основні підходи до класифікації суб'єктів адміністративного права в залежності від наявності чи відсутності владних повноважень на керуючі та керовані; в залежності від суті суб’єктів на індивідуальні і колективні.

Щодо другої класифікації існує радянська традиція, за якою до індивідуальних суб’єктів відносять громадян, іноземців, апатридів, а до колективних суб’єктів - органи державної влади та місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації. На даний час окремі науковці, наприклад Б.В. Авер'янов висловлюють думку про те, що колективними суб’єктами можуть визнаватися лише ті суб’єкти, які складаються з індивідуальних і самі по собі не мають ознак юридичної особи, наприклад, територіальна громада, збори житлового кварталу, мітинг, трудовий колектив, страйковий комітет та ін.

У будь-якому разі можна виділити такі групи суб’єктів адміністративного права як:

  • фізичні особи: громадяни України, особи без громадянства, іноземці, особи з подвійним громадянством, фізичні особи, що мають спеціальний статус (посадові і службові особи; мілітаризовані службовці – військові, міліціонери; суб'єкти адміністративної опіки (сироти, безробітні);

  • юридичні особи – підприємства, установи, організації, громадські організації, політичні партії;

  • виконавчо-розпорядчі органи - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

При вивченні даної теми слід мати на увазі, що адміністративне право як галузь законодавства і як наука дещо консервативніше, ніж цивільне, господарське та інші приватноправові галузі. Саме тому у більшості підручників бачимо термін «громадянин», а не «фізична особа»; «штамп» «підприємства, установи, організації» а не «юридичні особи».

Підприємства й установи — це організації, які виконують економічні, соціально-культурні, адміністративно-політичні та інші функції з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб громадян, суспільства й держави. Вони відрізня­ються один від одного за змістом, результатом і метою основ­ної діяльності Радянське законодавство вживало штамп «…підприємства, установи, організації..», оскільки він вичерпно охоплював всі існуючи види юридичних осіб, які не безпосередньо не відносились до органів державної влади чи місцевого самоврядування.

Цивільний кодекс України підійшов до цього питання інакше. Він визначає підприємство не як суб’єкт, а як об’єкт правовідносин.

В будь-якому випадку, приступаючи до розгляду питання про поняття і суть підприємства, установи, організації, слід з’ясувати поняття юридичної особи.

У відповідності до ст.ст. 80, 81 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Підприємства та установи відрізняються одне від одного за призначенням. Установа є некомерційною організацією, що виконує соціально-культурні або адміністративно-політичні функції.

При вивченні фізичних осіб як суб’єктів адміністративного права слід дослідити основні нормативно-правові акти. В результаті має сформуватись чітке уявлення про різниці у статусі громадян, іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають га території України та іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на її території тимчасово.

Практичні завдання

1.Дайте відповідь на поставлені питання

  • Як співвідносяться поняття суб’єкт адміністративного права та суб’єкт адміністративних правовідносин?

  • Чи залежить адміністративна дієздатність від віку, статі, освіти і чим вона відрізняється від цивільної?

  • Чи може громадянин України бути обмежений у виїзді за межі території України? Хто і в якому порядку оформляє і видає громадянам документи на в’їзд і виїзд з країни?

  • Порівняйте статус іноземця, що постійно проживає на території України і біженця.

  • Ким і на підставі яких нормативно-правових актів здійснюється реєстрація громадян України за місцем їх проживання?

  • Якими органами здійснюється реєстрація громадських організацій, політичних партій, підприємств, установ, організацій? Якими нормативно-правовим актами це закріплено?

  • Створення яких об’єднань громадян заборонено законом?

  • Чи можуть бути засновниками об’єднання громадян іноземні фізичні юридичні особи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування?

2.Релігійна громада на своєму зібранні вирішила створити громадську організацію «Православ’я». У статуті цієї організації говорилось про те, що об’єднання створюється з метою спільного сповідання віри, відправлення релігійних обрядів та проповідання християнських ідей дітям і молоді у державних і комунальних навчальних закладах. Управління юстиції Івано-Франківської області розглянуло реєстраційні документи і статут об’єднання відмовилось його реєструвати, мотивуючи відмову невідповідності статутних цілей законодавству України. Прокоментуйте ситуацію.

3.Студент Нечитайло класифікуючи права і обов’язки громадян у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності на абсолютні і відносні, в якості прикладів навів нижчеперелічені:

Абсолютні права і обов’язки: проходити військову службу, реєструвати факти народження і смерті, платити податки, дотримуватися режиму тиші і спокою у квартирах і гуртожитках після 22 години; отримувати інформацію про діяльність органів державної влади; звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування; змінювати прізвище; не розкривати державну таємницю.

Відносні права і обов’язки: створювати громадські організації, набувати статус державного службовця, видавати газету, отримувати земельну ділянку, відправляти дітей до школи, отримувати медичну допомогу.

Чи мають місце помилки у відповіді?

4.Громадяни Російської Федерації – Іванов, Петров, Сидорів, що постійно проживають на території України вирішили застосувати свої здібності на території України. Іванов після проходження конкурсу на заміщення вакантної посади був прийнятий на роботу в якості викладача іноземної мови у вузі. Петров, маючи вищу економічну освіту і досвід роботи у відповідній галузі, подав документи для проходження конкурсу на заміщення посади спеціаліста відділу реєстрації платників податків Івано-Франківської податкової інспекції. Сидорів побажав проходити у Збройних силах України службу за контрактом. До здивування останніх, ДПІ у м. Івано-Франківську не було допущено Іванова до участі у конкурсі, а Петрову відмовили в укладенні контракту, хоча вони і посилались на конституцію України, яка забороняє будь-які форми дискримінації громадян за ознаками національності. Яка Ваша думка з цього приводу?

5.Які з перелічених положень є невірними:

  • Особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України

  • Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами

  • Іноземці та особи без громадянства можуть бути членами політичних партій України.

  • Іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України.

  • Іноземці та особи без громадянства не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування, а також брати участь у референдумах.

  • на іноземців та осіб без громадянства поширюється загальний військовий обов'язок, вони проходять військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України нарівні з громадянами України.

  • Іноземець та особа без громадянства, який вчинив адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.

  • Іноземцю та особі без громадянства, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін перебування в Україні.

  • Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебування в Україні.

Самостійна робота

1.Опрацювання окремих питань:

  • Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.

  • Підприємства, установи, організації як суб’єкти адміністративного права.

2.Доповніть таблицю:

Органи державної виконавчої влади

Органи місцевого самоврядування

Всеукраїнській

рівень

Кабінет Міністрів України

Міністерства, відомства, органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

Обласний рівень

Районний рівень

Село, селише, місто

Представництва окремих

органів державної виконавчої влади

Сільській, селищний міський голова

Сільська, селищна, міська рада

Виконавчий комітет Сільської, селищної, міської рада

3.Наукою адміністративного права вироблено декілька критеріїв класифікації органів виконавчої влади: залежно від територіального масштабу діяль­ності - центральні, регіональні, місцеві, міжтериторіальні органи; залежно від порядку вирішення підвідомчих питань - єдиноначальні та колегіальні органи; залежно від предмета спрямованості компетенції - органи управління господарським виробництвом, економікою, сферою соціального обслуговування та ін.; залежно від обсягу і характеру компетенції - органи загальної, галузевої, спеціальної компетенції.

Дайте характеристику нижченаведеним органам виконавчої влади з точки зору всіх зазначених критеріїв: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Антимонопольний комітет України, Івано-Франківська Обласна державна адміністрація; Податкова інспекція у м. Івано-Франківську; Калуська міськрайонна податкова інспекція, Івано-Франківське регіональне відділення Фонду державного майна, Рада міністрів АРК, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет.

4.Ким і в якому порядку формуються наступні суб’єкти адміністративного права: Кабінет Міністрів України, Івано-Франківська обласна рада, Рожнятівська районна державна адміністрація, ТОВ «ТерміТ», казене підприємство «Спецдрук», партія зелених Укаїни, клуб органічного землеробства.

5.Намалюйте розширену схему «Види об’єднань громадян».

Рекомендована література:

  1. Батанов О. Концептуальні аспекти реформи конституційної моделі місцевого самоврядування в Україні // Право України.-2009.-№12.- С.117

  2. Бевзенко В. Особливості реалізації адміністративного процесуального статусу суб’єкті владних повноважень в адміністративному процесі України // Право України.-2008.-№4.- С.116

  3. Бєлєвська О. Проблеми визначення сутності адміністративно-правового статусу іноземців в Україні // Право України.-2008.-№1.- С.139

  4. Голосніченко Д. Принципи повноважень як основні правовстановлюючі начала // Право України.-2009.-№5.- С.73

  5. Гуданс-Шушлебіна К. Правова сутність поняття суб’єкта владних повноважень за КАС України // право України.-2008.-№7.-С.95-98

  6. Дудченко О. Засади формування і діяльності колегій районних державних адміністрацій в Україні // Право України.-2008.-№6.- С.138

  7. Журавель Я. Сучасні адміністративно-правові підходи до визначення поняття «органи місцевого самоврядування» // Юридичний журнал.-№7-8(61).-2007.-С.122-135

  8. Журавль Я. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права // Юридичний журнал.-№7-12(60).-2007.-С.74-78

  9. Кіцул Ю. Проблемні питання адміністративно-правового регулювання статусу місцевих державних адміністрацій // Підприємництво, господарство і право.-2008.-№11

  10. Козинець І. Порівняльний аналіз нормативних джерел зарубіжних країн про правовий статус іноземців та осіб без громадянства // Підприємництво, господарство і право.-2009.-№8

  11. Любченко П. Місцеве самоврядування в Україні: концептуальні підходи реформування // Право України.-2009.-№5.- С.55

  12. Манжула А. Адміністративно-правове положення місцевих органів влади // Підприємництво, господарство і право.-2007.-№2

  13. Музика А. Особисті дипломатичні привілеї та імунітети: проблеми теорії та практики використання // Право України.-2007.-№5.- С.91

  14. Сірик Д. Організаційно-правові форми участі громадян у діяльності виконавчої влади // Підприємництво, господарство і право.-2008.-№9

  15. Сокол М. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів виконавчої влади // Підприємництво, господарство і право.-2008.-№6

  16. Степанов І. Центральні органи виконавчої влади: проблеми правової регламентації системності // Підприємництво, господарство і право.-2009.-№8

  17. Федорова О. Юридична природа нормативних правових актів органів виконавчої влади України // Підприємництво, господарство і право.-2009.-№4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]