Логістичні інформаційні системи
Ще донедавна основні проблеми, що стояли перед творцями логістичних систем, ставилися до сфери фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного процесу прямування товарів від постачальника до споживача мали на увазі лише супровідну інформацію. З поширенням логістичних систем на підприємствах все більш відчутною стала необхідність впровадження в практику логістичних інформаційних систем, які дозволили б об’єднати в єдине ціле всі логістичні підсистеми (логістику постачання, виробничу логістику, логістику розподілу, складування та ін.). Успішному впровадженню цієї концепції у життя сприяло розуміння того, що інформація на сучасному рівні розвитку суспільного виробництва – це самостійний виробничий чинник, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для зміцнення конкурентоспроможності фірми.
Логістична інформаційна система (ЛІС) – це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, інформаційного та програмного забезпечення, що дозволяє здійснювати управління матеріальними потоками.
Логістична інформаційна система виконує чотири основні функції:
комунікація з клієнтом задля досягнення певного рівня обслуговування,
планування виконання замовлення згідно з вимогами клієнта (час, простір і т.д.),
координація логістичної діяльності в часі і просторі учасників логістичного ланцюга,
контроль виконання замовлень, зокрема моніторинг фізичного переміщення товарів.
Отже, ЛІС як засіб логістичного управління матеріальним потоком на підприємстві повинна відповідати основній вимозі – можливості функціонувати в режимі реального масштабу часу, оскільки саме це визначає умови формування ефективності логістичних систем. Це означає, що інформаційна система має бути надійною, еластичною (з точки зору адаптації), відкритою та продуктивною і ефективною (з точки зору співвідношення витрат і результату).
Об’єктом інформаційної логістики є інформаційний потік. Відповідно управління цим потоком може стосуватися виконання операційних логістичних функцій (зберігання, передавання, обробка інформації) і виконання стратегічних завдань логістичної системи, зокрема вибір учасників логістичного ланцюга, вибір технології тощо. Очевидно, що виконання таких стратегічних завдань вимагає наявності відповідної інфраструктури з обслуговування логістичних потоків: техніки, стандартів, мереж. Таким чином зміст інформаційної логістики можна представити у такому вигляді (рис.8.2) [11].
Рис. 8.2. Зміст інформаційної логістики
Сучасні інформаційні технології в логістиці: електронний обмін даними (edi), автоматична ідентифікація.
Виникнення проблем формування інформації про параметри матеріального потоку та її передачу в місце використання в реальному масштабі часу актуалізує використання сучасних інформаційних технологій, серед яких – автоматична ідентифікація та електронний обмін даними (EDI – Electronic Data Interchange).
Автоматична ідентифікація базується на використанні фізичних явищ, що виникають у процесі зчитування кодованих відповідним чином символів для їх розпізнання з подальшим опрацюванням у комп'ютері. Розкодовані у такий спосіб дані передаються між іншими комп'ютерами в інформаційній системі з метою полегшити процес управління підприємством або установою. Застосування цієї технології дозволило значно скоротити час і зменшити кількість помилок вводу даних, а також автоматично стежити за рухом товарів і людей.
Сьогодні розрізняють такі методи автоматичної ідентифікації:
штрихові коди;
оптичне розпізнавання письма;
магнітна смужка;
радіохвилі;
розпізнавання голосу.
Два перші способи належать до оптичних методів автоматичної ідентифікації, але наразі тільки перший із них одержав найширше застосування у сферах, які пов'язані з товарорухом. Штрихові коди, які використовуються в інформаційних системах автоматичної ідентифікації (АІ) і для обміну даними (EDI) - це знаряддя обліку, опрацювання повідомлень, документування, торгових угод, класифікації, накопичення і збереження даних, а також контролю і управління.
Штрих-код ЕАN - це міжнародний штрих-код, встановлений згідно із правилами міжнародної системи позначення товарів штрих-кодами ЕАN з метою однозначної й автоматичної ідентифікації торгової інформації з використанням електронного обміну даних. Цей код містить відповідний ідентифікаційний номер - унікальний номер, що має структуру, яка визначається вимогами ЕАN Іnternational, що однозначно ідентифікує даний товар у всьому світі.
Штрихові коди ЕАN були розроблені для двох видів товарних одиниць:
споживчих, тобто товарів роздрібного продажу, найчастіше в одиничному упакуванні,
посилкових, які є товаром у складному упакуванні, що зазвичай містить багато споживчих одиниць, які сформовані в палетні одиниці для того, щоб спростити складські і транспортні дії.
Технічне оснащення процесів ідентифікації у вигляді систем EDI поєднало технологію і стратегію господарської діяльності. Це сталося завдяки обміну торгових і адміністративних документів безпосередньо між комп'ютерними програмними системами господарських партнерів, із мінімальними витратами людських ресурсів. У такий спосіб використання систем EDI не тільки наближає нас до епохи автоматизації всіх торгових і адміністративних процедур в місцях проведення операцій із безпосереднім споживачем на ринку, але і робить найефективнішою передачу накопиченої в базах необхідної для проведення трансакцій в даний момент інформації (без зайвого багаторазового переписування потрібних позицій у документах). EDI - це міжорганізаційна система, що електронним шляхом з'єднує фірму з клієнтом, уможливлює поліпшення організаційної ефективності і продуктивності.
Незважаючи на те, що багато підприємств знає про існування засобів EDI, постійне використання цієї системи все ще обмежене. Економічна вигода від її використання стосується насамперед:
поліпшення ефективності роботи шляхом вилучення з діяльності більшості паперових документів;
припинення багаторазового вводу тих же даних, що дає змогу зменшити кількість помилок, тобто поліпшити інформаційну якість переданих повідомлень;
зменшення кількості персоналу, що підготовляють дані:
поліпшення якості обслуговування клієнтів завдяки скороченню часу реалізації торгових угод;
автоматизація опрацювання даних, кращий доступ до даних;
прискорений рух інформації у фірмі і між фірмами;
значне скорочення циклу "продаж - рахунки - оплата" ,
скасування значною мірою мовного бар’єру з введенням уніфікованого нормативного базису EDIFACT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport, тобто електронний обмін даними для управління, товарного обігу і транспорту).
Основним нормативом EDIFACT є склад правил синтаксису, що були прийняті Міжнародною організацією стандартів ISO 9735. Згідно з цим синтаксисом поступово проектується і затверджується структура електронних повідомлень, яка відповідає господарським, транспортним, митним документам і документам банківської справи. Елементи даних в електронних повідомленнях EDIFACT відповідають торговим документам відповідно до стандарту ООН.
Електронний обмін даних став чинником розвитку логістичної концепції системи швидкого реагування (QRL- Quick response loqistics ), в якій поставка є безпосереднім результатом передачі інформації про фактично існуючий попит на даний товар на ринку.
Використовуючи дану систему можна домогтися того, що відповідь логістичної системи (тобто поставка) є безпосереднім результатом передачі інформації про фактично існуючий попит на даний товар на ринку.
Прикладом ефективного застосування системи швидкого реагування може бути фірма Ргосtег & Gamble, що одержує дані про продаж безпосередньо в пунктах найбільшої з американських фірм роздрібного продажу Wаl-Магt. Використовуючи цю інформацію, Р&G значно підвищила точність своїх виробничих планів і графіків постачань у цю торгову мережу. У результаті фірма Wаl-Магt має менші запаси товарів від зазначеного постачальника, і одночасно (що, може, і звучить парадоксально) рідше фіксує випадки їхньої нестачі. З іншого боку, одержувана від цього користь у концерні Р & G - це поліпшення економічних результатів завдяки істотному росту продажу. Хоча капіталовкладення в сучасні інформаційні і телекомунікаційні системи є значними, але віддача від них того варта.
Накреслена система - це класичний приклад повноцінної заміни запасів цілком визначеною інформацією про них. Як показує досвід західних країн, якщо рівень обслуговування клієнта низький, то використання системи швидкого реагування потребує більше витрат, ніж витрати на утримання запасів. Проте при зростанні цього рівня ситуація змінюється на краще.