- •Список скорочень Українські
- •Міжнародні
- •Sms (англ. Short Message Service) — служба коротких повідомлень
- •1.1. Автоматизація технологічних процесів: загальні положення, поняття, визначення, терміни, категорії
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.2. Знання, інформація і їх роль в системах управління
- •Категорія знання. Загальний підхід
- •Подання знань, інформація і процес прийняття рішень
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.3. Система: основні поняття, властивості, узагальнені класифікації
- •Класифікація систем
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.4. Синергетика як напрям прикладного системного аналізу
- •Передісторія виникнення синергетики
- •Синергетичні моделі
- •Синергетичні закономірності.
- •Значення синергетики для науки і світогляду.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.5. Системний аналіз об’єктів управління технологічними процесами
- •Застосування методології системного аналізу до створення складних систем управління.
- •Системний підхід до створення автоматизованих технологічних комплексів (атк).
- •Структурний аналіз систем управління складними технологічними об’єктами
- •Інформаційна модель об’єктів управління технологічними процесами
- •Математична модель.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.1. Історичні відомості і напрямки розвитку систем автоматизації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.2. Автоматизація: поняття, визначення, терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.3. Основні елементи та засоби автоматики, їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.1. Датчики
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.2. Підсилювачі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.3. Виконавчі елементи та пристрої
- •Виконавчі двигуни
- •Двигуни постійного струму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.4. Реле
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
- •Цап (Цифро-аналогові перетворювачі)
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.6. Логічні елементи
- •Логічні функції та елементи.
- •Логічних елементів ні, або, і.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.4. Основні принципи управління: загальний підхід
- •Принцип мети
- •Принцип правової захищеності управлінського рішення
- •Принцип оптимізації управління
- •Норма керованості
- •Принцип відповідності
- •Принцип автоматичного заміщення відсутнього
- •Принцип першого керівника
- •Принцип одноразового введення інформації
- •Принцип підвищення кваліфікації
- •Методи мистецтва управління
- •Метод Сократа
- •Метод трьох раундів
- •Метод Штірліца
- •Метод «Жаба в сметані»
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.5. Загальні відомості про системи автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.6. Класифікація систем автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
- •Лінії зв’язку
- •Перетворення сигналу
- •Безперервні методи модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.8. Функція контролю в складних системах атп
- •Автоматичне нагромадження й обробка інформації про надійність обчислювального комплексу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.9. Джерела і показники техніко-економічної ефективності
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.10. Аналіз типових схемотехнічних рішень автоматизації окремих технологічних процесів в комунальному господарстві.
- •Типу «шэт»
- •Завдання
- •Типу «шэт»
- •3.1. Технологія: основні поняття і визначення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.2. Теплоенергетичні установки (котельні)
- •Опис технологічного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.3. Вентиляційні установки
- •3.3.1. Типи систем вентиляції
- •Природна і штучна система вентиляції
- •Приточна і витяжна система вентиляції
- •Місцева і загально обмінна система вентиляці.
- •Складальна і моноблочна система вентиляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.4. Водопостачання та водовідведення
- •3.4.1. Основні функції автоматичних пристроїв насосної станції
- •3.4.2. Опис технологічної схеми водозабірної споруди річкового міського водопроводу
- •3.4.3 Технологія і автоматизація систем водовідведення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.5 Система «Розумний будинок» («Інтелектуальний будинок»)
- •3.5.1. Опис систем «Розумний будинок»
- •3.5.2. Класифікація функцій систем керування «Інтелектуальним будинком»
- •3.5.2.1. Система керування електроживленням і освітленням Керування освітленням
- •Керування енергозбереженням
- •Керування рівнями освітлення у всіх кімнатах
- •Імітація присутності хазяїв (охоронна функція)
- •«Світло, що стежить»
- •Керування шторами і жалюзі з електроприводом
- •3.5.2.2. Система аудіо-відеотехніки «Мультирум»
- •Система прийому ефірного та супутникового телебачення
- •Прийом/передача цифрових потоків даних (Internet)
- •Керування відображенням з відеокамер
- •Система домашнього кінотеатру
- •Керування всіма пристроями домашнього кінотеатру
- •Автоматичне керування екраном і шторами затемнення
- •3.5.2.3. Система управління «Інтелектуальним будинком»
- •Керування всіма системами через Інтернет
- •Керування усіма системами з будь-якого комп'ютера в будинку
- •3.5.3. Система охорони будинку
- •3.5.4. Система відеоспостереженя
- •3.5.5. Система автоматизації життєзабезпечення будинку Система вентиляції і кондиціонування повітря
- •Система опалення (в т.Ч. «Тепла підлога»)
- •Керування опаленням в залежності від пори року і доби
- •Система холодного і гарячого водопостачання
- •3.5.6. Система метеорологічного контролю
- •Система обслуговування території
- •3.5.7. Функції зв’язку
- •Керування функціями «Розумного будинку» тоновими сигналами
- •«Sim-Sim» контроль
- •Керування доступом з будь-якого комунікаційного пристрою
- •Використання безконтактних карт
- •Бездротове управління
- •Керування із сенсорної панелі
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6. Муніципальний транспорт
- •3.6.1. Розробка розкладу руху на міських маршрутах
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.2. Планування роботи водіїв і кондукторів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4. Диспетчерський облік
- •3.6.4.1. Внутрішньо-паркова диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.2. Лінійна диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.3. Автоматичні системи диспетчерського управління (асду) транспортом
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.5. Моніторинг транспортних одиниць
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.6. Загальні відомості про gps (Global Positioning System)
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.7. Збір інформації про місцезнаходження транспортних засобів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7. Пожежна та охорона сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.1. Загальні принципи побудови систем пожежної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.2. Загальні принципи побудови систем охоронної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Глосарій
- •Список використаних літературних джерел
Питання та завдання для самоконтролю.
1. Що являє собою процес планування роботи водіїв та кондукторів?
2. Що враховується при плануванні роботи водіїв та кондукторів?
3. За якими методами планується роботи водіїв та кондукторів?
3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
Наряд водіїв на роботу складають щодня за три дні з коректуванням на наступну добу. Це робить диспетчер по випуску (нарядник колони) спільно з бригадирами підрядних бригад водіїв і начальниками колон.
Основою для складання наряду служать:
- розклади руху по маршрутах;
- план виділення резервного рухомого складу;
- графіки змінності роботи водіїв;
- фактична наявність водіїв з урахуванням відпрацьованих ними годин за принципом наростаючим підсумком з початку місяця і наявності у них дозволів працювати на певних маршрутах.
Якість складання наряду характеризує безумовне виконання всіх виходів, передбачених розкладом руху і планом виділення резервних транспортних коштів, дотримання однакових (протягом місяця) умов праці і відпочинку водіїв.
Рівність умов праці і відпочинку водіїв забезпечується виробітком всіма водіями місячного балансу робочого часу рівними переробітками (при виробничій необхідності), справедливим і рівномірним чергуванням виходів на роботу в різні зміни і наданням часу на відпочинок. Рівні умови праці і відпочинку водіїв при багатозмінній роботі забезпечується чередуванням виходів на роботу по змінах. Типові графіки змінності водіїв для різних систем закріплення рухомого складу за водіями забезпечують різні по тривалості робочі цикли.
Повний цикл, за який кожен водій працює однакову кількість разів на різних виходах в різні зміни і має рівне з іншими водіями число вихідних днів, обчислюється за формулою:
де В - число водіїв, закріплених за даною групою рухомого складу, (в особах);
ОД - число однозмінних виходів закріпленої групи за день з розрахунку на одну одиницю рухомого складу в середньому;
ДВ - число двозмінних виходів закріпленої групи за день з розрахунку на одну одиницю рухомого складу в середньому (для тризмінних виходів - число таких виходів);
HP - число днів, коли рухомий склад даної групи не працює на лінії в розрахунку в середньому на один автомобільо-день;
А1 - число рухомих одиниць в закріпленій групі;
N - розрахунковий коефіцієнт.
Коефіцієнт
N
визначається по наступній методиці:
якщо складові суми (
)
виражені цілим числом, то
;
якщо
доданки не виражаються цілими числами,
то підбирають таке якнайменше ціле
число, при множенні на яке кожен доданок
стає цілим числом. Дане знайдене число
і є шуканим значенням коефіцієнта N.
Оскільки неробочі дні водіїв підрозділяють на вихідні (дні щотижневого відпочинку), в які водії можуть притягуватися до наднормових робіт лише у виняткових випадках і додаткові дні відпочинку, пов'язані з міжзмінними перервами (у ці дні водії можуть призначатися на наднормові роботи), то тривалість циклу може бути в 2 - 3 рази більше розрахованої. Вживані методи повинні забезпечувати тривалість циклу не більш 1 місяця.
Часто потрібне більше число вранішніх змін, ніж вечірніх, або збільшення тривалості вранішніх змін. Це забезпечується складанням спеціальних систем графіків роботи водіїв. У таких графіках передбачають для частини рухомого складу в кожній закріпленій групі періодичний вихід на лінію тільки в першу зміну, змінюють тривалість різних змін на одному виході. Число транспортних засобів в таких групах доходить до 5, число закріплених за ними водіїв до 7 чоловік.
Основними недоліками таких систем є: порушення вимог про надання кожному водію мінімум одного щотижневого дня відпочинку; міжзмінна перерва між виходом водія на роботу в другу зміну, а наступного дня - в першу, менша встановленої межі; незабезпечення проведення робіт по плановому технічному обслуговуванню (ТО-1, ТО-2, ревізійно-попереджувальний ремонт і малий ремонт рухомого складу).
Технічне обслуговування рухомого складу в графічних системах і наряді на роботу забезпечують: для транспортних засобів, що мають планові дні простою в гаражі (депо), - в ці дні; для однозмінних виходів - під час інших змін; для частини двозмінних виходів - в нічний час; для виходів з передбаченими тривалими внутрішньозмінними перервами - під час цих перерв; підміною «основного» автобуса (тролейбуса, вагону трамвая) іншим.
Періодичність технічних оглядів визначають з урахуванням норм пробігів рухомого складу відповідних моделей між обслуговуваннями. Наприклад, розглянемо автобус Ікарус-280, для якого встановлені норми пробігу між ТО-1 ( 4000 км.) і ТО-2 (16000 км.), який працює на двозмінному виході, по якому розкладом руху встановлений добовий пробіг 360 км. Звідси потреба в ТО - 1 виникає після 11 днів роботи автобуса на маршруті (4000 км : 360 км/день ≈ 11 днів), а в ТО-2 - після 44 днів роботи.
У типові графічні системи постійно вносять уточнення, викликані відпустками, хворобою водіїв, виконанням ними суспільних обов'язків, відхилення по графіку на щорічні стажування для забезпечення безпеки руху і т.д. В таких випадках укладач наряду на роботу призначає на відповідний вихід і робочу зміну іншого водія, що має в даний день додатковий день відпочинку. При цьому слід забезпечити необхідну тривалість міжзмінних перерв. Виникаючі переробітки кожного водія враховують загальним підсумком за поточний місяць. Вони не повинні сильно відрізнятися у різних водіїв. Складання графічних систем і наряду водіїв на роботу спрощується при впровадженні в транспортній організації бригадно-колективного або орендного підряду, що дозволяє закріплювати за бригадою в цілому велике число транспортних засобів. У такому разі графічні системи і наряди на роботу не передбачають жорсткого закріплення кожного водія за певним транспортним засобом (групою таких засобів).
Використовують і автоматизований метод складання нарядів роботи водіїв.
Основним документом для складання нарядів роботи водіїв є графік випусків, який відображає вид випуску (однозмінний, двозмінний, розривний, 12-годинний), тип машини, яка буде працювати на випуску, час та напрямок виїзду машини із депо, час та напрямок заїзду машини в депо.
В залежності від типів та тривалості роботи випусків програмою формуються групи випусків, які забезпечують щотижневий технічний огляд рухомого складу та підміни основних бригад водіїв у вихідні дні, проводиться розрахунок місячного наряду водіїв, в якому для кожного водія забезпечується норма робочого часу на місяць. З місячного наряду програма формує добові наряди роботи водіїв.
