Екскурсійні об”єкти класифікуються за такими ознаками:
за змістом – однопланові ( твір мистецтва, рослина, будинок) та багатопланові (архітектурний ансамбль, площа міста, музейна експозиція);
за функціональним призначенням – основні ( для розкриття теми, на них підтеми) та допоміжні (при переходах, переїдзах, при логічних переходах в розповідях);
за ступенем збереженості – цілком збережені, збережені із значними втратати, частково збережені, втрачені.
Добір об'єктів, особливо якщо їх дуже багато, справа досить складна. Він проводиться на основі оцінки екскурсійних об”єктів за такими критеріями:
пізнавальна цінність – зв”язок об”єкту з історичними подіями, епохами, художні якості пам”ятки (зовнішнє інформаційне поле);
відомість об”єкта, популярність сесред широких мас
ексзотичність об”єкта – особливість, неповтроність пам”ятки
виразність (атрактивність) – зовнішя привабливіть, його взаємодія з оточенням, місцевістю
рівень збереженості об”єкта
місцерозташування об”єкта – враховується відстань, зручність підї”зду, підходу, наявність місця для розміщення групи
часткова обмеженість огляду об”єкта ( час доби, сезон) – огляд об”єкту неможливий.
Екскурсія не повинна бути переватнаженою великою кількістю об”єктів – інакше увага і інтерес екскурсантів до них знижуються. Оптимальна кількість основних об”єктів показу під час 3 часової оглядової екскурсії 15-20, у тематичній 8-10.
Набір об”єктів залежить від теми, змісту екскурсії, складу екскурсійної групи. Це можуть бути об”єкти однієї групи чи декількох ( треба уникати одноманітних об”єктів, одноманітності відеоряду – показ монументів з показом, площ, об”єктів природи тощо).
Щоб вдало здійснити всі ці вимоги, треба уважно їх вивчати :
- по книгах, альбомах, музеях, фотографіях тощо (ще на попередньому етапі опрацювання бібліографії)
- на місці їх природного розміщення щоб вільно орієнтуватися біля пам”ятки під час проведення екскурсії.
Відбір об”єктів завершується складанням карточки(паспорта) на кожний з них ( додаткова технологічна документація).
До карточки заносяться:
назва – первісна і сучасна
історичні події, з якими пов”язана пам”ятка
місцезнаходження – адреса, на чиїй території знаходиться
опис пам”ятки –автор, дата спорудження, матеріали, архітектурний стиль під”їзд тощо
джерело відомостей (література, архівні, музейні дані, легенди тощо)
стан збереженості, охорона памятки ( хто відповідає)
в яких екскурсіях використовується
дата складання картки, прізвище і посада того, хто складає
додаються фото – сучасні і колишні.
В 70-ті роки була проведена паспортизація і складено Звід пам”яток історії та культури України, який може бути використаний при вивченні об”єктів. На жаль це стосується переважно лише нерухомих пам”яток.
Наявність картотеки об”єктів допоможе в розробці нових екскурсійних маршрутів та урізноманітненні вже розробленні.
У випадках, коли об'єкт багатоплановий, екскурсовод, пер за все, вивчає його в межах теми, над якою працює.
Під час попереднього огляду об'єкта екскурсоводу слід проаналізувати, на що звернути увагу екскурсантів, де краще Виставити групу (для цього необхідно самому знайти найбільш ІИірашні точки для огляду), передбачити запасний варіант, ві кільки найзручніша позиція може бути зайнятою. Вибираючи ми це показу, екскурсовод повинен звернути увагу і на зовнішні иг» гавини, які здатні полегшити чи, навпаки, утруднити його ииіюту: інтенсивність вуличного руху, шум від електропоїзд.