2. Оптимізація спеціалізації виробництва (завдання “зробити або купити”).

Прийняття стратегічного логістичного рішення щодо оптимального рівня спеціалізації виробництва лежить у площині так званої задачі МОВ (англ. Make or Buy Problem) – «зробити чи купити». У закупівельній логістиці до задачі типу “зробити чи купити” відноситься прийняття одного з альтернативних рішень:

• робити комплектуючий виріб чи деталі самим,

• купувати в іншого виробника.

Розв’язок задачі залежить від зовнішніх факторів і від умов на самому підприємстві (табл. 4.1). Самостійне виробництво комплектуючих знижує залежність підприємства від коливань ринкової кон’юнктури. Водночас високу якість і низьку собівартість комплектуючих швидше надасть виробник, який спеціалізується на їх випуску. Ризик втрат, що обумовлений зростанням залежності від виробника, буде тим нижчим, чим вища надійність поставок і чим більше розвинуті логістичні зв’язки. Крім залежності від ситуації в зовнішньому середовищі, на самих підприємствах можуть діяти фактори, які обумовлюють відмову від власного виробництва.

Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва повинно бути прийняте, якщо:

• потреба в комплектуючому виробі невелика;

• існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

• відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;

• відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Таблиця 4.1.

Фактори, які впливають на прийняття рішення про власне виробництво або постачання зі сторони

Функціональна сфера	Фактори впливу
Збут	Асортиментна політика Конкуренція Дотримання термінів постачань Зміна ринкової ситуації
Виробництво	Ноу-хау Збереження робочих місць Рівень потужностей Кваліфікація персоналу Вузькі місця у виробництві Інвестиційні ризики Законодавчі обмеження Якість продукції Гнучкість

Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:

• потреба в комплектуючих виробах стабільна і досить велика;

• існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

• необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;

• комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей.

Після того, як розв’язана задача “зробити чи купити” і підприємство визначило, яку сировину та матеріали необхідно придбати, розв’язують задачу вибору постачальника.

4.3. Задача вибору постачальника

Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріаль­них ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість поста­чальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в ре­алізації його логістичної стратегії.

Перелічимо та охарактеризуємо основні етапи вирішення цього завдання.