5. Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акта. Зовнішній прояв правових норм

Для того щоб діяти та функціонувати, норми права потребують певного документального оформлення, закріплення в офіційних документах, найбільш поширеними серед яких є нормативно-пра­вові акти.

Нормативно-правовий акт є формою взаємозв'язку між абстракт­ними моделями правового регулювання та конкретними виконав­цями правових приписів.

Нормативні акти так само, як і норми права, мають свою струк­туру: статті, пункти, параграфи, глави, розділи. Але головним структурним елементом нормативно-правового акта є стаття. Правильне розуміння правової норми передбачає чітке розуміння співвідношення статті нормативно-правового акта та норми пра­ва. Стаття нормативно-правового акта - зовнішня форма виразу, засіб втілення норми права.

Норма права далеко не завжди збігається із статтею нормативно-правового акта, тому не завжди можна виявити в окремій статті усі три структурні компоненти. Правила правотворчої техніки передбачають такі вимоги до статті нормативно-правового акта, як ясність, компактність викладення матеріалу, тому в деяких випадках ми мо­жемо лише передбачати окремі структурні компоненти норми права або шукати їх в інших статтях нормативно-правових актів.

Теорія права розрізняє три варіанти співвідношення норми права та статті нормативно-правового акта.

1. Норма права та стаття закону або іншого нормативно-право­вого акта збігаються. Тобто у статтю включені всі три елементи норми права. Приклад: норми особливої частини кримінального права, де диспозиція - заборона, гіпотеза - скоєння описаного злочину, санкція - ступінь покарання.

2. Норма права викладається у двох або більше статтях одного або декількох нормативно-правових актів. Як правило, гіпотеза та диспозиція викладаються окремо від санкції. Приклад: умови та правила укладення договорів — одна стаття, наслідки визнання договору недійсними (санкція) - інша стаття. Або умови укладан­ня шлюбу - одна стаття, правила укладання шлюбу - інша стаття, наслідки розірвання шлюбу - третя стаття.

3. В одній статті міститься декілька правових норм. Приклад: статті особливої частини Кримінального кодексу, де в одній статті викладено декілька правових норм - частин.

Існують три способи викладу правових норм.

1) Прямий - структурні елементи норми права викладені в одній статті нормативно-правового акта у повному обсязі.

2) Відсильний — у статті нормативно-правового акта викладена частина норми, яка має пряме посилання на текст, що доповнює зміст норми. Тобто така норма не містить повного описання прави­ла поведінки та, як правило, відсилає для ознайомлення з ним до іншої статті цього ж нормативно-правового акта.

3) Бланкетний - для ознайомлення з правилами поведінки відсилає до інших нормативно-правових актів (інструкцій, пра­вил) тієї або ж іншої галузі. При цьому у статті не міститься інформація про джерело, у якому наведені дані, що доповнюють норму. Передбачається, що правозастосовець має певні знання про ці дані завдяки власній професійній ерудиції.

Крім того, за рівнем узагальнення норм права в статтях нормативно-правового вирізняють два способи викладу правових норм.

Абстрактний спосіб викладу

Норми права по мірі узагальнення конкретних показників можуть бути викладені абстрактним способом, тобто в такий спосіб формулювання, при якому фактичні дані охоплюються родовими ознаками. Абстрактний спосіб викладу відповідає вищому рівню культури і розвитку юридичної техніки. Він дозволяє в коротких формулюваннях охопити всі факти даного роду.

Казуальний спосіб викладу

Казуїстичний або казуальний спосіб - це такий спосіб формулювання норм в статтях нормативно правового акту, коли фактичні дані вказуються за допомогою індивідуальних ознак. Казуальний спосіб ще називають описовим, оскільки за допомогою цього способу в статтях детально описуються права і обов'язки, або заходи покарання, або правила поведінки, яких повинні дотримуватись учасники правовідносин.

12