2.5. Індивідуальні завдання.

Індивідуальні завдання (реферати, наукові доповіді) розраховані на найбільш успішних студентів і призначені для їх підготовки до участі у наукових конференціях та олімпіадах.

Тему індивідуального завдання (реферату, наукової доповіді), що виконується студентом письмово, бажано пов’язувати з методологічними проблеми організації освітнього процесу та інноваційного розвитку певних галузей науково-технічної та інженерної діяльності людини.

Реферат чи доповідь повинні бути написані відповідно до добре продуманого плану, мати привабливий зовнішній вигляд, містити вступ, 3-4 основні розділи, заключну частину з висновками, а також список опрацьованої літератури. Матеріал слід викладати творчо і не обмежуватись механічним переказом загальновідомих положень і цитат, що взяті із навчальних посібників. Тому основну увагу слід приділити ціннісно-гуманістичним та інноваційно-методологічним аспектам обраної теми індивідуального завдання, чітко сформулювати вихідні теоретичні положення, вказати джерело, з якого взяті ті чи інші факти та тези. Загальний обсяг індивідуальної письмової роботи, як підказує практичний досвід, становить від 10 до 15 сторінок друкованого тексту А4.

Приблизні теми індивідуальних завдань, що рекомендовані для написання:

1. Принципи формування „інформаційного пакету” (ВНЗ, факультету, спеціальності – за вибором).

2. Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівця зі спеціальності (за вибором).

3. Складання навчального плану підготовки фахівця зі спеціальності (за вибором).

4. Формування індивідуального навчального плану студента.

5. Розробка структури залікового кредиту курсу.

6. Створення шкали оцінювання навчальної діяльності студента з курсу (за вибором).

7. Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових кредитів, змістовних модулів, шкал оцінювання загалом або за спеціальностями і напрямами ВНЗ.

8. Вивчення діючих у Європі систем страхування якості освіти.

9. Аналіз діючих у Європі механізмів визнання еквівалентності документів про освіту.

2.6. Контрольні заходи.

Контрольні заходи при викладанні дисципліни “Вища освіта України та Болонський процес” включають:

- Поточний контроль засвоєння студентом навчального матеріалу на кожному занятті (лекції): під час проведення заняття викладач оцінює якість засвоєння матеріалу (у формі тестування), а також виступи, реферати, доповіді, що самостійно підготовлені студентами, рівень їхньої активності у дискусії щодо запропонованих на лекції проблемних питань, уміння формулювати та відстоювати свою позицію;

- Модульний контроль якості засвоєння навчального матеріалу залікового модулю у вигляді виконання студентом письмової контрольної роботи та урахуванням результатів поточного контролю (або виключно у формі тестового контролю);

- Підсумковий контроль якості засвоєння навчального матеріалу на підставі поєднання результатів всіх видів контролю (поточний + модульний), або виключно у формі тестового модульного контролю.

3. ЗАХОДИ ДІАГНОСТИКИ РІВНЯ ДОСЯГНЕНЬ (успішності).

Основним засобом діагностики рівня успішності та якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни “Вища освіта України та Болонський процес” за програмою залікового модулю здійснюється шляхом оцінювання (за національною або 12-бальною шкалою оцінок) виконаних студентами письмових (модульних) контрольних робіт (тести) з урахуванням результатів поточного контролю. Під час написання письмової контрольної роботи кожен студент повинен відповісти на тестові і проблемні запитання 3-х рівнів складності, що визначаються викладачем.

Розрахунок підсумкової (заліково-екзаменаційної) оцінки проводиться викладачем відповідно до “Тимчасового положення про модульне навчання” та “Методических рекомендаций по организации модульного обучения и тестового контроля знаний.”

3.1. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ (до заліку).

1) Що мають на увазі, коли кажуть: „сьогодні нам в українській освіті потрібний інноваційний підхід”?

2) Якими є зміст і спрямованість так званого „європейського цивілізаційного проекту”? Яке місце і роль у ньому займає освітня інтеграція?

3) Що означає теза: „європейський вибір України є запорукою її демократичного розвитку”?

4) Як ви розумієте наступне висловлювання: „необхідно знайти рівновагу між елітарною та масовою освітою”?

5) У якому стані сьогодні знаходяться освітні системи країн Європи, якщо охарактеризувати їх с позицій цілей та завдань Болонського процесу?

6) Як ви розумієте наступне висловлювання: „необхідно знайти рівновагу між вузькою спеціалізацією та фундаментальною ґрунтовністю освіти”?

7) Якою є мета входження освіти і науки України в європейський освітньо-інформаційний простір?

8) Навіщо Європі потрібно об’єднувати в єдиний комплекс свої освітні та науково-дослідні системи?

9) Якими є основні документи та хронологія подій Болонського процесу?

10) Як на вашу думку, культурне та мовне розмаїття Європи – то є слабкість чи сила, якщо подивитися на це розмаїття через призму євро-інтеграційних процесів?

11) Які освітньо-кваліфікаційні ступені є в країнах Європи зараз і якими вони повинні бути після досягнення основних цілей Болонського процесу? Якими є кваліфікаційні вимоги до цих ступенів?

12) Якими є основні завдання та принципи формування зони європейської освіти?

13) Що собою являє так звана „європейська кредитно-трансферна система”?

14) Як ви розумієте зміст висловлювання „перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки толерантності”?

15) Що означає поняття „індивідуально-орієнтований стиль навчання” відповідно до принципів Болонської системи?

16) Якими є основні тенденції та проблеми розвитку вищої освіти України на сучасному етапі?

17) Чи можна вважати метою сучасного навчання формування у людини конкурентноздатних компетенцій? Що розуміють під „компетенціями” фахівця у Болонській освітній системі?

18) У чому ви бачите відмінність і подібність систем вищої освіти України та провідних держав Європи і Америки?

19) Що означає принцип „навчання на протязі всього життя”? Чи передбачає Болонська система освіти реалізацію цього принципу в Європі?

20) Якими є основні проблеми запровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах України?

21) Яким є перелік оцінок якості засвоєння студентами знань у Болонській системі організації вищої освіти? – назвіть та роз’ясніть.

22) Що собою являють так звані „унітарні” та „бінарні” системи вищої освіти в країнах Європи і Америки?

23) Що то є змістовний модуль? – визначте та роз’ясніть.

24) Якими є основні освітньо-кваліфікаційні рівні фахівців, що їх передбачено у Болонській системі? Чим один кваліфікаційний рівень відрізняється від другого щодо змісту так званих „компетенцій”?

25) Що саме вимірюють кредитами у Болонській системі організації освіти?

26) Якою є шкала оцінювання якості освіти в умовах європейської кредитно-модульної системи організації навчального процесу?

27) Що то є навчальний контракт? - визначте та роз’ясніть.

28) Що собою являє індивідуальний навчальний план студента відповідно до вимог кредитно-модульної системи? У чому ви бачите переваги та проблеми навчання за індивідуальним планом?

29) Що то є інформаційний пакет у кредитно-модульній системі організації навчання? – визначте та роз’ясніть.

30) Що собою являє так званий додаток до диплому? Якими є його призначення та склад? Чим додаток до диплому може бути корисним у вирішенні поточних задач європейської освітньої інтеграції?